Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС)

ГРДС — це не самостійна хвороба, а тяжке ушкодження легень, яке виникає у відповідь на іншу біду: зараження крові, запалення легень, травму, потрапляння шлункового вмісту в дихальні шляхи. Легені різко втрачають здатність насичувати кров киснем, і людині перестає вистачати повітря навіть у спокої. Стан загрожує життю, розгортається швидко — зазвичай у перші години або дні після події, що його запустила, — і лікується тільки у відділенні інтенсивної терапії.

Що відбувається в легенях

У здоровій легені кисень проходить крізь найтоншу перегородку між повітряним пухирцем (альвеолою) і капіляром. За ГРДС бурхливе запалення робить стінку капіляра проникною: рідина й білки крові просочуються в альвеоли й заповнюють їх. Пухирці, що мали б бути повітряними, залиті, частина з них злипається, легені стають жорсткими й погано розправляються. Дихати доводиться частіше й із більшим зусиллям, але кисню в крові однаково мало, бо йому немає де пройти. Важлива відмінність від набряку легень за слабкого серця: тут серце може працювати нормально, причина — у самих легенях.

Після чого він розвивається

Майже завжди є подія-пусковий механізм, і часто людина вже перебуває в лікарні з іншого приводу.

• сепсис — найчастіша причина, зараження крові будь-якого походження;
• тяжке запалення легень, зокрема вірусне — грип, коронавірусна інфекція;
• потрапляння блювотних мас або їжі в дихальні шляхи, наприклад при втраті свідомості;
• гострий панкреатит та інші тяжкі запалення в черевній порожнині;
• великі травми, множинні переломи, опіки, забій легені;
• вдихання диму, гарячого повітря, їдких випарів; утоплення;
• передозування деяких ліків і наркотиків;
• реакція на переливання компонентів крові;
• ранній період після пересадки легень.

Ризик вищий у літніх людей, у тих, хто курить, зловживає алкоголем, і за наявних хвороб легень. Але ГРДС може розвинутися й у молодої здорової людини — початковий стан легень не захищає.

Який він на вигляд

Картина наростає не за тижні, а за години чи добу.

• задишка, що посилюється й не минає в спокої;
• дихання часте й поверхневе, у ньому беруть участь м'язи шиї та живота;
• відчуття, що повітря не доходить до кінця, неможливість договорити фразу;
• синюватий або сіруватий відтінок губ і кінчиків пальців;
• частий пульс, падіння тиску;
• неспокій, а далі сплутаність свідомості й сонливість — мозок першим відповідає на нестачу кисню;
• кашель, тяжкість у грудях, виражена кволість.

Небезпечна особливість: людина може виглядати спокійною й розмовляти, тоді як рівень кисню в крові вже низький. Тому в лікарні його вимірюють приладом, а не оцінюють на око.

Коли задишка потребує швидкої

Сам ГРДС найчастіше починається вже під наглядом лікарів. Але різка нестача повітря може застати людину й удома, і розбиратися в її причині самотужки не треба. Викликайте швидку допомогу (у Європі — номер 112), якщо з'явилося:

• тяжке утруднене дихання, неможливо вимовити ціле речення;
• раптова задишка разом із болем у грудях, спині, шиї, руках чи щелепі;
• раптова задишка з нудотою, блюванням або рясним потом;
• кашель із кров'ю;
• задишка разом із болем і набряком однієї ноги;
• посиніння губ, сплутаність свідомості, неможливість розбудити людину.

Не сідайте за кермо самі. Хай везе хтось інший або дочекайтеся швидкої; візьміть із собою ліки, які вживаєте.

Як ставлять діагноз

Окремого аналізу на ГРДС немає, діагноз збирають із кількох ознак: нещодавня тяжка подія, задишка, що наростає за тиждень або швидше, зміни в обох легенях на рентгені чи томограмі й низький кисень крові, який не піднімається від звичайної кисневої маски. Рівень кисню й вуглекислого газу визначають за кров'ю з артерії. Обов'язково виключають серцеву недостатність — для цього роблять ультразвук серця, бо залиті рідиною легені бувають і за слабкого серця, але лікування тоді зовсім інше. Паралельно шукають причину: посіви крові й мокротиння, пошук вогнища інфекції, за потреби томографія живота.

Що роблять у реанімації

Ліків, які вилікували б сам ГРДС, не існує. Завдання лікарів — підтримати організм і виграти час, поки легені загоюються, і водночас усунути те, що запустило процес.

• Кисень — через маску чи потоком крізь носові канюлі, за недостатнього ефекту — апаратна підтримка дихання.
• Штучна вентиляція легень невеликими об'ємами. Це ключовий момент: щадний режим із малим об'ємом вдиху й обмеженим тиском помітно знижує смертність, бо великі об'єми додатково травмують запалену легеню.
• Положення на животі. Людину перевертають обличчям униз на довгі години — це перерозподіляє кровообіг і вентиляцію й за тяжкого перебігу рятує життя.
• Седація, іноді препарати, що розслаблюють м'язи, аби людина не боролася з апаратом.
• Стримане введення рідини — надлишок посилює набряк легень.
• Лікування причини: антибіотики й противірусні за інфекції, дренування гнійного вогнища, операція за травми.
• ЕКМО — насичення крові киснем поза тілом, крайній захід у спеціалізованих центрах, коли вентиляція не дає ради.
• Запобігання новим бідам: профілактика тромбів і виразок шлунка, рання рухова реабілітація.

Гормональні протизапальні препарати застосовують не всім, а за рішенням лікаря — залежно від причини й перебігу.

Що буває потім

ГРДС лишається тяжким станом: значна частина хворих гине, і говорити про це чесніше, ніж обходити мовчанням. Але більшість тих, хто вижив, з часом відновлює дихання майже повністю — робота легень приходить до норми впродовж кількох місяців або року.

Важче дається не дихання, а решта після тривалого перебування в реанімації:

• виражена м'язова кволість, втрата ваги, неможливість піднятися сходами;
• швидка втомлюваність, що тримається місяцями;
• проблеми з пам'яттю, увагою, добором слів;
• тривога, пригніченість, нічні жахіття й нав'язливі спогади про реанімацію;
• біль у суглобах і м'язах, захриплість після дихальної трубки.

Тут допомагають дихальна та рухова реабілітація, поступове нарощування навантаження, відмова від куріння, щеплення від грипу й пневмокока і, за потреби, допомога психолога. Рідним варто знати: провали в пам'яті й зміни в характері після реанімації — не примха, а відомий наслідок, і він зазвичай згладжується.

Онлайн-консультація: чим вона допоможе

Гостра фаза лікується тільки в лікарні, і дистанційний зв'язок її не замінює: за наростання задишки потрібен виклик швидкої. Онлайн корисний навколо цього. Лікар розбере з вами чи з близьким виписку з реанімації, пояснить, що означають показники й призначення, допоможе спланувати відновлення й оцінить, чи вкладаються кволість і задишка в очікуваний хід одужання, чи вказують на ускладнення. Окрема часта тема — коли задишка в людини з хронічною хворобою легень або серця перестає бути звичною й потребує термінової допомоги.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.