Тарівід 200

Укладена інформація для користувача: інструкція

Таривід 200

200 мг, покриті таблетки

Офлоксацин

Перед застосуванням препарату зверніть увагу на зміст цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, включаючи всі небажані реакції, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікарю або фармацевту. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке Таривід 200 і для чого він призначений
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Таривід 200
• 3. Як приймати Таривід 200
• 4. Можливі небажані реакції
• 5. Як зберігати Таривід 200
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке Таривід 200 і для чого він призначений

Таривід 200 містить активну речовину офлоксацин, який належить до групи фторхінолонів, що діє проти бактерій, які викликають інфекції.
Таривід 200 показаний для лікування у дорослих наступних бактеріальних інфекцій:

• гостре пієлонефрит і ускладнені інфекції сечовидільної системи,
• бактеріальний простатит, орхіт і епідидиміт,
• інфекції органів малого тазу в поєднанні з іншими антибактерійними препаратами.

Для нижченаведених показань препарат Таривід 200 слід застосовувати лише у разі, якщо використання інших антибактерійних препаратів, широко рекомендованих для лікування цих інфекцій, вважається невластивим:

• неповіковані інфекції сечового міхура,
• уретрит,
• ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин,
• гостре бактеріальне синусит,
• гостре загострення хронічної обструктивної хвороби легень, включаючи бронхіт,
• позалікарняне пневмонія.

2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Таривід 200

Коли не приймати препарат Таривід 200 і звернутися до лікаря

• Якщо пацієнт має алергію на офлоксацин або будь-який інший компонент препарату (перелічений у пункті 6). Симптоми алергічної реакції включають: висип, труднощі з ковтанням або диханням, набряк губ, обличчя, горла або язика.
• Якщо у пацієнта раніше виникав набряк сухожилля (званого тендинітом), який включав, наприклад, зап'ястя або ахіллове сухожілля.
• Якщо пацієнт має епілепсію або підвищену схильність до судом, наприклад, після черепно-мозкової травми, інсульту або запального процесу в центральній нервовій системі (підвищене ризик виникнення судом).
• Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми (див. пункт «Вагітність і годування грудьми» нижче).
• Якщо пацієнту менше 18 років або він ще росте.

Попередження та заходи обережності

Перед застосуванням препарату Таривід 200

Перед початком прийому препарату Таривід 200 пацієнт повинен обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо:

• у нього є схильність до судом,
• він отримав трансплантат,
• в нього раніше виникав тендиніт, пов'язаний з прийомом фторхінолонів,
• у нього є порушення функції печінки або нирок,
• у нього є захворювання серця або порушення серцевого ритму,
• він страждає на міастенію,
• він страждає на цукровий діабет і приймає антидіабетичні препарати,
• у нього є порушення, пов'язані з червоними кров'яними клітинами, відоме як «дегідрогеназа глюкозо-6-фосфату»,
• він приймає препарати, які знижують згортання крові,
• у нього є проблеми з психічним здоров'ям,
• в нього виявлено розширення великої кров'яної судини (аневризма аорти або великої периферичної артерії),
• в нього раніше виникав розрив аорти (розшарування стінки аорти),
• в нього виявлено недостатність серцевих клапанів,
• в нього раніше виникли випадки аневризми аорти або розшарування аорти в родині, або інші фактори ризику чи стани, які сприяють цьому (наприклад, захворювання сполучної тканини, такі як синдром Марфана або синдром Елерса-Данлоса, синдром Тернера, синдром Шегрена [автоімунне захворювання] або захворювання кров'яних судин, такі як гігантоклітинний артеріїт, ревматоїдний артрит [захист ставів] або ендокардит [інфекція серця]).

Не слід приймати антибактерійні препарати, які містять фторхінолони або хінолони, включаючи препарат Таривід 200, якщо у пацієнта раніше виникла будь-яка важка небажана реакція під час прийому хінолону або фторхінолону. У такому випадку слід якнайшвидше повідомити лікаря.
У разі виникнення раптового сильного болю в животі, спині або грудній клітці слід негайно звернутися до відділення невідкладної допомоги.

