Проблеми з повіками

Повіка — це рухома шторка завтовшки з папір, у яку запаковано несподівано багато: хрящова пластинка, два м'язи, волосяні цибулини вій і кілька десятків сальних залоз, що виділяють жирову частину слізної плівки. Тому й скарги такі різні: то вискочила ґуля, то краї сверблять і злипаються вранці, то повіка набрякла, то опустилася. Переважна більшість цих історій закінчується нічим, і зрозуміти треба лише одне — у який момент безневинне перестає бути безневинним. На повіках ця межа проходить різко: поруч зі звичайним ячменем живуть два стани, за яких лік іде на години. Про посмикування повіки тут не йтиметься: це окрема тема і майже завжди безпечна.

Ґуля на повіці: ячмінь чи халазіон

Два найчастіші ущільнення виглядають схоже, але поводяться по-різному, і розрізняти їх корисно, бо й робити з ними треба різне.

Ячмінь — гостре нагноєння залози біля кореня вії. Він сидить на самому краю повіки, болить, шкіра над ним червона, за день-другий з'являється жовта цятка. Усе це розгортається за лічені дні і зазвичай так само й минає: гнійник розкривається, біль відходить.

Халазіон — не інфекція, а закупорка. Сальна залоза перестала спорожнюватися, вміст лишився всередині, навколо нього утворилося щільне безболісне зерно. Воно сидить не на краю, а в товщі повіки, катається під пальцем, шкіра над ним звичайного кольору. З'являється повільно, тримається тижнями й місяцями і сам зникає далеко не завжди: якщо він не розсмоктується або заважає дивитися, його прибирають маленькою процедурою в кабінеті офтальмолога.

Що допомагає обом: теплий вологий компрес на заплющені повіки кілька разів на день і легкий масаж повіки пальцем у бік краю — від цього густий жир у залозі розм'якшується і знаходить вихід. Чого не можна робити ні за того, ні за іншого — видавлювати. Повіки сполучені з очницею венами без клапанів, і вміст, видавлений назовні, охоче йде і всередину. Так безневинний ячмінь перетворюється на важку інфекцію очниці. З тієї самої причини не варто проколювати гнійник голкою і виривати вію.

Червоні краї повік, які сверблять і злипаються

Якщо вранці вії склеєні, на краю повіки видно лусочки й кірочки, очі червонуваті, злегка печуть і «піщать» — це блефарит. Він не заразний, не псує зір і майже завжди пов'язаний не з брудом, а з роботою тих самих сальних залоз: вони виділяють надто густий секрет, плівка сльози стає нестабільною, край повіки подразнюється. У людей із розацеа та себорейним дерматитом таке буває особливо часто.

Головне, що треба про нього знати: блефарит не виліковують, його ведуть. Це хронічний стан із загостреннями й затишшями, і тримається він на щоденній гігієні повік, яку роблять місяцями і роками, а не курсом на десять днів. Схема проста й однакова для всіх:

• теплий вологий компрес на повіки на кілька хвилин, щоб розм'якшити секрет у залозах;
• легкий масаж повік у бік краю;
• очищення самого краю повіки та основи вій — ватною паличкою чи серветкою зі спеціальним засобом для гігієни повік, а не милом, яке сушить;
• зволожувальні краплі без консерванта, якщо є сухість і різь.

Усе це роблять і тоді, коли стало краще, інакше за кілька тижнів усе повернеться. І ще одне: антибактеріальні мазі «про всяк випадок» тут не допомагають. Блефарит здебільшого не про бактерії, а мазь, яку кладуть місяцями без показань, лише подразнює край повіки. Антибіотик при хворобах повік призначає лікар і з конкретного приводу.

Набряк повіки: від укусу до небезпечної інфекції

Повіка набрякає легко: шкіра тут найтонша, а клітковина під нею пухка, і рідина набирається охоче. Найчастіше причина безневинна — укус комахи, алергія на косметику чи краплі, ніч без сну, кропив'янка, кон'юнктивіт. Алергічний набряк упізнається за свербежем, за тим, що він часто з двох боків, і за тим, що шкіра бліда і склоподібна, а не червона.

