ХЛОРИД КАЛІЮ KABI 0,04 мЕкв/мл у 3,3% ГЛЮКОЗІ та 0,3% ХЛОРИДІ НАТРІЮ РОЗЧИН ДЛЯ ПЕРФУЗІЇ

Введення

Опис препарату: Інформація для користувача

Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчин для інфузії

Хлорид калію, глюкоза, хлорид натрію

Прочитайте уважно весь опис перед початком прийому цього лікарського засобу, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

• Збережіть цей опис, оскільки вам може знадобитися знову прочитати його.
• Якщо у вас виникли питання, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом.
• Якщо ви відчуваєте побічні ефекти, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом, навіть якщо це побічні ефекти, які не вказані в цьому описі. Див. розділ 4.

Зміст опису

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчин для інфузії і для чого він використовується
2. Що потрібно знати перед початком використання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії
3. Як використовувати Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчин для інфузії
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії
6. Зміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчин для інфузії і для чого він використовується

Цей лікарський засіб містить наступні активні речовини: хлорид калію, глюкоза (у вигляді моногідрату) та хлорид натрію. Цей лікарський засіб є розчином для інфузії і буде введено вам у вену через тонку трубку.

Цей лікарський засіб належить до групи лікарських засобів, які називаються інтравенозними розчинами, що впливають на електролітний баланс - електроліти з вуглеводами (використовуються для підтримання рідини організму в правильному балансі).

Цей лікарський засіб призначений для профілактики або лікування нестачі калію (електроліту) в організмі, коли потрібне введення води, електролітів і вуглеводів, оскільки дієтичні заходи або прийом лікарських засобів перорально є недостатніми.

2. Що потрібно знати перед початком використання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії

Не використовуйте Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3%

• якщо ви алергічні на хлорид калію, глюкозу або хлорид натрію чи на будь-які інші компоненти цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6)
• якщо ваші рівні калію в крові підвищені (гіперкаліємія)
• якщо ви страждаєте на важку ниркову хворобу з олігурією (зниженою виділенням сечі), анурією (відсутністю виділення сечі) або азотемією (присутністю надмірної кількості азотистих відходів у крові через ниркову недостатність)
• якщо ваші рівні хлориду в крові підвищені (гіперхлоремія)
• якщо ваші рівні натрію в крові підвищені (гіпернатріємія)
• якщо ви страждаєте на стан гіпергідрації (надмірної кількості води в організмі)
• якщо ви страждаєте на стани гіперглікемії (підвищених рівнів глюкози в крові) як у випадках коми гіперосмолярної, цукрового діабету чи інших порушень толерантності до глюкози, наприклад, у метаболічних станах стресу.
• якщо ви страждаєте на тубулярну ацидоз нирок (порушення функції нирок)
• якщо ви страждаєте на гостру ішемічну інсульт (раптову втрату функції мозку через блокування кровотоку)
• під час перших 24 годин після черепно-мозкової травми.

Попередження та застереження

Проконсультуйтеся з вашим лікарем або медсестрою перед початком використання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії.

Введення калію повинно здійснюватися завжди під суворим медичним контролем. Під час введення цього лікарського засобу та з метою раннього виявлення ознак підвищених рівнів калію (гіперкаліємії) ваш лікар буде контролювати ваше серце за допомогою електрокардіограми та періодично проводитиме аналіз крові для визначення рівнів калію в крові, особливо:

• якщо ви страждаєте на якусь серцеву або ниркову хворобу чи інші стани, які сприяють появі гіперкаліємії.
• якщо ви приймаєте інші лікарські засоби, які можуть підвищувати рівні калію в крові (див. наступний підпункт).

Ваш лікар повинен бути особливо обережним, якщо ви приймаєте дигіталіс, особливо при зупиненні введення калію, оскільки швидке зниження рівнів калію може спричинити токсичність дигіталісу. У цих випадках лікування калієм не повинно зупинятися раптово.

