Судомний напад

Людина раптом втрачає свідомість, падає, тіло напружується, потім починаються ритмічні посмикування рук і ніг, дихання з хрипом, з рота йде слина, губи синіють. Збоку це виглядає як катастрофа, і перше бажання — зробити щось негайно: розтиснути зуби, влити води, підняти й посадити. Саме ці дії найчастіше й шкодять. Допомога складається з дуже простих речей, і головне в ній — не заважати. Ця сторінка написана насамперед для того, хто опинився поряд: від нього залежить більше, ніж від будь-яких ліків.

Що робити, поки триває напад

Порядок дій короткий, і його варто пам'ятати напам'ять.

• Зауважте час початку. Одразу гляньте на годинник або на телефон. Це єдина цифра, яку потім спитають усі: від неї залежить, чи викликати швидку і що робити лікареві.
• Приберіть небезпечне навколо. Не людину, а предмети: відсуньте стілець, стіл із гарячим, обігрівач, усе тверде й гостре. Саму людину переносять лише там, де інакше не вберегти: біля проїзної частини, на сходах, біля плити, біля води.
• Підкладіть під голову м'яке — куртку, сумку, згорнутий светр. Удари головою об підлогу — головна травма під час нападу. Зніміть окуляри, ослабте комір, краватку, тісний шарф.
• Коли судоми закінчилися, поверніть людину на бік. Голова трохи вниз, щоб слина й вміст рота витікали назовні, а не в дихальні шляхи. Перевірте, що вона дихає.
• Залишіться поряд і говоріть спокійно, поки свідомість не проясниться повністю. Це найдовша частина: людина кілька хвилин, а іноді й пів години не розуміє, де вона, може встати й піти, може злякатися та відштовхнути вас. Не сперечайтеся й не тримайте — будьте поряд, відводьте від небезпечного й повторюйте, хто ви і що сталося.
• Якщо людина в інвалідному візку, поставте гальма, ремені залиште застебнутими, підтримайте голову й не намагайтеся її витягти.

Якщо поряд є хтось іще, попросіть його слідкувати за часом — удвох спокійніше.

Чого робити не можна

Цей список важливіший за попередній, бо майже все в ньому люди роблять із найкращих намірів.

• Нічого не вкладайте в рот. Ні пальці, ні ложку, ні хустинку. Язик під час нападу не западає й не проглинається — це старе хибне уявлення. А от зламані зуби, вивих щелепи, прокушений палець помічника й вдихнутий предмет цілком реальні.
• Не розтискайте зуби силою. Щелепи стиснуті м'язами, і розтиснути їх без пошкоджень неможливо. Якщо людина прикусила язик, це сталося в перші секунди, і виправити це не можна.
• Не тримайте людину силою. Притискати руки й ноги, сідати на неї, розпрямляти — марно й небезпечно: напад від цього не коротший, а вивихи, розтягнення та переломи виникають саме так.
• Не давайте пити, їсти й жодних ліків, поки свідомість не прояснилася повністю: вода й таблетка, що потрапили в дихальні шляхи без глотального рефлексу, — біда важча за сам напад.
• Не піднімайте одразу. Не садіть, не ставте на ноги, не ведіть додому, не несіть у машину. Дайте полежати на боці стільки, скільки потрібно.
• Не бризкайте водою, не бийте по щоках, не тицяйте під ніс пахуче: розбудити людину раніше часу все одно не вийде.
• Не починайте штучне дихання, поки тривають судоми: шумне нерівне дихання й синява губ у ці секунди звичайні й проходять самі. Оживляти починають лише тоді, коли судоми закінчилися, а дихання немає.

Коли викликати швидку

Швидку викликають за єдиним європейським номером 112. Телефонуйте, не роздумуючи, якщо:

• напад стався вперше в житті або ви не знаєте, чи бували в цієї людини напади раніше;
• судоми тривають довше за п'ять хвилин;
• напади йдуть один за одним, а свідомість між ними не прояснюється;
• людина отримала травму під час нападу — вдарилася головою, розбила обличчя, пошкодила руку;
• напад стався у воді: у басейні, у ванні, у морі, — навіть якщо людина здається в порядку, вода могла потрапити в легені;
• напад у вагітної жінки або в жінки, яка недавно народила;
• людина не приходить до тями, залишається без свідомості або їй важко дихати після того, як судоми припинилися;
• у людини діабет або в неї висока температура;
• напад виглядає інакше, ніж звичайні напади цієї людини, або триває довше за звичайний.

Людині з давно відомою епілепсією швидка потрібна не після кожного нападу: у багатьох є план, узгоджений з лікарем, де написано, чого чекати й що робити, аж до невідкладних ліків, які дають близькі. Якщо такий план є і ви навчені, дійте за ним. Якщо плану немає, ви не впевнені або щось іде не так, як він описує, — телефонуйте.

Знепритомнення, яке приймають за напад

Так буває частіше, ніж справжній напад. При знепритомненні від задухи, болю, вигляду крові або довгого стояння мозок на кілька секунд залишається без крові, і тіло встигає напружитися та посмикатися — збоку це виглядає переконливо.