Порушення серцевої діяльності

Слід бути обережним при застосуванні цього типу препаратів, якщо:

• у пацієнта виявлено вроджене або сімейне подовження інтервалу QT (видиме на ЕКГ - дослідженні серцевої діяльності),
• у пацієнта виявлено порушення електролітного балансу в крові (особливо низький рівень калію та магнію в крові),
• у пацієнта є дуже повільний серцевий ритм (брадикардія),
• у пацієнта є слабка серцева діяльність (серцева недостатність),
• у пацієнта раніше виник інфаркт міокарда,
• пацієнтка є жінкою або особою похилого віку (можуть бути більш чутливими до подовження інтервалу QT),
• пацієнт приймає інші препарати, які можуть викликати зміни на ЕКГ (див. пункт «Таривід 200 та інші препарати»).

Якщо пацієнт не впевнений, чи належить він до однієї з вищезазначених категорій, перед початком прийому препарату Таривід 200 він повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Слід проконсультуватися з лікарем, якщо під час прийому препарату Таривід 200 у пацієнта виникнуть наступні симптоми:

• висип, кропив'янка, свербіж, набряк судин (набряк шкіри та слизових оболонок, який може включати дихальні шляхи і загрожувати життю) та зниження артеріального тиску,
• діарея, особливо важка, водяниста, з домішкою крові або слизу, болем у животі та (або) гарячкою - можуть бути симптомами псевдомембранозного коліту, небезпечного ускладнення, пов'язаного з прийомом антибіотиків,
• пухирці на слизових оболонках, в основному в роті, геніталіях - можуть бути симптомами важкої алергічної реакції, відомої як синдром Стівенса-Джонсона,
• розлите лущення шкіри, яке може бути симптомом важкої алергічної реакції, відомої як токсичний епідермальний некроліз,
• судоми,
• психотичні реакції, які можуть загрожувати безпеці та життю пацієнта,
• анорексія, жовтяниця, темне забарвлення сечі, свербіж або болючість у животі - можуть бути симптомами гепатиту,
• набряк та болючість у ділянці сухожилля, болючість м'язів, які можуть бути симптомами тендиніту або розриву сухожилля,
• слабкість м'язів, труднощі з диханням,
• реакції шкіри внаслідок дії сонячного світла або штучного УФ-випромінювання (сонячні лампи, кварцові лампи) - можуть бути симптомами підвищеної чутливості до світла, яка може тривати до 48 годин після закінчення лікування,
• порушення серцевого ритму,
• симптоми суперінфекції, викликаної опорними бактеріями або грибами,
• порушення рівня цукру в крові,
• слабкість, відчуття оніміння або поколювання,
• тремор і підвищене або знижене м'язове напруження, сповільнення початку рухів, зниження рухів та інші порушення м'язової координації,
• порушення зору,
• легке синякування або кровотечі у пацієнтів, які приймають антагоністів вітаміну К.

