ДІГОКСИН КЕРН ФАРМА 0,25 мг ТАБЛЕТКИ

Вступ

Опис: Інформація для користувача

Дігоксин Керн Фарма 0,25 мг таблетки

Зміст опису:

1. Що таке Дігоксин Керн Фарма та для чого він використовується
2. Що потрібно знати перед початком прийому Дігоксину Керн Фарма
3. Як приймати Дігоксин Керн Фарма
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Дігоксину Керн Фарма
6. Зміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Дігоксин Керн Фарма та для чого він використовується

Дігоксин Керн Фарма належить до групи лікарських засобів, званих кардіотонічними глікозидами. Його активний інгредієнт - дігоксин, який збільшує силу скорочення м'яза серця шляхом інгібування певної ферменти, званої аденозинтрифосфатазою Na+/K+ залежною.

Цей лікарський засіб призначений для лікування певних проблем із серцем, таких як:

• Хронічна серцева недостатність, при якій основною проблемою є дисфункція sistолічної (порушення скорочення серця),
• коли серцева недостатність супроводжується фібриляцією передсердь (анормальний ритм або частота серцебитів, що виникають, коли м'язова тканина передсердь не скорочується рівномірно),
• у лікуванні певих надшлуночкових аритмій (порушення частоти або ритму серцебитів, що виникають у передсердях), особливо атриальної фібриляції та алете (швидкого серцебиття) та фібриляції передсердь (анормального ритму або частоти серцебитів, що виникають, коли м'язова тканина передсердь не скорочується рівномірно), головним益ом якої є зменшення частоти шлуночків (сповільнення серцебиття).

2. Що потрібно знати перед початком прийому

Не приймайте Дігоксин Керн Фарма

• якщо ви алергічні на дігоксин, інші кардіотонічні глікозиди або будь-який інгредієнт цього лікарського засобу,
• якщо у вас є певні проблеми із серцем, такі як:
• • інтермітуючий блокада серця або блокада передсердь-шлуночків другого ступеня (порушення проведення імпульсу між передсердями та шлуночками), особливо якщо є анамнез захворювання серця, званого синдромом Стокса-Адамса,
  • певні види надшлуночкових аритмій, такі як синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (спадкове захворювання серця),
  • тахікардія шлуночків (швидкий серцебит, що виникає у шлуночках) або фібриляція шлуночків (дуже анормальний ритм серцебитів, що може бути смертельним),
  • гіпертрофічна кардіоміопатія (захворювання, при якому відбувається надмірний ріст м'язової тканини серця),
• якщо ви маєте аритмію, викликану отруєнням іншими кардіотонічними глікозидами (лікарськими засобами для серця),
• якщо ви знаєте або підозрюєте наявність додаткового шляху проведення імпульсу (анормального електричного зв'язку між передсердями та шлуночками) та не маєте анамнезу надшлуночкових аритмій, цей лікарський засіб також є протипоказаним.

Попередження та обережність

Цей лікарський засіб повинен використовуватися лише під наглядом та контролем лікаря. Проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом перед початком прийому цього лікарського засобу в наступних випадках:

• якщо ви недавно мали інфаркт міокарда, дігоксин повинен прийматися з обережністю,
• якщо ви приймаєте діуретики та інгібітори ЕКА (лікарські засоби для серця та артеріальної гіпертензії) або тільки діуретики, оскільки при припиненні прийому дігоксину може відбутися загострення вашого захворювання,
• якщо ви приймали кардіотонічні глікозиди (лікарські засоби для серця) за дві тижні до початку лікування дігоксином, ваш лікар повинен розглянути можливість зменшення початкової дози,
• якщо ви старше або маєте знижену функцію нирок, лікар повинен подумати про зменшення як початкової, так і підтримуючої дози,
• коли ви вже приймаєте дігоксин, лікар повинен періодично контролювати ваші електроліти в сироватці крові та функцію нирок (концентрацію креатиніну в сироватці крові). Частота контролю залежить від тяжкості захворювання,
• якщо ви маєте важке захворювання легенів, оскільки м'яз серця може бути більш чутливим до дігоксину,
• якщо у вас низький рівень калію в крові, оскільки це робить м'яз серця більш чутливим до дії дігоксину,
• якщо ви маєте гіпоксію (низький рівень кисню в крові), гіпомагнеземію (низький рівень магнію в крові) та виражену гіперкальціємію (високий рівень кальцію в крові), оскільки ці стани збільшують чутливість м'яза серця до дігоксину,
• якщо ви маєте захворювання щитоподібної залози, вам потрібно бути обережним при прийомі цього лікарського засобу. Початкова та підтримуюча дози дігоксину повинні бути зменшені, якщо функція щитоподібної залози є недостатньою. У випадку гіпертиреозу (високого рівня гормонів щитоподібної залози в крові) існує відносна резистентність до дігоксину (менша активність препарату) і може знадобитися збільшення дози. Під час лікування тиреотоксикозу (надмірної кількості гормонів щитоподібної залози) доза повинна бути зменшена по мірі контролю захворювання,
• пациенти з синдромом мальабсорбції (проблемами з абсорбцією вітамінів, мінералів та інших речовин з харчування) або після реконструкції шлунково-кишкового тракту можуть потребувати вищої дози дігоксину.

