Діувер

Упаковка препарату: інформація для пацієнта

Дівер, 20 мг, таблетки

Торасемід

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначено спеціально для вас. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта з'являться будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікарю або фармацевту. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Дівер і для чого він призначено
• 2. Інформація, важлива перед використанням препарату Дівер
• 3. Як використовувати препарат Дівер
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Дівер
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Дівер і для чого він призначено

Дівер - це діуретик. Після перорального прийому торасеміду, активної речовини препарату, відбувається швидке і майже повне всмоктування, і максимальна концентрація досягається в крові через 1-2 години. Близько 80% введеної дози виводиться з сечею.

• вказання для застосування: набряки, спричинені серцевою недостатністю, набряки легень, набряки печінкового походження, набряки ниркового походження. Препарат Дівер застосовується у дорослих.

2. Інформація, важлива перед використанням препарату Дівер

Коли не використовувати препарат Дівер:

• якщо пацієнт має алергію на торасемід, похідні сульфонілу (лекарства, що використовуються при цукровому діабеті) або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6);
• якщо у пацієнта спостерігаються порушення ниркової функції з анурією;
• якщо у пацієнта спостерігаються коматозні стани та передкоматозні стани;
• якщо у пацієнта спостерігається артеріальна гіпотонія;
• якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми.

Попередження та обережність

Перед початком лікування препаратом Дівер необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом.

• якщо у пацієнта спостерігаються порушення сечовиділення, перед початком лікування необхідно усунути причину цих порушень і відновити водно-електролітний баланс (особливо у пацієнтів, які одночасно приймають глікозиди, глюкокортикоїди, мінералокортикоїди або проносні засоби);
• якщо терапія торасемідом тривала. Під час тривалого лікування рекомендується регулярний контроль водно-електролітного балансу, рівня глюкози, сечовини, креатиніну та ліпідів у крові, а також аналіз морфології крові (червоних і білих кров'яних тілець та тромбоцитів);
• якщо у пацієнта спостерігається схильність до підвищення рівня сечовини у крові та подагри;
• якщо у пацієнта спостерігається прихована або явна цукровий діабет. У цих пацієнтів необхідно контролювати вуглеводний обмін.
• якщо у пацієнта спостерігається нерегулярна серцева діяльність.

Через недостатній досвід лікування торасемідом, необхідно бути обережним у наступних ситуаціях:

• патологічні зміни кислотного балансу,
• одночасне лікування літієм, аміноглікозидами або цефалоспоринами,
• ниркова недостатність, спричинена нефротоксичними факторами,
• дітям і підліткам у віці до 18 років.

Використання препарату Дівер може привести до позитивних результатів антидопінгового контролю. Використання препарату Дівер як засобу допінгу може становити загрозу для здоров'я.

Діти і підлітки

Немає клінічного досвіду застосування торасеміду в цій віковій групі.

Дівер і інші лікарські засоби

Необхідно повідомити лікаря або фармацевту про всі лікарські засоби, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати.

У разі одночасного застосування торасеміду з глікозидами (лекарства, що мають здатність стимулювати серцеву діяльність, збільшувати силу серцевих скорочень, а також зменшувати частоту цих скорочень) може відбуватися збільшення чутливості серцевого м'яза до цих лікарських засобів через зменшення рівня калію та (або) магнію в крові.

У поєднанні з мінералокортикоїдами (гормони, що регулюють мінеральний і іонний обмін) та глюкокортикоїдами (гормони, що регулюють обмін білків, вуглеводів та жирів) а також проносними засобами може відбуватися збільшення виділення калію з сечею.

Аналогічно, як і у випадку з іншими діуретиками (інакше діуретики, лікарські засоби, що збільшують об'єм виділеної сечі), може відбуватися посилення дії, що знижує артеріальний тиск, під час одночасного застосування інших антигіпертензивних лікарських засобів.

Торасемід, особливо у великих дозах, може збільшувати токсичність антибіотиків аміноглікозидів, цисплатини, токсичну дію цефалоспоринів на нирки а також токсичну дію літію на серце та центральну нервову систему.