Але набряк повіки — це й те місце, де ховається справжня невідкладність. Інфекція м'яких тканин навколо ока буває двох видів, і розділяє їх одна річ: дійшла вона за перегородку, в очницю, чи ні. Негайно потрібен лікар або швидка, якщо до почервоніння й набряку додалося хоча б одне з такого:

• біль під час руху ока, а самі рухи обмежені;
• двоїння або погіршення зору;
• око здається випнутим уперед;
• температура, озноб, важкий загальний стан;
• набряк захопив усю повіку і швидко наростає, шкіра гаряча й багрова.

Це опис орбітального целюліту — гнійного процесу в очниці. Він лікується тільки в лікарні й внутрішньовенно, а зволікання загрожує втратою зору та переходом інфекції всередину черепа. Особливо насторожено треба ставитися до дитини: у дітей цей стан розвивається найшвидше, часто після нежиті, і «просто опухло оченя» — не той випадок, коли чекають до ранку.

Коли повіка опустилася

Опущення повіки — птоз — саме по собі не хвороба, а ознака, і вся різниця в тому, як швидко воно виникло і що йде поруч.

З віком повіки опускаються у всіх: сухожилок м'яза, що піднімає повіку, розтягується, шкіра провисає козирком. Це відбувається роками, симетрично або майже, нічим не супроводжується і небезпеки не несе; виправляють це за бажанням, а якщо повіка закриває зіницю і звужує поле зору — за показаннями.

Зовсім інша розмова, коли повіка опустилася швидко. Викликайте швидку, якщо птоз з'явився раптово і разом із ним є двоїння в очах та різного розміру зіниці — особливо якщо зіниця розширена на боці опущеної повіки і є головний біль. Так виглядає параліч окорухового нерва, і одна з його причин — аневризма артерії основи мозку, яка може розірватися. Це стан, за якого обстеження роблять тієї самої години, а не за записом.

Є ще дві картини, які не можна пропустити:

• птоз із звуженою зіницею на тому самому боці, злегка запалим оком і відсутністю пітливості половини обличчя — синдром Горнера. Якщо він з'явився раптово і з болем у шиї чи голові, терміново виключають розшарування сонної артерії;
• повіка, яка надвечір опускається сильніше, ніж уранці, надто разом із двоїнням, гугнявістю, поперхуванням або слабкістю рук, — так починається міастенія. Порушення ковтання і дихання за неї потребують невідкладної допомоги.

Окремо — немовлята: якщо повіка в дитини прикриває зіницю, око перестає вчитися бачити, і це треба показати офтальмологові, не відкладаючи до шкільного віку.

Повіка загорнулася або відвисла

У літніх людей тканини повік втрачають пружність, і край повіки перестає прилягати до ока як слід. Виходить одне з двох.

Заворот: край підвернувся всередину, і вії труться об рогівку. Відчуття постійної смітинки, почервоніння, світлобоязнь, сльози. Це не косметична дрібниця: вії дряпають рогівку, і за тривалого тертя на ній утворюється виразка, а це вже загроза зору.

Виворіт: край відвисає назовні, слізна точка перестає збирати сльозу, і око весь час тече, а нижня повіка червоніє і грубішає від постійної вологи. Рогівка при цьому гірше прикривається і підсихає.

Обидві ситуації розв'язуються невеликою операцією, що підтягує повіку, а до неї допомагають зволожувальні краплі й гель на ніч. Раптовий виворіт або заворот лише з одного боку, надто з перекосом обличчя, — привід не до планового візиту, а до термінового: так проявляється параліч лицевого нерва, за якого око перестає заплющуватися і рогівка лишається без захисту.