Розчин калію повинен вводитися тільки у разі наявності достатнього виділення сечі. Якщо цього немає, може знадобитися введення розчину, який не містить калію.

Ваш лікар буде проводити часті медичні та лабораторні тести для контролю змін у балансі рідини та кислотно-лужного балансу та рівнів електролітів і глюкози в крові

Якщо ви знаходитесь в стані екстреної ситуації та рівні калію в крові дуже низькі або якщо ви приймаєте дигіталіс, не рекомендується введення розчинів глюкози, оскільки присутність глюкози перешкоджає підвищенню рівнів калію так швидко, як потрібно.

Якщо ви страждаєте на епізоди підвищеного внутрішньочерепного тиску, ваш лікар буде тісно контролювати рівні глюкози в крові.

Оскільки цей лікарський засіб містить глюкозу, його слід вводити з обережністю, якщо у вас є дефіцит вітаміну В1 або цукровий діабет. Ваш лікар може призначити цей лікарський засіб тільки у разі наявності попереднього лікування.

Оскільки цей лікарський засіб містить натрій, його слід вводити з обережністю, якщо ви страждаєте на гіпертонію, серцеву недостатність, легеневу або периферичну воднянку, ниркову недостатність, прееклампсію (розвиток гіпертонії під час вагітності) чи інші стани, пов'язані з надмірною ретенцією натрію, а також якщо ви приймаєте кортикостероїди або кортикотропін (див. наступний підпункт).

Цей лікарський засіб повинен вводитися з особливою обережністю, якщо вам більше 65 років, оскільки ви можете приймати інші лікарські засоби (див. наступний підпункт) або у вас можуть бути порушення функції нирок чи серця, або інші захворювання, які можуть впливати на рівні калію в крові.

Якщо введення триває, може виникнути екстравазація (вивід розчину з вени в навколишні тканини) або тромбофлебіт (запалення вени, пов'язане з утворенням кров'яних згустків)

Будьте особливо обережні з Хлоридом калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчином для інфузії:

• Якщо ви страждаєте на критичні стани, біль, післяопераційний стрес, інфекції, опіки або захворювання центральної нервової системи.
• У вас є будь-яке серцеве, печінкове або ниркове захворювання та ви приймаєте лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину (гормону, який регулює ретенцію води організмом), оскільки це може підвищувати ризик розвитку гіпонатріємії (низьких рівнів натрію в крові) у лікарні. (див. розділ «Використання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії з іншими лікарськими засобами»).

Усі пацієнти повинні бути під суворим медичним контролем. У випадках, коли нормальна регуляція вмісту води в крові порушується через підвищення секреції вазопресину, також званої антидіуретичною гормоном (АДГ), введення рідини з низькою концентрацією хлориду натрію (гіпотонічних рідин) може привести до низьких рівнів натрію в крові (гіпонатріємії). Це може спричинити головний біль, нудоту, конвульсії, спання, кому, набухання мозку (едем мозку) та смерть; тому ці симптоми (гіпонатріємічна енцефалопатія) вважаються медичною екстреною ситуацією. (див. розділ 4. Можливі побічні ефекти).

Діти, жінки репродуктивного віку та пацієнти з захворюваннями мозку, такими як менінгіт, геморагічний інсульт, контузія мозку та набухання мозку, мають особливий ризик розвитку важкого та потенційно смертельного набухання мозку, викликаного гіпонатріємією.

Використання Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії з іншими лікарськими засобами

Повідомте вашому лікареві або фармацевту, якщо ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати інші лікарські засоби. Особливо важливо повідомити вашому лікареві, якщо ви приймаєте:

• Лікарські засоби, які можуть підвищувати рівень калію в крові через додавання їхніх ефектів, особливо якщо ваші нирки не функціонують правильно:
  • Діуретики, які зберігають калію (амілорид, триамтерен, спіронолактон, еплеренон)
  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (наприклад, каптоприл, еналаприл, лізиноприл)
  • Антиагоністи рецепторів ангіотензину II (кан데сартан, телмісартан, епросартан, ірбесартан, лозартан, валсартан)
  • Лікарські засоби, які містять калію, такі як солі калію пеніциліну
  • Протизапальні лікарські засоби нестероїдної природи (НПЗП) (диклофенак, індометацин, піроксикам, мефенамова кислота, целекоксиб)
  • Гепарин
  • Пентамідин, триметоприм
  • Циклоспорин, такролімус
  • Бета-адреноблокатори (пропранолол, надолол, атенолол)
  • Суксинілхолін (суксаметоній)

• Лікарські засоби, які можуть знижувати рівень калію в крові, тому можуть бути необхідні вищі дози калію:
  • Кортикостероїди
  • Діуретики (діуретики петлі, тіазиди та споріднені, осмотичні діуретики, інгібітори ангідрази карбонової)
  • Високі дози пеніцилінів
  • Аміноглікозиди
  • Цисплатин
  • Фоскарнет
  • Амфотерична В
  • Теофілін
  • Інсулін
  • Кислота фолієва та вітамін В12
  • Агоністи β2-адренорецепторів

• Глікозиди дигіталісу (дигоксин та метилдигоксин) (високі рівні калію можуть знижувати їхній ефект, а раптове зниження цих рівнів може спричинити отруєння дигіталісом)
• Антиаритмічні лікарські засоби (наприклад, хінідин, гідрохінідин, прокаїнамід) (високі рівні калію підвищують їхню активність, а низькі рівні калію знижують їхню ефективність)
• Карбонат літію (натрій може прискорювати виділення літію з сечею, що призводить до зниження терапевтичної дії літію)
• Кортикостероїди з мінералокортикоїдною активністю (наприклад, флудрокортизон) або АКТГ (кортикотропін) (ці лікарські засоби сприяють ретенції води та натрію)
• Кортикостероїди з глюкокортикоїдною активністю (наприклад, гідрокортизон) (ці лікарські засоби можуть підвищувати рівень глюкози в крові)
• Інсулін та пероральні антидіабетичні лікарські засоби (бігуаніди, сульфонілмочевини) (глюкоза може знижувати їхній ефект).

• Лікарські засоби, які підвищують ефект вазопресину (див. розділ «Попередження та застереження»), наприклад:
  • Лікарські засоби, які стимулюють виділення вазопресину (наприклад, антипсихотичні лікарські засоби, наркотичні лікарські засоби)
  • Лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину (наприклад, протизапальні лікарські засоби нестероїдної природи)
  • Лікарські засоби, які діють як вазопресин, так звані аналоги вазопресину

Інші лікарські засоби, які підвищують ризик гіпонатріємії, включаючи діуретики загалом та антиепілептичні лікарські засоби.

Вагітність, лактація та фертильність

Якщо ви вагітні або перебуваєте в період лактації, вважаєте, що можете бути вагітною або плануєте вагітність, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом перед прийомом цього лікарського засобу

Безпека його використання під час вагітності та лактації не встановлена. Тому його слід використовувати тільки у разі, якщо очікувані вигоди явно переважають можливі ризики для плоду або дитини.

Цей лікарський засіб повинен вводитися з особливою обережністю у вагітних жінок під час пологів, особливо якщо він вводиться в поєднанні з окситоцином (гормоном, який може вводитися для індукції пологів та контролю кровотечі) через ризик гіпонатріємії.

Введення великих кількостей розчинів, які містять глюкозу, під час пологів, особливо ускладнених, може спричинити гіперглікемію, гіперінсулінемію (високі рівні інсуліну в крові) та ацидоз у плода та, відповідно, може бути шкідливим для новонародженого.

Оскільки цей лікарський засіб містить натрій, його слід вводити з обережністю у випадках прееклампсії під час вагітності.

Якщо ви вагітні або перебуваєте в період лактації, ваш лікар повинен контролювати ваше серце та рівні калію в крові безперервно, оскільки у разі їхньої неправильності можуть виникнути серйозні порушення серцевої діяльності як у матері, так і в плода чи новонародженого.