У разі виникнення раптового сильного болю в животі, спині або грудній клітці, який може бути симптомом аневризми та розшарування аорти, слід негайно звернутися до відділення невідкладної допомоги. Ризик виникнення цих змін може бути вищий у разі лікування системними кортикостероїдами.
У разі виникнення раптової задишки, особливо після лежання, або набряку стоп, ніг або живота, або появи серцебиття (відчуття прискореного або нерегулярного серцебиття) слід негайно звернутися до лікаря.
Особливо у разі важких інфекцій або відсутності реакції на лікування, через ризик виникнення опору, лікар призначить проведення мікробіологічного дослідження виділеного штаму бактерій та визначення його чутливості.
У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи офлоксацин, описувалося виникнення надто високого або низького рівня глюкози в крові. У пацієнтів з цукровим діабетом, які одночасно приймають пероральні антидіабетичні препарати (наприклад, глібенкламід) або інсулін, реєструвалися випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів з цукровим діабетом лікар призначить ретельний контроль рівня глюкози в крові.
Рідко може виникнути болючість та набряк суглобів, а також стан запалення або розрив сухожилля. Ризик підвищується у осіб похилого віку ( старше 60 років), після трансплантації органів, у разі виникнення проблем з нирками або лікування кортикостероїдами. Стан запалення та розрив сухожилля можуть виникнути протягом перших 48 годин лікування, а також через кілька місяців після закінчення лікування препаратом Таривід 200. Після виникнення перших симптомів болю або стану запалення сухожилля (наприклад, у суглобі гомілковостопного, зап'ястка, ліктя, плеча або коліна) слід припинити прийом препарату Таривід 200, звернутися до лікаря та уникнути надмірного навантаження, оскільки це може підвищити ризик розриву сухожилля.
У пацієнта можуть рідко виникнути симптоми пошкодження нервів (нейропатії), такі як біль, печія, оніміння, поколювання та (або) слабкість, особливо ніг та рук. У такому випадку слід припинити прийом препарату Таривід 200 та негайно повідомити лікаря, щоб запобігти розвитку потенційно незворотного захворювання.
Тривалі, порушуючі працездатність та потенційно незворотні важкі небажані реакції
Антибактерійні препарати, які містять фторхінолони та (або) хінолони, включаючи препарат Таривід 200, були пов'язані з дуже рідкісними, але важкими небажаними реакціями. Деякі з них були тривалими (тривали місяцями або роками), порушували працездатність або були потенційно незворотними.
До них належать: болючість сухожилля, м'язів та суглобів верхніх та нижніх кінцівок, труднощі з ходьбою, неправильні відчуття, такі як колючка, печія, оніміння або болючість (парестезії), втома, порушення пам'яті та концентрації, психічні порушення (можуть включати порушення сну, тривогу, панічні атаки, депресію та суїцидальні думки) та порушення відчуттів, включаючи порушення зору, смаку та нюху, а також слуху.
Якщо після прийому препарату Таривід 200 виникне будь-яка з цих небажаних реакцій, слід негайно звернутися до лікаря перед продовженням лікування. Пацієнт та лікар вирішать, чи продовжувати лікування, враховуючи також антибіотики іншої групи.

Вплив на результати лабораторних досліджень

Якщо пацієнту потрібно провести дослідження сечі, він повинен повідомити лікаря, що приймає препарат Таривід 200. Таривід 200 може впливати на результати деяких досліджень сечі (наприклад, хибнопозитивний результат визначення опіоїдів та порфірину).
Якщо пацієнту потрібно провести тести на туберкульоз, він повинен повідомити лікаря, що приймає препарат Таривід 200. Таривід 200 може гальмувати зростання туберкульозних бактерій (Mycobacterium tuberculosis) і тому результат бактеріологічного дослідження на туберкульоз може бути хибно негативним.

Таривід 200 та інші препарати

Слід повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав недавно, а також про препарати, які він планує приймати. Таривід 200 та деякі інші препарати можуть взаємодіяти один з одним.
Якщо пацієнт приймає інші препарати, які можуть впливати на серцевий ритм, препарати групи антиаритмічних засобів (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дізопірамід, аміодарон, соталол, добетилід, ібутилід), тріциклічні антидепресанти, деякі антибактерійні препарати (групи макролідів) або деякі антипсихотичні препарати, обов'язково слід повідомити лікаря.

Наступні препарати можуть змінювати дію препарату Таривід 200 або Таривід 200 може змінювати дію деяких з цих препаратів:

• метотрексат, який використовується при ревматичних захворюваннях або пухлинах,
• препарати, які знижують згортання крові,
• препарати, які містять залізо (використовуються при анемії) або цинк,
• препарати, які використовуються при психічних розладах,
• препарати, які збільшують виділення води з організму (мочогінні препарати), такі як фуросемід,
• препарати, які нейтралізують шлункову кислоту, які містять магній або алюміній (використовуються при диспепсії),
• глібенкламід (використовується при цукровому діабеті),
• пробенецид (використовується при подазі),
• циметидин (використовується при виразці шлунку або диспепсії),
• сукралфат (використовується при виразці шлунку).

Наступні препарати, прийняті одночасно з препаратом Таривід 200, можуть збільшити ризик небажаних реакцій:

• інші антибіотики (наприклад, еритроміцин, азитроміцин або кларитроміцин),
• препарати, які використовуються при депресії (наприклад, амітріптилін, кломіпрамін або іміпрамін),
• теофілін (використовується при порушеннях дихання),
• препарати, які використовуються для регулювання серцевого ритму (наприклад, аміодарон, хінідин, прокаїнамід або дізопірамід),
• препарати, які використовуються при психічних розладах,
• фенбуфен або нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) використовуються для зниження болю та запалення (наприклад, ібупрофен, диклофенак або індометацин).

