Амоксисиллин
Оспамокс - антибіотик. Активною речовиною препарату є амоксисиллин. Амоксисиллин належить до
групи препаратів, званих „пеніцилінами”.
Оспамокс призначений для лікування бактеріальних інфекцій різних частин тіла. Оспамокс також може
призначатися в поєднанні з іншими препаратами для лікування виразкової хвороби шлунка.
Якщо пацієнт має алергію на амоксисиллин, пеніцилін або будь-який інший компонент препарату (перелічений у пункті 6);
Якщо у пацієнта раніше спостерігалося алергія на будь-який інший антибіотик. Це може включати
шкірні висипання або набряк обличчя або горла.
Якщо ці обставини стосуються пацієнта, йому не слід приймати препарат Оспамокс. У разі сумнівів перед
початком застосування препарату необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Перед початком застосування препарату Оспамокс необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо
пацієнт:
хворіє на інфекційний мононуклеоз (гарячка, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів та
екстремальна втома)
має захворювання нирок
має порушення сечовипускання.
У разі сумнівів, чи стосуються ці обставини пацієнта, перед початком застосування препарату Оспамокс необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Якщо пацієнту необхідно провести:
аналіз сечі (для виявлення глюкози) або крові (для оцінки функції печінки)
аналіз рівня естріолу (проводиться під час вагітності для перевірки того, чи розвивається плід
нормально),
необхідно повідомити лікаря або фармацевта про прийняття препарату Оспамокс, оскільки він може
впливати на результати цих аналізів.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або нещодавно,
а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Якщо пацієнт приймає препарат Оспамокс разом з аллопуринолом (який використовується для лікування
подагри), більш імовірно виникнення у пацієнта шкірних алергічних реакцій.
Якщо пацієнт приймає пробенецид (який використовується для лікування подагри), лікар може вирішити
змінити дозу препарату Оспамокс. Одночасне застосування пробенециду може зменшувати виділення
амоксисилліну і не рекомендується.
Якщо пацієнт приймає препарат Оспамокс разом з препаратами, які зменшують згортання крові (наприклад,
варфарин), можливо, буде потрібно проведення додаткових аналізів крові.
Якщо пацієнт приймає препарат Оспамокс разом з іншими антибіотиками (наприклад, тетрациклінами), Оспамокс
може бути менш ефективним.
Якщо пацієнт приймає метотрексат (препарат, який використовується для лікування пухлин і важкої
псоріазу). Пеніциліни можуть зменшувати виділення метотрексату, що може призвести до посилення
побічних ефектів.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, їй необхідно
проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийняттям цього препарату.
Оспамокс може викликати побічні ефекти та симптоми (наприклад, алергічні реакції, головокружіння та
конвульсії) які можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами.
Пацієнту не слід керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини, якщо він не відчуває себе
добре.
Цей препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на покриту таблетку, тобто препарат вважається
«безнатрієвим».
Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів
необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Таблетки слід ковтати цілими, запиваємою склянкою води. Таблеток не слід дробити чи жувати.
Дозу препарату слід приймати в рівних інтервалах часу протягом дня, з дотриманням не менше 4-годинних
перерв.
Зазвичай застосовувана доза
Всі дози встановлюються залежно від маси тіла дитини (у кілограмах).
Лікар призначить дозу препарату, яку слід приймати дитині.
Зазвичай застосовувана доза становить 40 мг до 90 мг на кожен кілограм маси тіла на добу,
прийом яких здійснюється у двох або трьох роздільних дозах.
Максимальна рекомендуємая доза становить 100 мг на кожен кілограм маси тіла на добу.
Зазвичай застосовувана доза препарату Оспамокс становить 250 мг до 500 мг тричі на добу або 750 мг до 1 г
кожних 12 годин, залежно від тяжкості та типу інфекції.
Важкі інфекції: 750 мг до 1 г тричі на добу.
Інфекції сечовидільної системи: 3 г двічі на добу протягом одного дня.
Хвороба Лайма (бореліоз - інфекція, що передається кліщами): одиночний мігруючий еритем (рання стадія - пляма
червоного кольору): 4 г на добу.
Системні симптоми (пізня стадія - більш серйозні симптоми або коли хвороба охоплює кілька
органів): до 6 г на добу.
Хвороба виразки шлунка: 750 мг або 1 г двічі на добу протягом 7 днів у поєднанні з іншими
антибіотиками та препаратами, які використовуються для лікування виразкової хвороби шлунка.
Профілактика ендокардиту під час хірургічних процедур: доза може відрізнятися залежно від типу хірургічної
процедури. Одночасно можуть застосовуватися інші препарати.