Відрізнити допомагають три речі: людина побліднула заздалегідь і їй було зле, усе тривало секунди, свідомість повернулася швидко й без довгої сплутаності. Різниця не косметична: знепритомнення шукають у серці, напад — у мозку, і обстеження будуть різні. Тому лікареві важливі ті хвилини, що були до падіння.

Що ще викликає напади

Напад — не діагноз, а подія, і причин у нього багато. Розібратися важливо: частину причин прибирають, і тоді напад більше не повторюється.

• Низький цукор у крові. Найважливіша зворотна причина в людей, які лікуються від діабету: перед нападом буває потливість, дрож, голод, дивна поведінка. Тому діабет і є підставою для швидкої.
• Відмова від алкоголю. Напад приходить не в сп'янінні, а через добу-двоє після того, як людина, яка багато й довго пила, перестала пити. Це небезпечний стан, і лікувати його потрібно в лікарні.
• Ліки та отруєння: різке припинення заспокійливих і снодійних, передозування, деякі препарати, наркотики.
• Інфекція мозку та його оболонок — напад на тлі високої температури, сильного головного болю, сонливості або сплутаності в дорослого. Це невідкладна ситуація.
• Травма голови: напад одразу після удару або згодом після серйозної травми.
• Еклампсія. Напад у другій половині вагітності або в перші тижні після пологів, зазвичай на тлі підвищеного тиску й набряків. Це загроза життю матері й дитини, і тут лічба йде на хвилини.
• Гарячкові судоми в дитини — напад на тлі швидко піднятої температури, найчастіше у віці до п'яти років. Батькам це здається кінцем світу, але такі судоми зазвичай проходять самі за хвилини й майже завжди безпечні. Оглянути дитину після першого разу все одно потрібно: важливо виключити інфекцію мозку.

Що записати й розказати лікареві

Діагноз при нападах ставиться головним чином за описом. Сама людина нападу не пам'ятає, а дослідження, включно з енцефалограмою, між нападами часто виглядають нормально. Розповідь свідка тут коштує дорожче за прилад, і записати її краще одразу.

• Чи було передчуття: дивний запах або смак, відчуття, що піднімається з живота, раптовий страх, відчуття «вже баченого». Людина могла сказати про це за секунди до.
• Що робили очі й голова: чи закотилися очі або дивилися в один бік, чи поверталася голова і в який бік. Це підказує лікареві, звідки пішов напад.
• З чого почалося: одразу все тіло чи спершу посмикувалася одна рука, одна половина обличчя.
• Чи був прикус язика — зазвичай збоку, — і чи було упускання сечі.
• Що було з диханням і кольором обличчя й скільки все тривало за годинником. Якщо напад повториться і поряд буде хтось іще, зняте відео скаже лікареві більше за будь-яку розповідь.
• Скільки людина приходила до тями й якою була потім: сплутаною, сонною, розбитою, чи був довгий сон, чи залишалася слабкість у руці або нозі.
• Що було напередодні: безсонна ніч, алкоголь, пропущена таблетка, висока температура, нові ліки, задуха й довге стояння.

Після першого нападу: за кермо не сідати

Після нападу з утратою свідомості за кермо не сідають до рішення лікаря. Не на день і не «поки голова не проясниться»: строк визначає лікар, і залежить він від того, що знайдуть при обстеженні. Правила в кожній країні свої, і дізнаватися їх треба там, де ви живете, але спільне одне: дозвіл дає лікар, а не самопочуття.

Перші тижні, доки не стане ясною причина, розумно ще кілька речей:

• не плавати й не купатися самому; у душі безпечніше, ніж у ванні, і двері краще не замикати;
• не працювати на висоті, біля вогню, біля станків і не залишатися самому там, де падіння небезпечне;
• не сидіти без сну ночами й не пити алкоголь — два найчастіші спускові гачки повторного нападу;
• приймати призначене точно за годинником: пропущена доза протисудомного — найчастіша причина повернення нападів, а починати й кидати такі препарати самостійно не можна;
• розказати близьким і колегам, що робити, якщо це повториться: короткого пояснення досить, щоб ніхто не поліз вам у рот.

І головне: один напад ще не означає епілепсію. Діагноз ставлять за сукупністю — опис, обстеження, іноді спостереження в часі, — і в частини людей напад залишається єдиним за все життя.

Онлайн-консультація

Після нападу залишається багато питань і мало ясності, а діагноз у цій темі саме й будується на розмові. Лікар Oladoctor розпитає вас або свідка про все, що перелічено вище, допоможе відрізнити напад від знепритомнення, розбере, що могло спрацювати спусковим гачком, і пояснить, які обстеження потрібні й у якому порядку. Розкаже, як поводитися вдома перші тижні й що записувати, якщо напад повториться. І скаже прямо, коли розмови недостатньо: якщо напад триває зараз, довше за п'ять хвилин, повторюється без прояснення свідомості або стався у вагітної, у людини з діабетом, з температурою чи у воді — потрібна швидка за номером 112, а не переписка.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.