Вживання препарату Таривід 200 з їжею та питтям

Таблетки можна приймати натще або після їжі. Слід дотримуватися 2-годинної перерви між прийомом препарату Таривід 200 та препаратами, які нейтралізують шлункову кислоту.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Пацієнтка не повинна приймати препарат Таривід 200, якщо:

• вона вагітна, планує завагітніти або підозрює вагітність
• годує грудьми або планує годувати грудьми.

Право на керування транспортними засобами та обслуговування машин

Під час прийому препарату Таривід 200 пацієнт може відчувати сонливість, порушення рівноваги або головокружіння або мати порушення зору. Якщо в пацієнта виникнуть такі симптоми, він не повинен керувати транспортними засобами, обслуговувати машини чи інші механізми.

Таривід 200 містить лактозу

Якщо раніше в пацієнта виявлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату Таривід 200.

3. Як приймати Таривід 200

Цей препарат слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.

Як і коли приймати препарат Таривід 200

• Препарат слід приймати перорально.
• Таблетки слід ковтати ціліми, запиваючи водою.
• Під час прийому таблеток Таривід 200 слід уникати сильного сонячного проміння та не користуватися сонячними лампами або солярієм.
• Препаратів, які містять залізо (для анемії), препаратів, які нейтралізують шлункову кислоту (для диспепсії або серцевого спазму), або сукралфату (використовується при виразці шлунку), не слід приймати протягом 2 годин до та після прийому препарату Таривід 200.
• Якщо пацієнт вважає, що дія препарату надто сильна або надто слабка, він повинен звернутися до лікаря. Не слід самостійно змінювати дозування препарату.
• Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції.
• У важких інфекціях зазвичай достатньо 7-10 днів. Лікування не повинно тривати довше 2 місяців.
• Добові дози зазвичай деляться на дві рівні дози (ранкова та вечірня). Слід дотримуватися рівних інтервалів (12 годин) між дозами, прийнятими протягом доби.
• Дозування до 400 мг можна приймати як одну дозу, вранці. Більші дози слід приймати як дві окремі дози, вранці та ввечері, приблизно через 12 годин.

Яку дозу препарату слід приймати

• Лікар вирішить, скільки таблеток препарату Таривід 200 та як часто пацієнт повинен приймати їх, а також як довго повинно тривати лікування.
• Дозування препарату залежить від типу інфекції та її тяжкості.

Зазвичай застосовувана доза у дорослих, включаючи осіб похилого віку, становить від 200 мг до 400 мг на добу. Дозування залежить від місця та типу інфекції.

У деяких випадках лікар може призначити вищу добову дозу препарату (600 мг або навіть 800 мг).

Пацієнти похилого віку

У пацієнтів похилого віку слід звернути особливу увагу на функцію нирок. Лікар відповідним чином скоригує дозування. Див. також пункт 2 «Порушення серцевої діяльності».

Порушення ниркової функції

Якщо у пацієнта є будь-які проблеми з нирками, лікар може призначити нижчу дозу препарату Таривід 200.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки (наприклад, цироз печінки з асцитом) може бути знижено виділення, тому не рекомендується призначати вищу добову дозу, ніж 400 мг.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат Таривід 200 не слід застосовувати у дітей та підлітків.

Прийом вищої, ніж рекомендована, дози препарату Таривід 200

У разі прийому вищої, ніж рекомендована, дози препарату Таривід 200 слід негайно звернутися до лікаря або до найближчої лікарні, оскільки може бути необхідна спеціалізована медична допомога. Слід взяти з собою упаковку препарату, щоб лікар знав, який препарат був прийнятий. Можуть виникнути симптоми, такі як: відчуття дезорієнтації, головокружіння, втрату свідомості, судоми, нудоту або кров у стулі. Після випуску препарату на ринок спостерігалися наступні симптоми з боку нервової системи: відчуття дезорієнтації, судоми, бачення, відчуття або чуття речей, які не існують (галюцинації), а також тремор.