Водіння транспортних засобів та використання машин

Не актуально.

3. Як використовувати Хлорид калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчин для інфузії

Цей лікарський засіб буде введено вам лікарем або іншим медичним працівником шляхом капельного введення (інфузії) у вену.

Ваш лікар визначить дозу, яку ви повинні отримати, враховуючи ступінь гіпокаліємії, ваш вік, вагу та клінічний стан (особливо якщо у вас є захворювання серця чи нирок), а також тривалість лікування.

Максимальна рекомендована доза калію становить 2-3 мЕк/кг/добу. У дорослих доза калію не повинна перевищувати 200 мЕк на добу. Рекомендована доза для задоволення потреб у підтримці становить 40-80 мЕк на добу.

Ваш лікар визначить кількість рідини, яку ви повинні отримати. Однак загалом не слід вводити більше 40 мл/кг/добу (максимально 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної з розчином, не повинна перевищувати 4-5 мг/кг/хв.

Якщо ваші нирки не функціонують правильно, вам слід отримувати меншу дозу.

Загалом, швидкість інфузії ніколи не повинна перевищувати 20 мЕк калію на годину, коли вона вводиться через периферичну вену.

Використання у дітей та підлітків

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мЕк/кг/добу, а добова потреба в підтримці становить 2-2,5 мЕк/кг

Рекомендована добова доза рідини для цих пацієнтів становить:

• менше 10 кг ваги: 100 мл/кг
• між 10 та 20 кг ваги: 1000 мл + 50 мл/кг, що перевищує 10 кг
• більше 20 кг ваги: 1500 мл + 20 мл/кг, що перевищує 20 кг

Оральне прийняття добавок калію або споживання продуктів, багатих на калію, повинно замінити внутрішньовенне введення цього лікарського засобу якомога скоріше.

Якщо ви прийняли більше Хлориду калію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% та хлориді натрію 0,3% Розчину для інфузії, ніж потрібно

Передозування розчинів калію може спричинити гіперкаліємію, яка може бути потенційно смертельною, особливо якщо ваші нирки не функціонують правильно. У разі передозування також можуть виникнути порушення балансу рідини та електролітів у сироватці, набухання та порушення кровообігу та серцевої діяльності (див. симптоми в розділі 4. Можливі побічні ефекти).

У разі гіперкаліємії ваш лікар повинен зупинити введення та вжити необхідних заходів для зниження рівнів калію в крові.

У разі передозування або випадкового прийому проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом або зверніться до служби токсикологічної інформації, телефон: 91 562 04 20.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі ліки, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Після введення цього препарату може виникнути гіпергідратування (затримка рідини), гіперглікемія, гіперхлоремічна кислотоз (високий вміст хлоридів у крові) та гіперкаліємія, особливо якщо розчин вводиться занадто швидко або в надмірній кількості, або якщо нирки пацієнта не функціонують належним чином. Симптоми гіперкаліємії переважно впливають на нерви, м'язи та серце, і включають свербіж або оніміння кінцівок, м'язову слабкість, параліч, при якому м'язи стають фляцидними, респіраторний параліч, кишковий параліч, порушення психіки, втрата рефлексів, апатія, холодна шкіра, блідість (сіруватий відтінок шкіри), слабкість і важкість ніг, гіпотонія (низький кров'яний тиск), порушення на електрокардіограмі, порушення серцевого ритму, блокада серця і серцевий арест. Дуже важливо, щоб лікар контролював серцеву діяльність пацієнта для оцінки тяжкості можливої гіперкаліємії.

Також можуть виникнути побічні ефекти, пов'язані з внутрішньовенним введенням. Ці ефекти включають гарячку, інфекцію в місці ін'єкції, місцевий біль, венозний запалення, венозний тромбоз (утворення згустку), запалення, загустіння або скорочення вени, екстравазація та некроз (загибель тканини).

Наступні побічні ефекти можуть виникнути у деяких людей:

• Високі рівні калію і/або глюкози в крові, затримка рідини, гіперхлоремічна кислотоз
• Порушення психіки, апатія
• М'язова слабкість, свербіж або оніміння кінцівок, втрата рухової функції м'язів (параліч), втрата рефлексів, відчуття слабкості і важкості
• Важка або повна слабкість дихальних м'язів
• Закупорка кишківника через відсутність руху кишкових м'язів
• Порушення серцевого ритму, блокада серця, серцевий арест
• Інфекція в місці ін'єкції
• Гарячка
• Запалення, загустіння або скорочення вени, в якій вводиться препарат, венозний тромбоз, холодна шкіра, блідість (сіруватий відтінок шкіри), гіпотонія
• Біль, запалення, екстравазація та некроз в місці ін'єкції
• Порушення на електрокардіограмі

Головний біль, нудота, судоми, летаргія. Це може бути викликано низьким рівнем натрію в крові. Коли рівні натрію в крові знижуються значно, вода проникає в клітини мозку і викликає їхнє запалення. Це може призвести до підвищення внутрішньочерепного тиску і гіпонатремічної енцефалопатії.

Зголошення побічних ефектів

Якщо ви відчуваєте будь-який побічний ефект, зверніться до свого лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не вказані в цьому листку.

Також можете повідомити про них безпосередньо через Іспанську систему фармакологічного нагляду за лікарськими засобами для людини: https://www.notificaram.es. Завдяки повідомленню про побічні ефекти ви можете допомогти надати більше інформації про безпеку цього препарату.

5. Зберігання хлориду потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчин для перфузії

Тримайте цей препарат поза досяжністю дітей.

Не використовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після CAD. Термін придатності - останній день місяця, вказаного на упаковці.

Зберігайте при температурі нижче 30°C.

Після відкриття упаковки розчин повинен бути використаний негайно.

Цей препарат призначений для одноразового використання. Викидайте невикористаний розчин.

Не використовуйте цей препарат, якщо ви помітили, що розчин не є прозорим або містить частинки, або якщо упаковка пошкоджена.

Лікарські засоби не повинні викидатися в каналізацію або сміття. Спитайте у свого фармацевта, як позбутися упаковок і лікарських засобів, які вам більше не потрібні. Таким чином ви допоможете захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та додаткова інформація

Склад хлориду потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчин для перфузії

• Активні речовини - хлорид потасію, глюкоза і хлорид натрію. Кожні 100 мл цього препарату містять 0,3 г хлориду потасію, 3,3 г глюкози (у вигляді моногідрату) і 0,33 г хлориду натрію.
• Інші компоненти (допоміжні речовини) - хлоридна кислота і гідроксид натрію (для регулювання pH) і вода для ін'єкційних препаратів

Вигляд продукту та вміст упаковки

Хлорид потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчин для перфузії - прозорий і безбарвний розчин.

Цей препарат випускається у флаконах з поліетилену (Kabipac). Упаковки містять 10 флаконів по 500 мл або 10 флаконів по 1000 мл.

Можливо, що тільки деякі розміри упаковок будуть реалізовані.

Власник авторизації на розміщення препарату на ринку та відповідальна особа за виробництво

Власник авторизації на розміщення препарату на ринку

Fresenius Kabi Іспанія, S.A.U.

Marina 16-18,

08005 Барселона

Іспанія

Відповідальна особа за виробництво

Labesfal – Laboratórios Almiro, S.A.

Зона Індустріал ду Лагеду

3465-157 Сантьягу-де-Бестейруш

Португалія

Дата останнього перегляду цьогопроспекту: Березень 2018

Детальна і актуальна інформація про цей препарат доступна на сайті Іспанського агентства з лікарських засобів і медичних продуктів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Ця інформація призначена лише для медичних працівників:

Хлорид потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчин для перфузії - готовий до використання розчин, який повинен бути введений шляхом повільної перфузії.