Для отримання більш детальної інформації необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
Максимальна рекомендуємая доза становить 6 г на добу.
Якщо у пацієнта є захворювання нирок, доза препарату може бути меншою, ніж зазвичай застосовувана.
Якщо пацієнт прийняв більшу дозу препарату Оспамокс, ніж рекомендуємої, можуть виникнути порушення
шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота або діарея) або можуть з'явитися кристали амоксисилліну в сечі
(спостерігаються як забруднення сечі або відчуваються як труднощі під час сечовипускання). Необхідно
звернутися до лікаря якомога швидше. Необхідно взяти з собою препарат, щоб показати його лікарю.
Якщо пацієнт забув прийняти дозу препарату, йому слід прийняти її якомога швидше після того, як він
пам'ятає про це.
Не слід приймати наступну дозу занадто рано, але слід чекати близько 4 годин до її прийому.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Препарат слід приймати так довго, як це рекомендував лікар, навіть якщо пацієнт почуває себе краще.
Всі дози препарату необхідні для подолання інфекції. Якщо частина бактерій виживе, вона може
спричинити рецидив інфекції.
Якщо після закінчення лікування пацієнт продовжує відчувати себе погано, йому слід знову звернутися до
лікаря.
У разі тривалого застосування препарату Оспамокс можуть виникнути кандидози (грибкові інфекції
слизових оболонок, які спричиняють місцевий біль, свербіж і білу виділення).
У такому випадку необхідно проконсультуватися з лікарем.
Якщо пацієнт приймає Оспамокс тривалий час, лікар може рекомендувати проведення додаткових аналізів
для оцінки функції нирок, печінки та крові.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з прийняттям цього препарату, необхідно звернутися до лікаря
або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного
пацієнта.
Дуже рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):
алергічні реакції, включаючи свербіж шкіри або висипання, набряк обличчя, губ, язика, тіла або
труднощі з диханням; ці симптоми можуть бути важкими і рідко призводять до смерті;
висипання або плямисті, плоскі, червоні, округлі плями під шкірою або синяки на шкірі, які можуть бути
ознакою запалення кровеносних судин внаслідок алергічної реакції;
можуть виникати з болем суглобів (артритом) і порушеннями функції нирок.
алергічна реакція типу пізньої реакції, яка зазвичай виникає через 7-12 днів після прийому препарату
Оспамокс; до симптомів належать висипання, гарячка, біль суглобів і збільшення лімфатичних вузлів,
особливо під пахвами;
шкірна реакція, яка називається поліформною еритемою, яка проявляється свербіжними
червоно-фіолетовими висипаннями на шкірі, особливо на руках або ступнях, набряком на шкірі
(подією на кропив'янку), чутливими до дотику місцями в роті, очах та статевих органах; може
виникати гарячка і відчуття сильної втоми;
інші важкі шкірні реакції, такі як зміни забарвлення шкіри, вузлики під шкірою, утворення пухирів,
лущення шкіри, червоність, біль, свербіж, лущення шкіри; зміни можуть супроводжуватися гарячкою,
головним болем і болем тіла;
симптоми, подібні до грипу, з висипанням, гарячкою, збільшенням лімфатичних вузлів і порушеннями
крові [у тому числі збільшенням кількості білих кров'яних тіл (еозінофілія) та збільшенням активності
печінкових ферментів]; реакція на препарат з еозінофілією та загальними симптомами (DRESS);
гарячка, озноб, біль у горлі або інші симптоми інфекції чи легке утворення синяків; ці симптоми
можуть бути ознаками порушень крові;
реакція Джаріш-Герксгаймера, яка виникає під час лікування амоксисилліном хвороби Лайма та
протікає з гарячкою, ознобом, головним болем, болем м'язів та висипанням на шкірі;
запалення товстої кишки, яке викликає діарею (іноді з кров'ю), біль та гарячку;
важкі побічні ефекти, пов'язані з печінкою; зазвичай виникають у пацієнтів, які приймають препарат
тривалий час, чоловіків та осіб похилого віку
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникне:
о сильна діарея з кров'ю
о пухирці на шкірі, червоність або синяки
о темне забарвлення сечі або забліднення калу
о жовте забарвлення шкіри або білків очей (жовтяниця).
Частота невідома(частота не може бути встановлена на підставі наявних даних) :
біль у грудній клітці, пов'язаний з алергічною реакцією, який може бути ознакою алергії, що призводить до
інфаркту міокарда (синдром Куніса)
запалення оболонок, які оточують мозок і спинний мозок (асептичне запалення оболонок мозку та
спинного мозку
запалення кишок, викликане препаратами (DIES)
Запалення кишок, викликане препаратами, спостерігалося переважно у дітей, які приймали амоксисиллін.