Використання Дігоксину Керн Фарма з іншими лікарськими засобами

Повідомте вашому лікареві або фармацевту про те, що ви приймаєте або приймали нещодавно інші лікарські засоби.

Агенти, які викликають гіпокаліємію або внутрішньоклітинну недостатність калію, можуть збільшити чутливість до Дігоксину; до них належать деякі діуретики (лікарські засоби для виведення рідини з організму), солі літію, кортикостероїди (протизапальні лікарські засоби) та карбеноксолона (лікарський засіб для лікування виразок у роті).

Рівень дігоксину в крові може збільшитися при спільному прийомі з наступними лікарськими засобами:

• Аміодарон, флекайнід, празосин, пропафенон, хінідин, спіронолактон (лікарські засоби для серця).
• Антагоністи кальцієвих каналів та інгібітори ЕКА (лікарські засоби для артеріальної гіпертензії).
• Еритроміцин, тетрациклін, гентаміцин, ітраконазол, триметоприм (антибіотики).
• Хінін (лікарський засіб для лікування малярії).
• Алпразолам, солі літію (лікарські засоби для лікування депресії).
• Дифеноксилат з атропіном (комбінація лікарських засобів, що використовується як антидіарейний засіб).
• Індометацин.
• Пропантелін (лікарський засіб для лікування виразок).

Рівень дігоксину в крові може зменшитися при спільному прийомі з наступними лікарськими засобами:

• Антиациди.
• Деякі проносні засоби.
• Каолін-пектин (антидіарейний лікарський засіб).
• Неоміцин, пеніциламін, рифампіцин (антибіотики).
• Деякі цитостатики (лікарські засоби для лікування раку).
• Метоклопрамід (лікарський засіб для лікування блювоти).
• Сульфасалазін (протизапальний лікарський засіб для шлунково-кишкового тракту).
• Адреналін (гормон).
• Сальбутамол (лікарський засіб для лікування астми).
• Холестирамін (лікарський засіб для лікування холестерину).
• Фенітоїн (лікарський засіб для лікування епілепсії).
• Повідомте вашому лікареві, якщо ви приймаєте лікарський засіб, що містить ензалутамід (для лікування раку простати). Він може вплинути на ваші тести на дігоксин.

Вагітність, лактація та фертильність

Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, або думаєте, що можете бути вагітні, або плануєте вагітність, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу.

Як і з усіма лікарськими засобами, використання тільки дігоксину під час вагітності повинно бути розглянуто лише тоді, коли очікувана клінічна користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода.

Хоча дігоксин проходить до грудного молока, кількість його мінімальна.

Водіння транспортних засобів та використання машин

Немає даних про те, як дігоксин впливає на водіння транспортних засобів чи використання машин, тому уникайте виконання завдань, які можуть потребувати особливої уваги, доки не переконаєтеся, як ви переносите лікарський засіб.

Дігоксин Керн Фарма містить лактозу

Цей лікарський засіб містить лактозу. Якщо ваш лікар сказав вам, що ви маєте непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.

3. Як приймати Дігоксин Керн Фарма

Слідуйте точно інструкціям щодо прийому цього лікарського засобу, вказаним вашим лікарем або фармацевтом. У разі сумнівів проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом знову.

Доза дігоксину для кожного пацієнта повинна бути встановлена індивідуально залежно від віку, ваги тіла та функції нирок. Запропоновані дози призначені лише для початкового керівництва.