Жовті бляшки та інші утворення

М'які жовтуваті бляшки у внутрішніх кутах повік, частіше на верхніх, — ксантелазми, відкладення холестерину в шкірі. Зору вони не заважають, але це привід здати ліпідний профіль: приблизно в половини людей із ними знаходять порушення обміну жирів, а в молодих це буває першою видимою ознакою спадкової гіперхолестеринемії. Прибирають їх косметично, але обмін від цього не змінюється.

І одна річ, заради якої варто придивлятися до будь-якого тривалого ущільнення на повіці. Шкіра повік — часте місце для базальноклітинного раку, він росте повільно і роками виглядає безневинно. Насторожити мають:

• вузлик або виразка, які не гояться тижнями, злегка кровлять і вкриваються кірочкою;
• ділянка, де випали і не відростають вії;
• виїмка чи деформація краю повіки, стійке потовщення;
• «халазіон», який раз за разом повертається на те саме місце.

Ніщо з цього не означає біди, але означає огляд офтальмолога, а іноді й невелику біопсію: на повіках такі пухлини виліковуються повністю, якщо взятися за них рано.

Догляд за повіками і чого робити не треба

Майже все, що допомагає повікам, коштує копійки і робиться вдома.

• Теплий компрес і гігієна краю повік — основа при блефариті, халазіоні та сухому оці, тобто за більшості хронічних скарг.
• Змивайте макіяж щовечора; підводка по внутрішньому краю повіки закупорює ті самі залози. Туш і підводку міняйте регулярно і нікому не позичайте.
• Під час загострення зніміть контактні лінзи і не вдягайте їх, доки є гній, біль чи почервоніння.
• Не тріть очі руками — це головний спосіб занести інфекцію і рознести її на друге око.
• Прохолодний компрес заспокоює алергічний набряк, теплий за нього лише посилює свербіж.

Чого робити не слід: видавлювати ячмінь, проколювати будь-яке ущільнення, промивати очі чаєм і трав'яними настоями. І окремо про ліки. Мазі й краплі з антибіотиком не призначають собі самі: вони не пришвидшують ячмінь і не допомагають при алергії, зате подразнюють край повіки і привчають бактерії не боятися ліків. Краплі й мазі з гормонами тим більше — без огляду вони небезпечні, бо за герпесу ока пришвидшують виразку рогівки, а за тривалого застосування піднімають внутрішньоочний тиск.

Коли лікар потрібен терміново

Негайно — якщо оком боляче рухати, воно випнуте, з'явилося двоїння або впав зір; якщо повіка опустилася раптово, надто з двоїнням і різними зіницями; якщо рана повіки зачіпає її край.

Того самого дня — якщо в дитини почервоніння й набряк повіки наростають, тим паче з температурою; якщо з'явився сильний біль в оці та світлобоязнь.

Планово — коли ґуля тримається довше за кілька тижнів, коли блефарит не піддається домашньому догляду, коли повіка натирає око або тече сльоза, коли є жовті бляшки і коли щось на повіці змінилося і не повертається до попереднього вигляду.

Онлайн-консультація

З повіками дистанційний формат працює краще, ніж очікуєш: майже все видно. За знімком і за відповідями на кілька запитань лікар відрізнить ячмінь від халазіона, розпізнає блефарит і пояснить, як ведуть його роками, оцінить, алергічний перед нами набряк чи запальний, розбереться, чи потрібно підключати офтальмолога і наскільки терміново. Він же підкаже, які засоби для гігієни повік брати і як ними користуватися, що робити з косметикою й лінзами, і порадить перевірити холестерин, якщо побачить ксантелазми.

Межі у формату жорсткі, а на очах особливо. Крізь екран не можна оглянути око щілинною лампою, вивернути повіку, зафарбувати рогівку і виміряти внутрішньоочний тиск, а отже, не можна виключити пошкодження рогівки. І найважливіше: за болю під час руху ока, випинання ока, раптового опущення повіки з двоїнням і за різкого падіння зору потрібна невідкладна допомога, а не консультація в листуванні.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.