Дія курароподібних м'язових релаксантів а також дія теофілін може посилюватися під час одночасного застосування з торасемідом.

Оскільки торасемід гальмує виділення сечовини у пацієнтів, які приймають великі дози сечовини, може збільшуватися її токсичність.

Може відбуватися зниження дії антидіабетичних лікарських засобів.

Застосування інгібіторів конвертази ангіотензину після лікування торасемідом, або початок комбінованої терапії цими лікарськими засобами, може привести до тимчасового зниження артеріального тиску. Це дія може бути мінімалізована шляхом зменшення початкової дози інгібітора конвертази ангіотензину та (або) зменшення дози або тимчасового припинення торасеміду за 2-3 дні до застосування лікарського засобу з групи інгібіторів конвертази ангіотензину.

Торасемід може зменшувати реактивність артерій до лікарських засобів, що викликають звуження судин (наприклад, адреналін, норадреналін).

Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (наприклад, індометацин) можуть зменшувати діуретичну та гіпотензивну дію торасеміду через гальмування синтезу простагландинів.

Пробенецид може зменшувати ефективність торасеміду через гальмування його виділення в ниркових канальцях.

Не було проведено дослідження одночасного застосування торасеміду та холестиполу у людей, але у дослідженнях на тваринах було виявлено зменшення абсорбції торасеміду.

Дівер з їжею і питтям

Препарат Дівер слід приймати вранці, попивając невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Під час лікування торасемідом пацієнти з порушеннями функції печінки повинні бути під особливим контролем через ризик збільшення рівня торасеміду в крові.

Вагітність, годування грудьми і вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускається, що вона може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього препарату.

Вагітність:

Препарат Дівер протипоказаний під час вагітності.

Годування грудьми:

Немає даних про проникнення препарату в грудне молоко. Препарат Дівер протипоказаний під час годування грудьми.

Фертильність:

У неклінічних дослідженнях не було виявлено впливу торасеміду на фертильність.

Водіння транспортних засобів і використання механізмів

Як і у випадку з іншими лікарськими засобами, що впливають на артеріальний тиск, пацієнти, які приймають торасемід, і у яких спостерігаються головокружіння або подібні симптоми, не повинні водити транспортні засоби та обслуговувати механізми в русі.

Дівер містить лактозу моногідрат

Препарат містить цукор лактозу. Якщо раніше було встановлено у пацієнта нетолерантність до деяких цукрів, необхідно перед прийняттям цього препарату проконсультуватися з лікарем.

3. Як використовувати препарат Дівер

Цей препарат слід завжди використовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

Рекомендована доза

Дорослі:

Набряки

Зазвичай застосовується 5 мг перорально один раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшити поступово до 20 мг один раз на добу. У окремих, виняткових випадках застосовувалася доза 40 мг на добу.

Таблетку можна розділити на рівні дози.

Дівер зазвичай застосовується у довгостроковому лікуванні або до моменту зникнення набряків.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У пацієнтів похилого віку немає необхідності коригувати дозування.

Застосування у дітей і підлітків

Через недостатній досвід застосування торасеміду у дітей та підлітків не рекомендується застосування препарату Дівер у пацієнтів у віці до 18 років.

Спосіб застосування

Пероральне застосування.

Препарат Дівер слід приймати вранці, попивając невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Дівер

У разі прийняття більшої, ніж рекомендована, дози препарату необхідно негайно звернутися до лікаря або фармацевта.

Типовий клінічний вияв передозування торасеміду не відомий. У разі передозування може спостерігатися значна діуреза з ризиком втрати рідини та електролітів, а також сонливість, стани сплутаності, зниження артеріального тиску, колапс. Можуть спостерігатися порушення функції шлунково-кишкового тракту.

Немає специфічного антидоту. Симптоми передозування потребують зменшення дози або припинення препарату з одночасним введенням рідини та електролітів.