Ваш лікар повинен врахувати різницю в діях дігоксину при прийомі в різних формах (оральних та ін'єкційних) при зміні однієї форми на іншу. Наприклад, якщо пацієнта перекладають з оральної форми на інтравенозну, доза повинна бути зменшена至少 на 33%.

Нормальна доза:

Дорослі та діти старше 10 років:

Початкова доза (доза навантаження):

• Швидкий прийом перорально:

750-1500 мікрограм (0,75-1,5 мг) як одноразова доза.

• Повільний прийом перорально:

Від 250 до 750 мікрограм (0,25-0,75 мг) щоденно протягом 1 тижня.

Підтримуюча доза:

Ваш лікар призначить вам підтримуючу дозу залежно від реакції на початкове лікування цим лікарським засобом.

В середньому більшість пацієнтів потребують 125-750 мікрограм (0,125-0,75 мг) дігоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє підвищену чутливість до побічних ефектів дігоксину, може бути достатньо дози 62,5 мікрограм (0,0625 мг) на добу або нижчої.

Новонароджені, немовлята та діти молодше 10 років (якщо вони не приймали кардіотонічні глікозиди за дві тижні до початку лікування):

Початкова доза перорально:

Дози для дітей залежать від їхньої ваги.

Однак, ці дози становлять від 25 до 45 мікрограм протягом 24 годин.

Початкова доза повинна бути прийнята у вигляді роздільних доз, з яких приблизно половина загальної дози повинна бути прийнята як перша доза, а додаткові частини загальної дози - з інтервалом 4-8 годин, з оцінкою клінічної реакції перед прийомом кожної наступної дози.

Підтримуюча доза:

Ваш лікар призначить вам підтримуючу дозу залежно від реакції дитини на початкове лікування цим лікарським засобом.

В середньому більшість пацієнтів потребують від 20% до 25% від початкової дози, яку приймають кожні 24 години.

Якщо ви прийняли більше Дігоксину Керн Фарма, ніж потрібно

У разі передозування або випадкового прийому проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом або зверніться до служби токсикологічної інформації, телефон: 91 562 04 20, вказавши назву лікарського засобу та кількість, прийняту.

Якщо ви забули прийняти Дігоксин Керн Фарма

Не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущених доз.

Якщо у вас виникли інші питання щодо використання цього лікарського засобу, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, дігоксин може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Загалом, побічні ефекти від дігоксину залежать від дози та виникають при вищих дозах, ніж ті, які необхідні для досягнення терапевтичного ефекту. Тому побічні ефекти менш поширені, коли дігоксин використовується в межах рекомендованого діапазону доз або в межах терапевтичних концентрацій у сироватці крові, і при цьому надається ретельна увага станам та лікарським засобам, які приймаються паралельно.

Серцево-судинні розлади:

Аритмії серця та порушення проведення імпульсу в серці, включаючи:

• Вентрикулярні скорочення, які випереджають нормальний ритм серця, і які можуть розвинутися у бігемінізм (порушення ритму серця, при якому чергуються нормальні скорочення серця з скороченнями, що випереджають нормальний ритм) або навіть у трігемінізм (порушення ритму серця, при якому чергуються два нормальні скорочення серця з одним скороченням, що випереджає нормальний ритм).
• Тахікардії передсердь (розлади ритму серця, такі як надто швидкі скорочення, що виникають у передсердях). Часто вони супроводжуються блокадою передсердь-шлуночків (порушення проведення імпульсу між передсердями та шлуночками) і не завжди пульс є швидким (див. розділ 2).
• Порушення результатів електрокардіограми.
• Брадикардія синусова (розлад, який викликає зменшення частоти скорочень серця). Особливо у дітей, це може бути ознакою інтоксикації дігоксином.
• У дітей використання дігоксину може викликати будь-який тип аритмії. Найбільш поширені - порушення проведення імпульсу або надшлуночкові тахіаритмії (розлади ритму серця, що не походять з шлуночків).

Гastrointestinalні розлади:

Анорексія, нудота та блювота, які зникають через кілька годин після прийому лікарського засобу.

Також може виникнути діарея.

Дігоксин, прийнятий перорально, також пов'язаний з ішемією кишечника (перервання постачання крові до кишечника) та, рідко, з некрозом кишечника (смерть частини кишечника через переривання постачання крові).

