


Запитайте лікаря про рецепт на Діувер
Торасемід
Діувер і Торасемід Тева Італія є різними торговими назвами одного й того самого препарату.
Препарат Діувер є діуретиком. Після перорального застосування торасемід швидко та майже повністю всмоктується, і максимальна концентрація досягається в крові через 1-2 години. Близько 80% введеної дози виводиться з сечею.
Показання до застосування:
Перш ніж почати застосування препарату Діувер, обговоріть це з лікарем або фармацевтом:
Через недостатній досвід лікування торасемідом, необхідно бути обережним у наступних ситуаціях:
Застосування препарату Діувер може привести до позитивних результатів антидопінгового контролю.
Застосування препарату Діувер як засобу допінгу може становити загрозу для здоров'я.
Відсутні клінічні дані про застосування торасеміду в цій віковій групі.
Повідомте лікарю або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
У разі одночасного застосування торасеміду з глікозидами напарстниці (ліками, що мають здатність стимулювати роботу серця, збільшувати силу скорочення серцевого м'яза та одночасно знижувати частоту цього скорочення) може відбуватися збільшення чутливості серцевого м'яза до цих ліків через зниження рівня калію та (або) магнію в крові.
У поєднанні з мінералокортикоїдами (гормонами, що регулюють мінеральну та іонну рівновагу організму) та глюкокортикоїдами (гормонами, що регулюють обмін білків, вуглеводів та жирів) а також проносними засобами може викликати збільшення виділення калію з сечею.
Аналогічно, як і у випадку з іншими діуретиками (інакше ліки, що збільшують об'єм виділеної сечі), може відбуватися посилення дії, що знижує артеріальний тиск, під час одночасного застосування інших антигіпертензивних ліків.
Торасемід, особливо у великих дозах, може збільшувати токсичність антибіотиків аміноглікозидів, цисплатини, токсичну дію цефалоспоринів на нирки а також токсичну дію літію на серце та центральну нервову систему.
Дія курароподібних м'язових релаксантів а також дія теофіліну може посилюватися під час одночасного застосування з торасемідом.
Оскільки торасемід гальмує виділення сечових солей у пацієнтів, які приймають великі дози салicíланів, може збільшуватися їх токсичність.
Може ослабнути дія ліків, що знижують рівень цукру в крові.
Застосування інгібіторів конвертази ангіотензину після лікування торасемідом або одночасне застосування цих ліків може викликати тимчасове зниження артеріального тиску. Цей ефект може бути мінімалізований шляхом зменшення початкової дози інгібітора конвертази ангіотензину та (або) зменшення дози або тимчасового відміни торасеміду за 2-3 дні до застосування ліків групи інгібіторів конвертази ангіотензину.
Торасемід може зменшувати реактивність артерій до ліків, що звужують судини (наприклад, адреналіну, норадреналіну).
Нестероїдні протизапальні ліки (наприклад, індометацин) можуть зменшувати діуретичну та гіпотензивну дію торасеміду шляхом гальмування синтезу простагландинів.
Пробенецид може зменшувати ефективність торасеміду шляхом гальмування його виділення в ниркових канальцях.
Не вивчалося одночасне застосування торасеміду та холестиполу у людей, але у дослідженнях на тваринах виявлено зменшення абсорбції торасеміду.
Препарат Діувер слід приймати вранці, попивая невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.
Під час лікування торасемідом пацієнти з порушеннями функції печінки повинні перебувати під особливим контролем через ризик підвищення рівня торасеміду в крові.
У пацієнтів похилого віку немає необхідності коригувати дозування.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що вона може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність:
Препарат Діувер протипоказаний під час вагітності.
Годування грудьми:
Відсутні дані про проникнення препарату в грудне молоко. Препарат Діувер протипоказаний під час годування грудьми.
Плідність:
У неклінічних дослідженнях не виявлено впливу торасеміду на плідність.
Як і у випадку з іншими ліками, що впливають на артеріальний тиск, пацієнти, які приймають торасемід та у яких виникають головокружіння або подібні симптоми, не повинні керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.
Якщо раніше в пацієнта виявлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийняттям препарату.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто препарат вважається "безнатрієвим".
Цей препарат слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Рекомендована доза
Дорослі:
Зазвичай застосовують 5 мг перорально 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшити поступово до 20 мг 1 раз на добу. У окремих, виняткових випадках застосовували 40 мг на добу.
Типовий вияв передозування торасеміду невідомий. У разі передозування може виникнути значна діуреза з ризиком втрати рідини та електролітів, а також сонливість, стан сплутаності, зниження артеріального тиску, колапс кровообігу. Можуть виникнути порушення функції шлунково-кишкового тракту.
Відсутня специфічна антидота. Симптоми передозування вимагають зменшення дози або відміни препарату з одночасним введенням рідини та електролітів.
У разі прийняття більшої, ніж рекомендована, дози препарату, зверніться негайно до лікаря або фармацевта.
Пропущену дозу слід прийняти якнайшвидше. Якщо вже наближається час прийняття наступної дози, її слід прийняти у призначений час.
Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Часто(можуть виникнути не частіше ніж у 10 пацієнтів з 100):
Аналогічно до інших діуретиків, залежно від розміру застосовуваної дози та тривалості лікування, можуть виникнути порушення водно-електролітного балансу, особливо при застосуванні низькосодієвої дієти. Можуть виникнути гіпокаліємія (зниження рівня калію в крові), особливо у пацієнтів, які приймають дієту, бідну на калій, з блювотою, діареєю, приймають великі кількості проносних засобів, а також у разі порушень функції печінки.
У разі значної діурези, особливо на початку лікування, а також у пацієнтів похилого віку можуть виникнути симптоми втрати електролітів та рідини, такі як болі голови та головокружіння, зниження артеріального тиску, слабкість, сонливість, стан сплутаності, втрата апетиту, м'язові спазми. Можливо, буде необхідна корекція дози препарату.
Торасемід може викликати підвищення рівня сечової кислоти, глюкози та ліпідів в крові.
Можуть загостритися симптоми метаболічної алкалозу.
Можуть виникнути порушення функції шлунково-кишкового тракту (наприклад, втрата апетиту, біль у животі, нудота, блювота, діарея, запор).
Торасемід може викликати підвищення активності деяких ферментів печінки, наприклад гамма-ГТ (гамма-глутамілтрансфераза).
Недостатньо часто(можуть виникнути не частіше ніж у 1 пацієнта з 100):
У пацієнтів з порушеннями сечовиділення може виникнути раптове затримання сечі.
Може виникнути підвищення рівня сечовини та креатинін у крові.
Рідко(можуть виникнути рідше ніж у 1 пацієнта з 1000):
Парестезії кінцівок.
Дуже рідко(виникають рідше ніж у 1 пацієнта з 10 000, включаючи окремі випадки):
У окремих випадках відбувалися ускладнення тромботичного характеру та порушення кровообігу серцевого та мозкового, викликані згущенням крові (в тому числі ішемія серця та мозку), що призводять, наприклад, до порушень ритму серця, стенокардії, гострого інфаркту міокарда або синкопе.
Панкреатит.
Відбувалися окремі випадки зниження кількості червоних та білих кров'яних тілець, а також тромбоцитів.
У окремих випадках можуть виникнути алергічні реакції, такі як свербіж, висипка та підвищена чутливість до світла.
Можуть виникнути окремі випадки порушень зору та слуху (шум у вухах, втрата слуху).
Рідко повідомлялося про відчуття оніміння, поколювання, набряк (парестезії) кінцівок.
Частота невідома(не може бути визначена на підставі наявних даних):
Сухість слизових оболонок ротової порожнини.
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікарю, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, вул. Перемоги, 14, м. Київ, 01135
Телефон: +38 (044) 279-64-04, факс: +38 (044) 279-64-04
Веб-сайт: https://www.moz.gov.ua
Дякуючи повідомленню про побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не зберігайте при температурі вище 25°C.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Ліки не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для сміття. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити ліки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.
Інші складники препарату: лактоза моногідрат, кукурудзяний крохмаль, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), колоїдна кремнезем, стеаринат магнію.
Препарат Діувер 10 мг - це білі або майже білі, округлі, двовипуклі таблетки з рискою для поділу по одному боці та гравіруванням 916 по другому боці таблетки.
Розмір упаковки:
28 таблеток в упаковці.
Для отримання більш детальної інформації зверніться до особи, відповідальної за випуск, або паралельного імпортера.
Тева Україна, ТОВ
вул. Амурська, 5, м. Київ, 01014
Pliva Hrvatska, d.o.o.
Prilaz baruna Filipovića 25, 10000 Zagreb
Хорватія
Дельфарма, ТОВ
вул. Св. Терези, 111, 91022 Львів
Дельфарма, ТОВ
вул. Св. Терези, 111, 91022 Львів
Номер дозволу в Україні: УД-ДП-18/1-0117
УД-ДП-18/1-0118
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
Найкращі аналоги з тією самою діючою речовиною та терапевтичним ефектом.
Консультація щодо дозування, побічних ефектів, взаємодій, протипоказань та поновлення рецепта на Діувер – за рішенням лікаря та згідно з місцевими правилами.