Пропуск прийому препарату Таривід 200

Якщо пацієнт забув прийняти дозу препарату Таривід 200, він повинен зробити це якнайшвидше після того, як про це згадає. Якщо ж вже близько часу прийому наступної дози, слід пропустити пропущену дозу. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання прийому препарату Таривід 200

Препарат Таривід 200 слід приймати так довго, як призначив лікар. Не слід переривати прийом препарату Таривід 200, навіть якщо пацієнт почувається краще. Якщо пацієнт перерве прийом препарату, може виникнути рецидив інфекції.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з прийомом цього препарату, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі небажані реакції

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати небажані реакції, хоча вони не виникнуть у кожного.

Якщо виникне будь-яка з нижченаведених небажаних реакцій, слід припинити застосування препарату Таривід 200 та негайно звернутися до лікаря або до найближчої лікарні (див. також «Попередження та заходи обережності» у пункті 2)

• Важлива алергічна реакція, яка проявляється висипом, труднощами з диханням, набряком губ, обличчя, горла або язика (набряк судин).
• Дуже важлива алергічна реакція, яка називається «анafilактичний шок», яка проявляється слабкістю, втратою свідомості, труднощами з диханням або набряком обличчя.
• Важлива алергічна реакція, яка проявляється висипом, труднощами з диханням, викликаними набряком губ, обличчя, горла або язика (набряк судин).
• Важлива реакція шкіри з утворенням пухирців на шкірі, лущенням шкіри в області губ, очей, рота, носа та геніталій (синдром Стівенса-Джонсона), розлите лущення шкіри (токсичний епідермальний некроліз), болюче червоне забарвлення шкіри з утворенням вузликів та пухирців (поліморфна еритема).
• Порушення серцевого ритму (нерегулярне серцебиття), яке може бути загрозливим для життя (коморова аритмія).
• Розпад м'язової тканини (рабдоміоліз): розподілені болючість м'язів, чутливість м'язів до дотику, з можливим одночасним виникненням гарячки, втоми та погіршення функції нирок.
• Гепатит: жовтяниця шкіри та білків очей, темне забарвлення сечі, свербіж шкіри, болючість у животі.
• Діарея, особливо важка, водяниста, з домішкою крові або слизу, болем у животі та (або) гарячкою (псевдомембранозний коліт).
• Раптовий сильний біль у животі, спині або грудній клітці.
• Кома, викликана низьким рівнем цукру в крові (гіпоглікемічна кома). Це особливо важливо для пацієнтів з цукровим діабетом.
• Зниження рівня цукру в крові (гіпоглікемія) у пацієнтів з цукровим діабетом, які одночасно приймають пероральні антидіабетичні препарати; симптомами можуть бути: слабкість, дратівливість, потіння та (або) тремор.

У пацієнтів, які приймають фторхінолони, реєструвалися випадки розширення та ослаблення стінки кров'яної судини або розриву судини (аневризма та розшарування), які можуть закінчитися розривом та привести до смерті, а також випадки недостатності серцевих клапанів. Див. також пункт 2.
Під час застосування хінолонових та фторхінолонових антибіотиків, в деяких випадках незалежно від наявних раніше факторів ризику, дуже рідко спостерігалися тривалі (тривалі місяцями або роками) або постійні небажані реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, болючість суглобів, болючість кінцівок, труднощі з ходьбою, неправильні відчуття, такі як колючка, печія, оніміння або болючість (нейропатія), депресія, втома, порушення сну, порушення пам'яті, а також порушення відчуттів, включаючи порушення зору, смаку та нюху, а також слуху (див. «Попередження та заходи обережності» у пункті 2).

Слід звернутися до лікаря, якщо погіршаться будь-які з нижченаведених небажаних реакцій або вони триватимуть довше кількох днів:

Не дуже часто (виникають не частіше, ніж у 1 з 100 пацієнтів)

• Інфекції, викликані грибами, вторинні інфекції, які не чутливі до препарату
• Побудження, порушення сну, проблеми зі сном
• Головокружіння, головний біль
• Подразнення очей
• Порушення рівноваги
• Кашель, запалення слизових оболонок носа та горла
• Болючість у животі, діарея, нудота, блювота
• Свербіж, висип

Рідко (виникають рідше, ніж у 1 з 1000 пацієнтів)

• Анафілактична реакція - дуже важлива алергічна реакція, яка проявляється слабкістю, втратою свідомості, труднощами з диханням або набряком обличчя
• Анафілактоїдна реакція - негайна реакція, яка охоплює весь організм, яка нагадує анафілаксію
• Набряк судин - важлива алергічна реакція, яка проявляється висипом, труднощами з диханням, викликаними набряком губ, обличчя, горла або язика
• Втрата апетиту
• Відчуття загубленості або тривоги, кошмари, порушення психотичних станів, наприклад, бачення, відчуття або чуття речей, які не існують (галюцинації), депресія
• Сонливість
• Оніміння або поколювання рук та ніг
• Зміна або втрата відчуття смаку та нюху
• Порушення зору
• Швидке серцебиття (тахікардія)
• Втрата свідомості, розгубленість або головокружіння, викликані низьким артеріальним тиском
• Дихальна недостатність, бронхоспазм
• Запалення кишечника [симптомами є: водяниста діарея з домішкою крові або слизу, болем у животі та (або) гарячкою]
• Збільшення активності ферментів печінки та (або) рівня білірубіну, виявлене при аналізі крові
• Кропив'янка, жар, надмірне потіння, висип
• Набряк та біль у ділянці сухожилля, викликані тендинітом
• Збільшення рівня креатиніну в крові
• Порушення пам'яті
• Гостре порушення свідомості (делірій)
• Бачення або чуття речей, які не існують (галюцинації, параноя), зміни думок та поглядів (психотичні реакції) з ризиком виникнення думок або спроб самогубства.

Бардzo рідко (виникають рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)

• Відчуття втоми, втрата свідомості, головокружіння та блідість шкіри; можуть бути симптомами анемії (недостатньої кількості червоних кров'яних клітин)
• Порушення крові, наприклад, зниження кількості білих кров'яних клітин (лейкопенія) або тромбоцитів (тромбоцитопенія); можуть привести до слабкості, легкого синякування або схильності до інфекцій
• Збільшення кількості певного типу білих кров'яних клітин, званих еозінофілами (еозінофілія)
• Анафілактичний шок - швидко розпочинається і загрожує життю реакція надчутливості організму алергічного типу
• Анафілактоїдна реакція - швидко розпочинається і загрожує життю реакція надчутливості організму неалергічного типу
• Порушення нервової системи (слабкість, відчуття оніміння або поколювання)
• Тремор та підвищене або знижене м'язове напруження, сповільнення початку рухів, зниження рухів та інші порушення м'язової координації
• Судоми
• Шум у вухах, втрата слуху
• Діарея, особливо важка, водяниста, з домішкою крові або слизу, болем у животі та (або) гарячкою (псевдомембранозний коліт)
• Жовтяниця шкіри та білків очей (жовтяниця)
• Болюче червоне забарвлення шкіри з утворенням вузликів та пухирців (поліморфна еритема)
• Розлите лущення шкіри (токсичний епідермальний некроліз)
• Алергічні реакції шкіри на світло (фотоалергічні реакції), висип, набряк судин, які можуть привести до загибелі шкіри (мартвіння)
• Болючість суглобів та м'язів
• Розрив сухожилля, наприклад, ахіллового сухожилля, яке, як і в інших фторхінолонів, може виникнути протягом 48 годин після початку лікування та бути двостороннім
• Гостра ниркова недостатність, яка може привести до зупинки роботи нирок; симптомами можуть бути: висип, висока температура, загальне болючість

Частота невідома (частота не може бути встановлена на основі наявних даних)