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз:

Може виникнути гінекомастія (розвиток молочних залоз у чоловіків) при тривалому прийомі.

Розлади нервової системи:

Відповідно повідомлялося про слабкість, апатію, втомлюваність, нездужання, головний біль, порушення зору, депресію та навіть психоз.

Розлади шкіри та підшкірної клітковини:

Червоні висипи на шкірі типу уртикарної (червоні висипи на шкірі, що викликають свербіж) або ескарлатинової (загальне червоніння шкіри з дрібними висипами).

Розлади крові та лімфатичної системи:

Виражена еозінофілія (збільшення кількості білих кров'яних тілець у крові).

Тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів у крові).

Якщо ви відчуваєте побічні ефекти, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом, навіть якщо це побічні ефекти, які не перелічені в цьому описі.

5. Зберігання Дігоксину Керн Фарма

Тримайте цей лікарський засіб поза досяжністю дітей.

Не потрібно спеціальних умов зберігання.

Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після позначення "CAD". Термін придатності - останній день місяця, вказаного.

Лікарські засоби не повинні викидатися у водопровід чи сміття. Віддавайте упаковки та лікарські засоби, які вам не потрібні, у пункт збору(SIGRE) аптеки. У разі сумнівів проконсультуйтеся з вашим фармацевтом, як позбутися упаковок та лікарських засобів, які вам не потрібні. Таким чином, ви допоможете захистити довкілля.

6. Зміст упаковки та додаткова інформація

Склад Дігоксини Kern Pharma

• Активний інгредієнт - дігоксин.
• Інші компоненти: лактоза, рисовий крохмаль, гідролізований кукурудзяний крохмаль та стеарат магнію.

Вигляд продукту та вміст упаковки

Таблетки круглі, двовигнуті, білого кольору з рисками на обох сторонах. Риски призначені для поділу та полегшення ковтання, але не для ділення таблетки на рівні дози.

Упаковки містять 50 або 500 таблеток.

Інші форми випуску

• Дігоксин Kern Pharma 0,25 мг/мл ін'єкційна розчин. Кожна упаковка містить 5 ампул по 2 мл.
• Дігоксин 0,05 мг/мл пероральна педіатрична розчин, що випускається під назвою Ланакордіна педіатрична. Упаковка 60 мл з дозувальною піпеткою.

Власник дозволу на продаж та відповідальність за виробництво

Kern Pharma, S.L.

Промзона Колон II, Вул. Венус, 72

08228 Террасса (Барселона)

Іспанія

Дата останнього перегляду цього листка: Серпень 2025

Детальна та актуальна інформація про цей лікарський засіб доступна на сайті Іспанського агентства лікарських засобів та медичних продуктів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

___________________________________________________________________________

Ця інформація призначена лише для лікарів або фахівців медичної галузі:

Найбільша терапевтична користь від дігоксину досягається у пацієнтів з розширенням шлуночків.

СПОСІБ ПРИЙОМУ:

Внутрішньом'язова ін'єкція болюча і пов'язана з некрозом м'язової тканини (смертю клітин серцевого м'яза). Цей спосіб введення не рекомендується.

Швидка внутрішньовенна ін'єкція може спричинити вазоконстрикцію, що призводить до гіпертонії та/або зниження коронарного потоку. Тому важливо проводити повільну ін'єкцію при серцевій недостатності з гіпертонією та гострій коронарній недостатності.

Дорослі та діти старші 10 років:

Дозування (початкова доза):

• Швидке пероральне введення:

750-1500 мкг (0,75-1,5 мг) як єдина доза.

У менш нагальних випадках або коли існує більший ризик токсичності, наприклад, у осіб похилого віку, пероральна початкова доза повинна вводитися у вигляді роздільних доз кожні шість годин, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози. Перед введенням кожної додаткової дози повинна оцінюватися клінічна реакція (див. розділ 2).

• Повільне пероральне введення:

Від 250 до 750 мкг (0,25-0,75 мг) щоденно протягом 1 тижня, після чого вводиться підтримуюча доза. Клінічна реакція повинна спостерігатися протягом тижня.

ПРИМІТКА: Вибір між схемою швидкої або повільної пероральної дигіталізації залежить від клінічного стану пацієнта та терміновості клінічної індикації.

Підтримуюча доза:

Ваш лікар призначить підтримуючу дозу залежно від реакції на початкове лікування цим лікарським засобом.