Пропуск застосування препарату Дівер

Пропущену дозу необхідно прийняти якнайшвидше. Якщо вже наближається час прийому наступної дози, необхідно прийняти її у призначений час. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Припинення застосування препарату Дівер

Не слід припиняти застосування препарату без згоди лікаря, оскільки це може привести до шкідливих наслідків для пацієнта та зменшення ефективності лікування.

У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не спостерігаються у кожного.

Побічні ефекти можуть спостерігатися з наступною частотою:

Часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 осіб):

• порушення водно-електролітного балансу, залежне від дози та тривалості лікування, особливо при застосуванні дієти з низьким вмістом натрію
• зниження рівня калію в крові (гіпокаліємія), особливо у пацієнтів, які приймають дієту з низьким вмістом калію, з блювотою, діареєю, приймають великі кількості проносних засобів, а також у разі порушень функції печінки
• у разі значної діурези, особливо на початку лікування, а також у пацієнтів похилого віку можуть спостерігатися симптоми втрати електролітів та рідини, такі як головокружіння, зниження артеріального тиску, слабкість, сонливість, стани сплутаності, зниження апетиту, м'язові спазми. Можливо, буде необхідна корекція дози препарату.
• посилення метаболічної алкалози
• порушення функції шлунково-кишкового тракту, наприклад, зниження апетиту, біль у животі, нудота, блювота, діарея, запор
• зниження рівня калію в крові
• зниження рівня магнію в крові
• зниження рівня хлору в крові

Незbyt часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 100 осіб):

• у пацієнтів з порушеннями сечовиділення може спостерігатися раптове припинення сечовиділення. Можливо, буде спостерігатися підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові.

Рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 1000 осіб):

• парестезії кінцівок (оніміння або поколювання)

Бардzo рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 000 осіб, включаючи окремі випадки):

• зниження кількості червоних і білих кров'яних тілець та тромбоцитів
• порушення зору та слуху (шум у вухах, втата слуху)
• ускладнення тромботичної етіології, а також порушення серцевого та мозкового кровообігу, спричинені згущенням крові (в тому числі ішемія серця та мозку), що можуть привести до порушень серцевого ритму, стенокардії, гострого інфаркту міокарда або синкопе
• панкреатит
• алергічні реакції (такі як свербіж, висипка, підвищена чутливість до світла), важкі шкірні реакції

Частота невідома(не може бути встановлена на підставі наявних даних):

• сухість слизових оболонок ротової порожнини

Зголошення побічних ефектів

Якщо спостерігаються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікарю або фармацевту. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України.

5. Як зберігати препарат Дівер

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.

Немає спеціальних рекомендацій щодо зберігання препарату.

Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну його дії, вказаного на пачці, після слів "Термін дії". Термін дії означає останній день вказаного місяця.

Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для сміття. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Дівер

• Активною речовиною препарату є торасемід. Кожна таблетка містить 20 мг торасеміду.
• Інші компоненти препарату: лактоза моногідрат, кукурудзяний крохмаль, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), колоїдна безводна діоксид кремнію, стеаринат магнію.

Як виглядає препарат Дівер і що містить упаковка

Дівер - це білі або майже білі, круглі, двосторонньо опуклі таблетки з рискою для поділу по одному боці та надписом T20 по іншому боці таблетки.

Розміри упаковки:

30 або 60 таблеток у паперовій пачці. Таблетки упаковуються у блистерні упаковки PVC/PVDC/Алюмінію.

Не всі розміри упаковки повинні бути в обігу.

Відповідальна особа

Teva B.V.

Swensweg 5

2031 GA Haarlem

Нідерланди

Виробник

Pliva Croatia Ltd.

Prilaz Baruna Filipovića 25

10000 Zagreb

Хорватія

Для отримання більш детальної інформації про препарат необхідно звернутися до представника відповідальної особи:

Teva Pharmaceuticals Polska Sp. z o.o.

ул. Емілії Плятер 53

00-113 Варшава

Телефон: (22) 345 93 00

Дата останньої актуалізації інструкції: