Амоксисиллин
Оспамокс - антибіотик. Активною речовиною препарату є амоксисиллин. Амоксисиллин належить до групи препаратів, званих "пеніцилінами".
Оспамокс призначений для лікування бактеріальних інфекцій різних частин тіла. Оспамокс також можна застосовувати разом з іншими препаратами для лікування виразкової хвороби шлунка.
Якщо пацієнт має алергію на амоксисиллин, пеніцилін або будь-який інший компонент препарату (перелічений в пункті 6); якщо в пацієнта раніше спостерігалися алергічні реакції на будь-який інший антибіотик. Це може включати висип, набряк обличчя або горла. Якщо ці обставини стосуються пацієнта, він не повинен приймати препарат Оспамокс. У разі сумнівів перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Перед застосуванням препарату Оспамокс необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт: хворіє на інфекційний мононуклеоз (гарячка, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів та сильна втома); має захворювання нирок; нерегулярно сходить у туалет. У разі сумнівів, чи стосуються ці обставини пацієнта, перед застосуванням препарату Оспамокс необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Якщо пацієнту необхідно провести аналіз сечі (для виявлення глюкози) або крові (для оцінки функції печінки) аналіз рівня естріолу (проводиться під час вагітності для перевірки розвитку плода), необхідно повідомити лікаря або фармацевта про прийняття препарату Оспамокс, оскільки він може впливати на результати цих аналізів.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або приймав раніше, а також про препарати, які планує приймати. Якщо пацієнт приймає альопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри), більш імовірно виникнення алергічних реакцій на шкірі. Якщо пацієнт приймає пробенецид (препарат, що застосовується для лікування подагри), лікар може вирішити змінити дозу препарату Оспамокс. Одночасне застосування пробенециду може зменшувати виведення амоксисилліну та не рекомендується. Якщо пацієнт приймає препарати, що зменшують згортання крові (наприклад, варфарин), можливо, буде необхідне проведення додаткових аналізів крові. Якщо пацієнт приймає інші антибіотики (наприклад, тетрациклін), Оспамокс може бути менш ефективним. Якщо пацієнт приймає метотрексат (препарат, що застосовується для лікування пухлин та важкої псоріазу). Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може призвести до посилення побічних ефектів.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Оспамокс може викликати побічні ефекти та симптоми (наприклад, алергічні реакції, головокружіння та судоми) що можуть порушувати здатність водіння транспортних засобів. Пацієнт не повинен водити транспортні засоби чи працювати з механізмами, якщо він не відчуває себе добре.
Цей препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на покриту таблетку, тобто препарат вважається "безнатрієвим".
Цей препарат завжди повинен застосовуватися згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Таблеток не слід розчавлювати чи жувати. Дозу препарату необхідно приймати в рівних інтервалах часу протягом дня, з дотриманням щонайменше 4-годинних перерив. Зазвичай застосовувана доза
Всі дози встановлюються залежно від маси тіла дитини (у кілограмах). Лікар призначить дозу препарату, яку необхідно приймати дитині. Зазвичай застосовувана доза становить 40 мг до 90 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, приймається у двох або трьох дозах. Максимальна рекомендуема доза становить 100 мг на кожен кілограм маси тіла на добу.
Зазвичай застосовувана доза препарату Оспамокс становить 250 мг до 500 мг тричі на добу або 750 мг до 1 г кожні 12 годин, залежно від тяжкості та типу інфекції. Важкі інфекції: 750 мг до 1 г тричі на добу. Інфекції сечовидільної системи: 3 г двічі на добу протягом одного дня. Хвороба Лайма (бореліоз - інфекція, що передається через кліщів): одиночний мігруючий еритема (рання стадія - пляма червоного кольору): 4 г на добу. Системні симптоми (пізня стадія - більш серйозні симптоми або коли хвороба охоплює кілька органів): до 6 г на добу. Хвороба шлунка: 750 мг або 1 г двічі на добу протягом 7 днів у поєднанні з іншими антибіотиками та препаратами, що застосовуються для лікування виразкової хвороби шлунка. Профілактика ендокардиту під час хірургічних процедур: доза може відрізнятися залежно від типу хірургічної процедури. Одночасно можуть застосовуватися інші препарати. Для отримання більш детальної інформації необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри. Максимальна рекомендуема доза становить 6 г на добу.
Якщо пацієнт має захворювання нирок, доза препарату може бути меншою, ніж зазвичай застосовувана.
Якщо пацієнт прийняв більшу дозу препарату Оспамокс, ніж рекомендована, можуть виникнути розлади шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота або діарея) або можуть з'явитися кристали амоксисилліну в сечі (спостерігаються як замутнення сечі або відчуття труднощів під час сечовипускання). Необхідно звернутися до лікаря якнайшвидше. Необхідно взяти з собою препарат, щоб показати його лікареві.
Якщо пацієнт забув прийняти дозу препарату, він повинен прийняти її якнайшвидше після нагадування про це. Не слід приймати наступну дозу занадто рано, а необхідно зачекати близько 4 годин до її прийому. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Препарат необхідно приймати так довго, як рекомендував лікар, навіть якщо пацієнт почуває себе краще. Всі дози препарату необхідні для подолання інфекції. Якщо частина бактерій виживе, вона може спричинити повторну інфекцію. Якщо після закінчення лікування пацієнт все ще не почуває себе краще, необхідно знову звернутися до лікаря. При тривалому застосуванні препарату Оспамокс можуть виникнути кандидози (грибкові інфекції слизових оболонок, що спричиняють місцевий біль, свербіж та білу виділення). У такому випадку необхідно проконсультуватися з лікарем. Якщо пацієнт приймає Оспамокс тривалий час, лікар може рекомендувати проведення додаткових аналізів для оцінки функції нирок, печінки та крові. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Дуже рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів): алергічні реакції, включаючи свербіж шкіри або висип, набряк обличчя, губ, язика, тіла або труднощі з диханням; можуть бути важкими симптомами, іноді призводять до смерті; висип або плямисті, плоскі, червоні, округлі плями під шкірою або синяк шкіри, які можуть бути симптомами васкуліту внаслідок алергічної реакції; можуть виникати з больовістю суглобів (артрит) та порушеннями функції нирок. алергічна реакція типу пізнього, що виникає зазвичай через 7-12 днів після прийому препарату Оспамокс; до симптомів належать висип, гарячка, біль у суглобах та збільшення лімфатичних вузлів, особливо під пахвами; реакція шкіри, звана мультиформною еритемою, що проявляється свербіжними червоними виразками на шкірі, особливо на руках або ступнях, набряком на шкірі (покриває покрівлю), чутливими до дотику місцями в роті, очах та статевих органах; може виникати гарячка та відчуття сильної втоми; інші важкі реакції шкіри, такі як зміни забарвлення шкіри, вузли під шкірою, утворення пухирів, гноячків, лущення шкіри, червоність, біль, свербіж, лущення шкіри; зміни можуть супроводжуватися гарячкою, головним болем та больовістю тіла; симптоми, подібні до грипу, з висипом, гарячкою, збільшенням лімфатичних вузлів та порушеннями аналізів крові [включаючи збільшення кількості білих кров'яних тілець (еозінофілія) та збільшення активності ферментів печінки]; реакція на препарат з еозінофілією та системними симптомами (DRESS); гарячка, озноб, біль у горлі або інші симптоми інфекції чи легке утворення синяків; можуть бути симптомами порушень, пов'язаних з кров'ю; реакція Яриша-Герксгаймера, що виникає під час лікування амоксисилліном хвороби Лайма та проявляється гарячкою, ознобом, головним болем, больовістю м'язів та висипом шкіри; запалення товстої кишки, що викликає діарею (іноді з домішкою крові), біль та гарячку; важкі побічні ефекти, пов'язані з печінкою; зазвичай виникають у пацієнтів, які приймають препарат тривалий час, чоловіків та осіб похилого віку Нáleży негайно повідомити лікаря, якщо в пацієнта виникнуть: сильна діарея з кров'ю пухирі на шкірі, червоність або синяки темне забарвлення сечі або безбарвний кал жовте забарвлення шкіри або білків очей (жовтяниця). Частота невідома(частота не може бути встановлена на основі доступних даних): біль у грудній клітці, пов'язаний з алергічною реакцією, що може бути симптомом алергії, яка призводить до інфаркту міокарда (синдром Куніса) запалення оболонок, що оточують мозок і спинний мозок (асептичне менінгіт) запалення кишок, індуковане препаратами (DIES) Запалення кишок, індуковане препаратами, спостерігалося в основному у дітей, які приймали амоксисиллін. Це певний тип алергічної реакції, основним симптомом якої є повторювані блювоти (1-4 години після прийому препарату). Далі можуть виникнути симптоми, такі як біль у животі, летаргія, діарея та низький тиск крові Висип з пухирцями, розташованими у вигляді кільця з струпами в центрі або як шнур перлів (лінійна дерматоз ІгА) Необхідно прочитати також інформацію нижче про анемію, яка може спричинити жовтяницю. Описані симптоми можуть виникнути під час застосування препарату або до кількох тижнів після закінчення лікування.
легкий свербіж шкіри (округлі, рожеві виразки), що нагадують кропив'янку набряки на передпліччях, ногах, руках або ступнях. Вони виникають не дуже часто (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів).
Інші можливі побічні ефекти Часті побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 пацієнтів): висип свербіж блювота діарея Незвичайні побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів): блювота Дуже рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів): кандидоз (грибкова інфекція poxви, рота або складок шкіри) - лікар або фармацевт порадить спосіб лікування порушення функції нирок судоми (спостерігаються у пацієнтів, які приймають великі дози або у пацієнтів з порушеннями функції нирок) головокружіння надмірна активність кристали в сечі, що спостерігаються як замутнення сечі або відчуття труднощів під час сечовипускання; для зменшення ризику виникнення цих симптомів необхідно приймати велику кількість рідини зміна забарвлення мови на жовте, коричневе або чорне (мова може виглядати як вовчата) надмірний розклад червоних кров'яних тілець, що є причиною анемії; симптоми включають: відчуття втоми, головний біль, задишка, головокружіння, блідість та жовтяниця шкіри та білків очей зменшення кількості білих кров'яних тілець зменшення кількості кров'яних тілець, що беруть участь у згортанні крові (тромбоцитів) тривале згортання крові (може бути видно у разі кровотечі з носа або порізу). Частота невідома(частота не може бути встановлена на основі доступних даних): кристали в сечі, що призводять до гострого ушкодження нирок
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Перемоги, 14, м. Київ, 01135 Україна Телефон: +38 (044) 279-65-42 Факс: +38 (044) 279-65-41 Веб-сайт: https://www.moz.gov.ua Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту. Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей. Препарат зберігати при температурі нижче 25 °C, захищати від вологи. Зберігати в оригінальній упаковці. Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Препарати не слід викидати в каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як усунути препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Оспамокс, 500 мг Кожна покрита таблетка містить 500 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного (574 мг). Оспамокс, 750 мг Кожна покрита таблетка містить 750 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного (861 мг). Оспамокс, 1000 мг Кожна покрита таблетка містить 1000 мг амоксисилліну у вигляді амоксисилліну трійводного (1148 мг). Інші компоненти: стеарин магнію, полівідон (К 25), карбоксиметилскробія натрію, мікрокристалічна целюлоза; покриття:діоксид титану, тальк, метилгідроксипропілцелюлоза.
Оспамокс, 500 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжні, опуклі з обох сторін, з виїмкою на обох сторонах, розміром 8×18 мм. Оспамокс, 750 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжні, опуклі з обох сторін, з виїмкою на обох сторонах, розміром 9×20 мм. Оспамокс, 1000 мг: білі або кремові покриті таблетки, подовжні, опуклі з обох сторін, з виїмкою на обох сторонах, розміром 10×22 мм. Таблетки упаковуються в блистерні упаковки PVC/PVDC/Алюмінієві, що містять 16 покритих таблеток, у паперовій коробці.
Sandoz GmbH Biochemiestrasse 10 6250 Kundl, Австрія Для отримання більш детальної інформації про цей препарат необхідно звернутися до місцевого представника відповідального суб'єкта: Sandoz Україна ТОВ вул. Драгоманова, 23, м. Київ, 02068 Україна тел. +38 (044) 490-47-47 (logo відповідального суб'єкта)
Антибіотики застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій. Вони неефективні для лікування вірусних інфекцій. Іноді бактеріальні інфекції не реагують на лікування антибіотиками. Однією з найпоширеніших причин цього явища є стійкість бактерій до застосовуваного антибіотика. Це означає, що бактерії можуть виживати, а навіть розмножуватися, незважаючи на застосування антибіотика. Бактерії можуть ставати стійкими до антибіотиків з багатьох причин. Уважне застосування антибіотиків може допомогти зменшити ризик виникнення стійкості бактерій. Антибіотик, призначений лікарем, призначений лише для лікування поточної хвороби пацієнта. Увага до наступних порад допоможе запобігти виникненню стійких бактерій, які можуть зупинити дію антибіотика.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.