В середньому більшість пацієнтів потребуватимуть 125-750 мкг (0,125-0,75 мг) дігоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє більшу чутливість до побічних реакцій дігоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або нижче.

Підтримуюча доза повинна базуватися на проценті запасів організму, які втрачаються щоденно через виділення. Наступна формула мала широке клінічне застосування:

Підтримуюча доза = Максимальні запаси організму х щоденна втрата (відсоток)

100

Де:

• Максимальні запаси організму = початкова доза

Щоденна втрата (відсоток) = 14 + кліренс креатиніну (Ccr) / 5

• Ccr - це кліренс креатиніну, коригований з урахуванням маси тіла 70 кг або 1,73 м² площі поверхні тіла. Якщо доступні лише концентрації креатиніну в сироватці крові (Scr), то оцінюється Ccr (коригований з урахуванням маси тіла 70 кг) у чоловіків:

Ccr = (140 - вік)

Scr (в мг/100 мл)

ПРИМІТКА: Коли значення креатиніну сироватки крові отримані в мкмоль/л, їх можна перевести в мг/100 мл (мг%) наступним чином:

Scr (мг/100 мл) = Scr (мкмоль/л) х 113,12

10 000

= Scr (мкмоль/л)

88,4

• Де 113,12 - це молекулярна маса креатиніну.
• У жінок цей результат повинен бути помножений на 0,85.
• Ці формули не можуть бути використані для кліренсу креатиніну в дітей.

На практиці це означає, що більшість пацієнтів потребуватимуть 125-750 мкг (0,125-0,75 мг) дігоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє більшу чутливість до побічних реакцій дігоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або нижче.

Новонароджені, немовлята та діти молодші 10 років (якщо вони не отримували кардіальних глікозидів за останні дві тижні):

Початкова доза перорально:

Дозування для дітей залежить від їхньої маси тіла.

Однак такі дози знаходяться в межах 25-45 мкг протягом 24 годин.

Початкова доза повинна вводитися у вигляді роздільних доз, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози, а додаткові частини загальної дози - з інтервалом 4-8 годин, оцінюючи клінічну реакцію перед введенням кожної додаткової дози.

Підтримання:

Ваш лікар призначить підтримуючу дозу залежно від реакції дитини на початкове лікування цим лікарським засобом.

В середньому більшість пацієнтів потребуватимуть 20-25% від початкової дози, введеної кожні 24 години.

У новонароджених, особливо у недоношених дітей, ниркова елімінація дігоксину знижена, тому повинні бути розглянуті зниження дози відповідно до загальних інструкцій.

Після періоду новонародженості діти зазвичай потребують більших доз пропорційно до маси тіла або площі поверхні тіла, як вказано в наступній таблиці. Діти старші 10 років потребують дорослих доз пропорційно до маси тіла.

• Початкова доза перорально:

Вона повинна вводитися згідно з наступною програмою:

Новонароджені недоношені < 1,5 кг 25 мкг/кг протягом 24 годин.

Новонароджені недоношені 1,5 кг - 2,5 кг 30 мкг/кг протягом 24 годин.

Новонароджені до терміну до 2 років 45 мкг/кг протягом 24 годин.

2-5 років 35 мкг/кг протягом 24 годин.

5-10 років 25 мкг/кг протягом 24 годин.

Початкова доза повинна вводитися у вигляді роздільних доз, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози, а додаткові частини загальної дози - з інтервалом 4-8 годин, оцінюючи клінічну реакцію перед введенням кожної додаткової дози.

• Підтримання:

Підтримуюча доза повинна вводитися згідно з наступною програмою:

Новонароджені недоношені:

• Добова доза = 20% від початкової дози за 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Новонароджені до терміну та діти до 10 років:

• Добова доза = 25% від початкової дози за 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Ці схеми дозування призначені для використання як рекомендація, і повинна бути проведена ретельна клінічна оцінка та контроль рівня дігоксину в сироватці крові (див. Контроль) для коригування дози в цих педіатричних групах пацієнтів.

Якщо були введені кардіальні глікозиди за останні дві тижні до початку лікування цим лікарським засобом, повинна бути передбачена можливість того, що оптимальні початкові дози дігоксину будуть нижчими, ніж рекомендовані раніше.