Теоретична осмолярність розчину становить 376 мОсм/л.

Враховуючи концентрацію калію в розчині (40 мЕк/л), цей препарат підходить для введення через периферичні вени. Якщо використовується центральна вена, рекомендується використовувати феморальну вену і уникати югулярної та субклавіальної вен.

Загалом рекомендується не перевищувати 40 мЕк/л при периферичному введенні

Дозування:

Доза і тривалість лікування повинні бути індивідуалізовані для кожного пацієнта, залежно від тяжкості гіпокаліємії, віку, ваги і клінічного стану, особливо у разі серцевої або ниркової недостатності.

Доза і швидкість введення повинні бути визначені за допомогою електрокардіографічного моніторингу і визначення рівня калію в плазмі.

У дорослих максимальна рекомендована доза калію становить 2-3 мЕк/кг/добу, без перевищення 200 мЕк/добу, причому 40-80 мЕк/добу - це рекомендована доза для підтримуючої терапії.

Швидкість введення рідини повинна бути розрахованою для кожного пацієнта залежно від потреб у заміні або підтримці. Проте загалом не повинно вводитися більше 40 мл/кг/добу (макс. 3000 мл на добу).

Кількість глюкози, введеної з розчином, не повинна перевищувати 4-5 мг/кг/хв.

У дітей доза калію не повинна перевищувати 3 мЕк/кг/добу, а добові потреби в підтримці становлять 2-2,5 мЕк/кг.

Рекомендована добова доза рідини для цих пацієнтів така:

• < 10 кг ваги: 100 мл/кг
• між 10 і 20 кг ваги: 1000 мл + 50 мл/кг, що перевищує 10 кг
• > 20 кг ваги: 1500 мл + 20 мл/кг, що перевищує 20 кг

Пацієнти з нирковою недостатністю повинні отримувати нижчі дози через ризик гіперкаліємії.

Введення калію внутрішньовенно зі швидкістю 10 мЕк/годину вважається безпечним. Коли швидкість введення перевищує 10 мЕк/годину, проводиться тісний моніторинг пацієнта за допомогою ЕКГ і періодичних визначень концентрації калію в плазмі. Загалом швидкість перфузії через периферичні вени ніколи не повинна перевищувати 20 мЕк/годину. Через центральну вену можуть бути досягнуті вищі швидкості введення.

Загальні рекомендації для введення інтравенозних розчинів калію:

Попередження при підготовці та маніпуляції:

Вміст кожного флакону призначено для одноразового використання. Не використаний вміст повинен бути викинутий.

Розчин повинен бути прозорим і не містити частинок. Не вводити в іншому випадку.

Використовуйте асептичну техніку для введення розчину, а також для додавання лікарських засобів до розчину, якщо це необхідно.

Як і з усіма парентеральними розчинами, перед додаванням лікарських засобів до розчину або одночасним введенням з іншими лікарськими засобами слід перевірити відсутність не сумісності додаваних лікарських засобів з розчином або з упаковкою. Також слід проконсультуватися з інструкцією додаваного лікарського засобу.

Відповідальність користувача - оцінити не сумісність додаваного лікарського засобу з хлоридом потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчином для перфузії, спостерігаючи за можливими змінами кольору і/або утворенням осаду, нерастворних комплексів або кристалів.

Перед введенням суміші слід перевірити стабільність і осмолярність кінцевого розчину.

Коли до цієї формули додається сумісний лікарський засіб, розчин повинен бути введений негайно, якщо тільки розведення не було проведено в асептичних умовах і не було затверджено.

Не сумісності:

Не було виявлено досліджень, які описують не сумісності, пов'язані з цим препаратом, але вони були виявлені для активних речовин розчину.

Хлорид потасію в інтравенозних сумішах виявився не сумісним з натрієвою амоксиліном, амфотерикіном Б, гідрохлоридом добутаміну і натрієвою пеніциліном Г. Також не рекомендується введення в "Y" наступних лікарських засобів, коли вводяться суміші калію: азитроміцин, гідрохлорид прометазину, діазепам, натрієва фенітоїн, сукцінат натрію метилпреднізолону або тартрат ерготаміну.