Це певний тип алергічної реакції, головним симптомом якої є повторювані блювоти (1-4 години після
прийому препарату). Далі можуть виникнути симптоми, такі як біль у животі, летаргія, діарея та низький
тиск крові
Висипання з пухирцями, розташованими у вигляді кільця з корками в центрі або як ряд перлин (лінійна
дерматоз IgA)
Необхідно прочитати також інформацію нижче щодо анемії, яка може спричинити жовтяницю.
Описані симптоми можуть виникнути під час прийому препарату або до кількох тижнів після закінчення
лікування.
легкий свербіж шкіри (округлі, рожеві висипання), подібні до кропив'янки, набряки на передпліччях,
ногах, руках або ступнях.
Ці симптоми можуть виникнути не дуже часто (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів).
Інші можливі побічні ефекти
Часті побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):
висипання
нудота
діарея
Нечасті побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів):
блювота
Дуже рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):
грибкові інфекції (інфекція вагіни, рота або складок шкіри) - лікар або фармацевт порадить спосіб
лікування
порушення функції нирок
конвульсії (спостерігаються у пацієнтів, які приймають великі дози або мають порушення функції
нирок)
головокружіння
надмірна активність
кристали в сечі, які видно як забруднення сечі або відчуваються як труднощі під час сечовипускання; для
зменшення ризику виникнення цих симптомів необхідно приймати велику кількість рідини
зміна забарвлення язика на жовте, коричневе або чорне (язик може виглядати як вовчий)
надмірний розклад червоних кров'яних тіл, який є причиною анемії; симптоми включають:
відчуття втоми, головний біль, задишка, головокружіння, блідість і жовте забарвлення шкіри та білків
очей
зменшення кількості білих кров'яних тіл
зменшення кількості кров'яних тіл, які беруть участь у згортанні крові (тромбоцитів)
подовження часу згортання крові (може бути видно у разі носового кровотечі або порізу).
Частота невідома(частота не може бути встановлена на підставі наявних даних) :
кристали в сечі, які призводять до гострого ушкодження нирок
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інструкції, необхідно повідомити
про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до
Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул.
Січових Стрільців, 49, м. Київ, 04053
Телефон: +38 (044) 279-64-52
Факс: +38 (044) 279-64-52
Веб-сайт: https://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти подієві відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Препарат слід зберігати при температурі нижче 25 ° C, захищати від вологи.
Зберігати в оригінальному пакуванні.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пакуванні після EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у
фармацевта, як видалити препарати, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити
довкілля.
Оспамокс, 500 мг
Кожна покрита таблетка містить 500 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного
(574 мг).
Оспамокс, 750 мг
Кожна покрита таблетка містить 750 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного
(861 мг).
Оспамокс, 1000 мг
Кожна покрита таблетка містить 1000 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного
(1148 мг).
Інші компоненти: магнію стеарат, полівідон (К 25), карбоксиметилцелюлоза натрію, мікрокристалічна
целюлоза;
покриття:діоксид титану, тальк, метилгідроксипропілцелюлоза.
Оспамокс, 500 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжені, опуклі з обох сторін, з надрізом по
обох сторонах, розміром 8×18 мм.
Оспамокс, 750 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжені, опуклі з обох сторін, з надрізом по
обох сторонах, розміром 9×20 мм.
Оспамокс, 1000 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжені, опуклі з обох сторін, з надрізом по
обох сторонах, розміром 10×22 мм.
Таблетки упаковуються в блистерні пакування PVC/PVDC/Алюмінієві, які містять 16 покритих таблеток,
у паперовому пачці.
Sandoz GmbH
Біохемічна вулиця, 10
6250 Кундль, Австрія
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат необхідно звернутися до місцевого представника
відповідальної особи:
Sandoz Україна
вул. Амурська, 5
04053, м. Київ
телефон: +38 (044) 201-12-12
(логотип відповідальної особи)
Антибіотики застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій. Вони неефективні для лікування вірусних
інфекцій.
Іноді бактеріальні інфекції не реагують на лікування антибіотиками. Однією з найпоширеніших причин цього
явища є стійкість бактерій до застосовуваного антибіотика. Це означає, що бактерії можуть виживати, а навіть
розмножуватися, незважаючи на застосування антибіотика.
Бактерії можуть ставати стійкими до антибіотиків з багатьох причин. Обережне застосування антибіотиків може
допомогти зменшити ризик виникнення стійкості бактерій.
Антибіотик, призначений лікарем, призначений лише для лікування поточної хвороби пацієнта. Увага до
наступних порад допоможе запобігти розвитку стійких бактерій, які можуть зупинити дію антибіотика.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.