Етомідат
Активною речовиною препарату Гіпномідат є етомідат.
Гіпномідат призначений для введення в загальне знеболювання, а також як додаткове знеболювання при місцевому знеболюванні.
Гіпномідат показаний для коротких діагностичних процедур або процедур, що проводяться в амбулаторних умовах, при яких необхідне швидке пробудження пацієнта.
Гіпномідат особливо показаний у кардіохірургії та у пацієнтів з серцевими захворюваннями.
Якщо пацієнт має алергію на активну речовину або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6).
Алергічна реакція може бути визначена як: висип, свербіж, набряк обличчя та губ, короткий вдих.
Про всі такі реакції необхідно негайно повідомити лікаря.
Препарат повинен бути застосовуваний з обережністю у пацієнтів:
Одночасні індукційні дози етомідату можуть призвести до тимчасової недостатності наднирників і зниження рівня кортизолу в сироватці.
Етомідат повинен бути застосовуваний з обережністю у пацієнтів у критичному стані, включаючи тих, у кого сепсис, оскільки в деяких дослідженнях у цій групі пацієнтів це було пов'язано з підвищеним ризиком смерті.
Гіпномідат повинен бути введений лише лікарями, які пройшли підготовку з виконання інтубації трахеї. Повинен бути доступний апарат для реанімації на випадок виникнення порушень дихання та апное.
Введенню в загальне знеболювання Гіпномідатом може супроводжуватися незначним, тимчасовим зниженням артеріального тиску. У пацієнтів, які ослаблені, лікар прийме відповідні заходи.
Застосування Гіпномідату може бути пов'язано з виникненням спонтанних рухів м'язів, особливо якщо не було проведено премедикацію (введення седативного засобу перед введенням знеболювального препарату).
Гіпномідат не має анальгетичної дії, тому під час хірургічної процедури необхідно введення відповідного анальгетика - за 1-2 хвилини до введення Гіпномідату.
Повідомте лікаря або фармацевта про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які видавалися без рецепта.
Дія Гіпномідату може бути посилена:
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що вона може бути вагітна, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед використанням цього препарату. Лікар прийме рішення про використання Гіпномідату.
Під час лікування та протягом 24 годин після застосування Гіпномідату не слід годувати грудьми.
Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах не показали, що Гіпномідат, застосований у рекомендованих дозах, впливає на фертильність.
Гіпномідат має значний вплив на здатність водіння транспортних засобів та обслуговування машин. Не рекомендується обслуговування потенційно небезпечних машин та водіння транспортних засобів протягом перших 24 годин після введення препарату. Час відновлення нормальної працездатності може бути різним залежно від тривалості процедури, загальної прийнятої дози та інших застосованих препаратів.
Отже, рішення про дозвіл пацієнту водіння транспортних засобів та обслуговування машин повинен прийняти лікар-анестезіолог.
Препарат містить 3,626 г пропіленгліколю в кожній ампулі.
Перед введенням препарату дитині у віці до 5 років необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, особливо якщо дитина приймає інші препарати, які містять пропіленгліколь або алкоголь.
Жінки, які вагітні або годують грудьми, не повинні приймати цей препарат без поради лікаря.
Лікар може вирішити провести додаткові дослідження у таких пацієнтів.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок не повинні приймати цей препарат без поради лікаря. Лікар може вирішити провести додаткові дослідження у таких пацієнтів.
Гіпномідат призначений для введення лише фаховим медичним персоналом.
У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря.
Про кількість застосовуваного препарату вирішує лікар, залежно від:
Пацієнтам похилого віку вводять одноразову дозу 0,15-0,2 мг/кг маси тіла, яка потім буде індивідуально коригована залежно від реакції пацієнта (див. пункт 2. Важлива інформація перед використанням Гіпномідату).
У дітей молодше 15 років може бути необхідне збільшення дози для досягнення такого самого глибокого сну та такого самого часу сну, як у дорослих. Іноді необхідне збільшення дози на близько 30% звичайної дози для дорослих.
У разі передозування етомідату, введеного у вигляді болюсу, сон стає глибшим, а також може виникнути гіпотонія, порушення функції наднирників, депресія дихання або навіть зупинка дихання. У разі зупинки дихання необхідно негайно провести заходи з підтримки дихання. Також може виникнути дезорієнтація та подовжений час пробудження.
Як і будь-який препарат, Гіпномідат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.
У клінічних дослідженнях найчастіше зустрічаються побічні ефекти були дискінезія та біль у венах.
Нижче наведені побічні ефекти (у тому числі вище перелічені) виявлені під час застосування Гіпномідату в клінічних дослідженнях або після введення препарату в обіг.
Дуже часті побічні ефекти (можуть виникнути у не менше 1 з 10 пацієнтів):
Часті побічні ефекти (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):
Недостатньо часті побічні ефекти (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів):
Побічні ефекти з невідомою частотою виникнення (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інформації, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України:
вул. Миколи Амосова, 7
03022, м. Київ
Телефон: +38 (044) 206-24-24
Факс: +38 (044) 206-24-24
Сайт: https://www.moz.gov.ua/
Зголошуючи побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Не зберігайте при температурі вище 25°C.