Було описано, що глюкозо-солінний розчин з вмістом глюкози 3,3% і хлориду натрію 0,3% не сумісний з мітоміцином через низький pH цього розчину. Також були виявлені зразки не сумісності для різних глюкозо-солінних розчинів з: натрієвою фенітоїном, натрієвою гепарином, лактатом галоперидолу, імипенем-циластатином натрію і меропенемом. Проте деякі з цих лікарських засобів можуть бути сумісними з глюкозо-солінними розчинами залежно від різних факторів, таких як концентрація лікарського засобу в розчині (натрієва гепарин) або час, який минув між розведенням і введенням розчину (імипенем-циластатин натрію і меропенем).

З іншого боку, були описані ознаки не сумісності, коли деякі лікарські засоби розведені в розчинах, які містять глюкозу, серед них: натрієва амоксиліцин/кислота клавуланова, натрієва ампицилін, інтерферон альфа-2б і гідрохлорид прокаїнаміду. Проте деякі з цих лікарських засобів, наприклад натрієва амоксиліцин/кислота клавуланова, можуть бути введені безпосередньо в місце ін'єкції під час введення цих розчинів для перфузії.

Також були описані ознаки не сумісності, коли деякі лікарські засоби розведені в розчинах, які містять хлорид, серед них амсакрин і глюкуронат триметрексату.

Лікування надзвичайних станів у разі гіперкаліємії:

Лікування гіперкаліємії залежить від її тяжкості. Були встановлені різні режими, які включають введення кальцію для протидії негативним ефектам гіперкаліємії на серце, використання інсуліну і глюкози або бікарбонату натрію для促отворення виходу калію з клітин, а також використання діуретиків, катионних обмінних смол або діалізу для збільшення його виведення:

• Якщо існують кардіальні прояви: введення солей кальцію внутрішньовенно (10-20 мл глюконату кальцію 10%). У деяких випадках може бути необхідне повторне введення.

• Для швидкого зниження рівня калію в плазмі: введення інсуліну і глюкози внутрішньовенно (наприклад, 5-15 одиниць інсуліну разом з 50 мл глюкози 50%). Альтернативно або додатково у пацієнтів з кислотозом можна вводити бікарбонат натрію внутрішньовенно (40-160 мЕк, введених за 5 хвилин).

• Для видалення надмірної кількості калію з організму: використання діуретиків, особливо діуретиків петлі (фуросеміду), катионних обмінних смол (полістиренсульфонату натрію або кальцію) перорально або ректально, або гемодіалізу або перитонеального діалізу у випадках важкої ниркової недостатності і гіперкатаболізму.

Швидке зниження рівня калію в крові у пацієнтів, які приймають дигоксин, може спричинити кардіотоксичність.

Профілактичні заходи для уникнення тромбофлебіту:

Якщо введення триває, може виникнути екстравазація або тромбофлебіт. Для уникнення тромбофлебіту рекомендується змінювати місце введення катетера кожні 24-48 годин.

Загальні рекомендації

Можливо, що потрібно буде контролювати водний баланс, рівень глюкози в крові, рівень натрію в крові та інші електроліти перед і під час введення, особливо у пацієнтів з підвищеною секрецією антидіуретичного гормону (синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, СІАДГ) і у пацієнтів, які приймають лікарські засоби, що стимулюють діурез, через ризик гіпонатремії.

Контроль рівня натрію в крові особливо важливий для продуктів з нижчою концентрацією натрію порівняно з концентрацією натрію в крові. Після перфузії хлориду потасію Кабі 0,04 мЕк/мл у глюкозі 3,3% і хлориді натрію 0,3% Розчином для перфузії відбувається швидке і активне транспортування глюкози до клітин організму. Це спричиняє ефект, який можна вважати наданням вільної води, і може привести до важкої гіпонатремії.