• Повний або майже повний зникнення гранулоцитів у крові (агранулоцитоз), яке може привести до збільшення схильності до інфекцій
• Відчуття слабкості, легке синякування та збільшення схильності до інфекцій; можуть бути симптомами зниження кількості всіх кров'яних клітин, гальмування функції (кровотворної) кісткового мозку
• Збільшення рівня цукру в крові (гіперглікемія)
• Важкі депресії або психотичні порушення; у деяких пацієнтів з депресією можуть виникнути думки про самопошкодження або самогубство
• Тривога
• Тремор та підвищене або знижене м'язове напруження, сповільнення початку рухів, зниження рухів та інші порушення м'язової координації
• Втрата відчуття смаку, втрата свідомості
• Запалення очей (запалення судинної оболонки очей)
• Порушення слуху
• Порушення серцевої діяльності
• дуже швидке серцебиття,
• загрожуюче життю нерегулярне серцебиття,
• порушення серцевого ритму (зване «подовження інтервалу QT», видиме на ЕКГ - дослідженні серцевої діяльності)
• Збільшення дихальної недостатності, алергічне запалення легень, яке викликає задишку, кашель та гарячку
• Нудота, метеоризм, запор
• Запалення підшлункової залози
• Запалення печінки, іноді важке
• Втрата апетиту, жовтяниця шкіри та білків очей, темне забарвлення сечі, свербіж, болючість у животі. Можуть бути симптомами порушень функції печінки, які можуть привести до ниркової недостатності та закінчитися смертю
• Важлива реакція шкіри з утворенням пухирців на шкірі, лущенням шкіри в області губ, очей, рота, носа та геніталій (синдром Стівенса-Джонсона)
• Червоне лущення шкіри з утворенням вузликів та пухирців, висип
• Запалення ротової порожнини
• Червоне забарвлення шкіри з лущенням (лущення шкіри)
• Розподілені болючість м'язів, чутливість м'язів до дотику, з можливим одночасним виникненням гарячки, втоми та погіршення функції нирок - розпад м'язової тканини (рабдоміоліз)
• Болючість або слабкість м'язів, які можуть бути особливо важливими у пацієнтів з міастенією (див. «Попередження та заходи обережності»)
• Надрив або розрив м'язу
• Розрив зв'язки
• Запалення суглобів
• Гостре міжтрубчасте запалення нирок, яке може викликати набряк гомілок або високий артеріальний тиск
• Напади порфирії (рідке захворювання, пов'язане з метаболізмом) у пацієнтів з порфирією
• Слабкість, гарячка, біль (у тому числі біль у спині, грудній клітці та кінцівках)
• Тривале болючість голови з нечітким зором (лагідне підвищення внутрішньочасного тиску).

Звіт про небажані реакції

Якщо виникнуть будь-які небажані реакції, включаючи всі небажані реакції, не перераховані в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевту. Небажані реакції можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних реакцій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03022, м. Київ
Телефон: +38 (044) 206 92 34
Факс: +38 (044) 206 92 34
Електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://adverse-event.moz.gov.ua/
Небажані реакції також можна повідомляти виробникові або його представнику в Україні.
Звіт про небажані реакції дозволить зібрати більше інформації про безпеку препарату.

5. Як зберігати Таривід 200

Зберігати при температурі нижче 25°C.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Препарати не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Слід запитати у фармацевта, що робити з препаратами, які більше не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Таривід 200

• Кожна таблетка містить у вигляді активної речовини 200 мг офлоксацину.
• Інші компоненти таблеток: кукурудзяний крохмаль, лактоза моногідрат ,гідроксипропілцелюлоза, кармелоза, стеарин магнію ,метилгідроксипропілцелюлоза, макрогол 8000, тальк, діоксид титану (E 171).

Як виглядає препарат Таривід 200 та що містить упаковка

Таривід 200 - білі з жовтуватим відтінком, двовипуклі, подовжні таблетки з покриттям, з лінією поділу на обох сторонах та гравіруванням «MXI» та логотипом Hoechst на обох сторонах.
Упаковуються в блистерні пачки з ПВХ/Алюмінієвої фольги. Кожна упаковка містить 10 таблеток (1 блистер по 10 таблеток) або 20 таблеток (2 блистери по 10 таблеток), у картонній пачці.

Відповідальний суб'єкт та виробник

Відповідальний суб'єкт
Sanofi-Aventis Deutschland GmbH
Брюнінгштрассе 50
Д-65926 Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Виробник
Opella Healthcare International SAS
56, Рут де Шуазі
60200 Комп'єнь
Франція
Інструкція не містить усіх відомостей про препарат. У разі виникнення будь-яких питань або сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат слід звернутися до місцевого представника відповідального суб'єкта в Україні:
Sanofi Ukraine LLC
вул. Марії Капніст, 18
02000, м. Київ
Телефон: +38 (044) 490 45 45
Дата останньої актуалізації інструкції:квітень 2025