Кардіальні глікозиди є важливою причиною випадкової інтоксикації в дітей. Толерантність новонароджених до кардіальних глікозидів є змінною, оскільки ниркова елімінація препарату знижена. Новонароджені недоношені та незрілі особливо чутливі.

Пациенти похилого віку:

Тенденція до порушення функції нирок та недостатньої маси тіла в осіб похилого віку впливає на фармакокінетику цього лікарського засобу так, що можуть легко виникнути високі рівні дігоксину в сироватці крові та токсичність, якщо не будуть використані нижчі дози дігоксину, ніж у пацієнтів, які не належать до цієї вікової групи. Рівні дігоксину в сироватці крові повинні контролюватися регулярно, і повинна бути уникнена гіпокаліємія.

Рекомендації щодо дозування для окремих груп пацієнтів:

Див. розділ "Попередження та застереження".

Контроль:

Концентрації дігоксину в сироватці крові можуть бути виражені в умовних одиницях нг/мл або в одиницях SI нмоль/л. Для перетворення нг/мл в нмоль/л потрібно помножити нг/мл на 1,28.

Концентрацію дігоксину в сироватці крові можна визначити за допомогою радіоімунного аналізу. Кров повинна бути взята кожні 6 годин або пізніше після останньої дози цього лікарського засобу. Не існують суворі директиви щодо інтервалу концентрацій сироватки крові, які є найбільш ефективними, але більшість пацієнтів будуть вигравати від концентрацій дігоксину між 0,8 нг/мл (1,02 нмоль/л) та 2,0 нг/мл (2,56 нмоль/л). Вище цього інтервалу можуть бути частіші ознаки та симптоми токсичності, і дуже ймовірно, що рівні вище 3,0 нг/мл (3,84 нмоль/л) будуть токсичними. Однак для визначення того, чи є симптоми пацієнта пов'язані з дігоксином, клінічний стан разом з рівнем калію в сироватці крові та функцією щитоподібної залози є важливими факторами, які потрібно враховувати.

Інші глікозиди, включаючи метаболіти дігоксину, можуть вплинути на доступні тести, тому потрібно бути обережним щодо значень, які не здаються сумісними з клінічним станом пацієнта.

СИМПТОМИ ПЕРЕДОЗУВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ:

Дорослі:

У дорослих без серцевих захворювань клінічна спостереження вказує на те, що передозування дігоксину в розмірі 10-15 мг було дозою, яка призвела до смерті в половини пацієнтів. Якщо дорослий без серцевих захворювань прийме більше 25 мг дігоксину, це призведе до смерті або токсичності, яка буде реагувати лише на введення фрагментів антитіл, які зв'язуються з дігоксином.

Діти:

У дітей віком 1-3 роки без серцевих захворювань клінічна спостереження вказує на те, що передозування дігоксину в розмірі 6-10 мг було дозою, яка призвела до смерті в половини пацієнтів. Якщо дитина віком 1-3 роки без серцевих захворювань прийме більше 10 мг дігоксину, результат буде завжди смертельним, якщо не будуть введені фрагменти антитіл.

Після недавнього прийому, випадкового або навмисного отруєння, кількість дігоксину, доступного для абсорбції, може бути зменшена шляхом промивання шлунка.

У разі масового прийому дігоксину пацієнти повинні отримувати великі дози активованого вугілля для запобігання абсорбції та зв'язування з дігоксином в кишечнику під час ентероентеральної рециркуляції.

Якщо існує гіпокаліємія, її потрібно коригувати за допомогою добавок калію перорально або внутрішньовенно, залежно від терміновості ситуації. У випадках, коли була прийнята велика кількість дігоксину, може виникнути гіперкаліємія через вивільнення калію з м'язової тканини. Перед введенням калію при передозуванні дігоксину потрібно знати рівень калію в сироватці крові.

Брадіаритмії можуть реагувати на атропін, але може бути необхідним тимчасовий кардіостимулятор. Вентрикулярні аритмії можуть реагувати на лідокаїн (застосовується для анестезії) або фенітоїн (застосовується для лікування епілепсії).

Діаліз не є особливо ефективним для видалення дігоксину з організму в випадках токсичності з потенційним ризиком для життя.

Після внутрішньовенної ін'єкції фрагментів антитіл, специфічних до дігоксину (овечого походження), відбувається швидке усунення ускладнень, пов'язаних з важким отруєнням дігоксином, дигітоксином та спорідненими глікозидами.