Препарат повинен бути збережений у місці, недоступному для дітей.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Ампула об'ємом 10 мл, яка містить стерильний, прозорий, безбарвний водний розчин для ін'єкцій. 1 упаковка містить 5 ампул по 10 мл.
Для отримання більш детальної інформації зверніться до особи, відповідальної за випуск препарату, або паралельного імпортера.
Piramal Critical Care B.V.
Rouboslaan 32
2252 TR Voorschoten
Нідерланди
Piramal Critical Care B.V.
Rouboslaan 32
2252 TR Voorschoten
Нідерланди
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейка Ісуса, 111
91-222 Лодзь
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейка Ісуса, 111
91-222 Лодзь
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту: 319.00.00
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Перед відкриттям ампули необхідно надіти захисні рукавички.
Ампули
У разі випадкового впливу шкіри на препарат місце необхідно промити водою. Необхідно уникати використання мила, алкоголю та інших засобів для миття, які можуть викликати хімічне або механічне пошкодження шкіри.
Гіпномідат повинен бути введений виключно внутрішньовенно.
Введенню в анестезію Гіпномідатом може супроводжуватися незначним, тимчасовим зниженням артеріального тиску, пов'язаним із зниженням периферичного судинного опору. У пацієнтів, які ослаблені, лікар прийме відповідні заходи:
Застосування Гіпномідату повинно проводитися з наявністю апарату для реанімації на випадок виникнення депресії дихання та апное.
Дози етомідату, які застосовуються для введення в анестезію, можуть викликати зниження рівня кортизолу та альдостерону в плазмі. У пацієнтів, які перебувають у стані важкого стресу, особливо з порушеннями функції наднирників, слід розглянути питання про заміщення кортизолу.
Безпосередньою наслідком дії етомідату, якщо він вводиться у вигляді тривалого введення або багаторазових доз, може бути тривале гальмування виділення ендогенних кортизолу та альдостерону. З цього приводу слід уникати такого способу введення.
У таких ситуаціях стимуляція наднирників за допомогою АКТГ (гормону аденокортикотропного) не дає бажаних результатів.
Етомідат повинен бути застосований з обережністю у пацієнтів з наявною недостатністю кори наднирників, наприклад, у пацієнтів з сепсисом.
У пацієнтів з цирозом печінки, а також у тих, хто вже приймав нейролептичні препарати, опіоїди або седативні засоби, дозу етомідату слід зменшити.
Можуть виникнути спонтанні рухи м'язів або групи м'язів, особливо якщо не було проведено премедикацію. Ці рухи пояснюються підкорним розгальмуванням. Їм можна зазвичай запобігти, вводячи внутрішньовенно невеликі дози фентанілу з діазепамом за 1-2 хвилини до початку введення в анестезію за допомогою Гіпномідату.
Під час застосування Гіпномідату спостерігалися міоклонічні судоми та біль у місці введення, особливо під час введення в маленькі вени. Їм можна зазвичай запобігти, вводячи внутрішньовенно невелику дозу відповідного опіоїдного анальгетика, наприклад фентанілу, за 1-2 хвилини до початку введення в анестезію.
Необхідно бути обережним при застосуванні Гіпномідату у осіб похилого віку, оскільки він може знижувати мінітний об'єм серця, що спостерігалося при застосуванні доз, більших за рекомендовані.
Гіпномідат не має анальгетичної дії, тому під час хірургічної процедури необхідно введення відповідного анальгетика.
Нейролептичні препарати, опіоїди, седативні засоби, а також алкоголь можуть посилювати снодійну дію етомідату.
Індукування етомідатом може супроводжуватися легким та тимчасовим зниженням периферичного судинного опору, що може посилювати дію інших препаратів, які знижують артеріальний тиск.
Одночасне введення етомідату з альфентанілом знижує кінцевий період напіввиведення етомідату до 29 хвилин. Необхідно бути обережним при застосуванні етомідату та альфентанілу одночасно, оскільки концентрація етомідату може знижуватися нижче снодійного порогу.
Загальний кліренс плазми та об'єм розподілення етомідату знижуються у 2-3 рази без впливу на період напіввиведення, коли він вводиться разом з фентанілом внутрішньовенно. Можливо, буде необхідне зниження дози, коли етомідат вводиться одночасно з фентанілом внутрішньовенно.
Одночасне введення етомідату та кетаміну не має суттєвого впливу на концентрацію в плазмі або фармакокінетичних параметрів кетаміну чи його основного метаболіту, норкетаміну.
У разі передозування етомідату, введеного у вигляді болюсу, сон стає глибшим, а також може виникнути гіпотонія, порушення функції наднирників, депресія дихання або навіть зупинка дихання. У разі зупинки дихання необхідно негайно провести заходи з підтримки дихання. Також може виникнути дезорієнтація та подовжений час пробудження.
Поза заходами підтримки (наприклад, дихання), може бути необхідне введення 50 мг-100 мг гідрокортизону (а не гормону аденокортикотропного - АКТГ).
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.