На цій сторінці
Ліки, які часто призначають при Гикавка
Матеріал має виключно інформаційний характер. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем перед прийомом будь-яких препаратів.
Лікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 10 мг/2 млДіюча речовина: metoclopramideВиробник: Kern Pharma S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: metoclopramideВиробник: Sanofi Aventis S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: ОРАЛЬНИЙ РОЗЧИН/СУСПЕНЗІЯ, 100 мг метоклопраміду/100 млДіюча речовина: metoclopramideВиробник: Sanofi Aventis S.A.Потрібен рецепт
Гикавка знайома кожному й майже завжди минає сама: кілька хвилин, іноді півгодини — і людина забуває, що гикала. Саме через цю нешкідливість варто знати другу половину теми. Гикавка, яка не припиняється добу й довше, — це вже не побутова незручність, а симптом, і за ним іноді стоїть хвороба, про яку людина ще не знає. Межа між цими двома історіями проходить по часу, і її корисно пам'ятати.
Чому діафрагма збивається з ритму
Діафрагма — плаский м'яз між грудною кліткою та животом, головний двигун дихання. Гикавка починається, коли вона разом із міжребровими м'язами різко скорочується сама по собі. Повітря ривком іде всередину, але голосова щілина цієї миті затраскується — звідси короткий звук, який і називають гикавкою.
Керує цим рефлекторна дуга: чутливі волокна діафрагмового та блукаючого нервів ідуть до стовбура головного мозку й повертаються назад до діафрагми. Подразнення в будь-якій точці цієї дуги здатне її запустити. Дуга довга й проходить крізь шию, грудну клітку та верхній поверх живота, тому перелік можливих причин такий широкий — від ковтка холодної води до захворювання, яке до дихання начебто й не причетне.
Що запускає звичайну гикавку
У короткої домашньої гикавки найчастіше знаходиться просте пояснення, пов'язане зі шлунком і стравоходом: вони лежать просто під діафрагмою і легко її зачіпають.
- Переїдання та швидка їжа, надто всухом'ятку.
- Газовані напої й усе, від чого в шлунок потрапляє зайве повітря: жувальна гумка, пиття через трубочку, розмова з повним ротом.
- Різкий перепад температури всередині — дуже холодне одразу після гарячого.
- Алкоголь, особливо міцний і залпом.
- Куріння.
- Хвилювання, переляк, сміх, сильні емоції — і стрес сам собою.
Нерідко причини не знаходиться взагалі, і це нормально. Якщо гикавка вклалася в кілька хвилин і не повторюється, шукати в ній сенс не треба.
Що можна спробувати вдома
Суворих доказів, що якийсь прийом працює, немає в жодного з домашніх способів: гикавка минає сама, і важко зрозуміти, допомогло щось чи просто настав час. Проте більшість із них нешкідливі, і спробувати не завадить. Сенс у них спільний — або ненадовго підвищити вміст вуглекислого газу в крові, або переключити блукаючий нерв на іншу роботу.
- Повільно, маленькими ковтками випити прохолодної води.
- Затримати дихання на кілька секунд, спокійно, без натужування.
- Підтягнути коліна до грудей і нахилитися вперед.
- Повільно проковтнути чайну ложку цукру або шматочок лимона.
- Обережно прополоскати горло водою.
Чого робити не варто. Не дихайте в пакет: ця порада широко розійшлася, але контролювати глибину затримки так неможливо, а при хворобах серця й легень прийом небезпечний. Не лякайте того, хто гикає, навмисно — переляк не лікує, зате літній людині й серцевику дає зайве навантаження. Не тисніть собі на очні яблука й не масажуйте шию збоку: це прийоми впливу на блукаючий нерв, і робити їх самому собі не можна. Міцний алкоголь, оцет і пекучий перець гикавку не знімають, а подразнення стравоходу посилюють.
Гикавка в немовляти та малої дитини
Немовлята гикають часто, іноді по кілька разів на день, і майже завжди це нормально: діафрагма в них ще незріла, а повітря під час годування ковтається легко. Малюк при цьому зазвичай спокійний, їсть і спить як завжди. Допомагає не прийом, а порядок годування: невеликі порції, паузи, вертикальне положення стовпчиком після їжі, перевірка захоплення грудей або отвору в сосці.
Домашні прийоми для дорослих на дітях не застосовують. Дитині не можна давати цукор ложкою, шматочки лимона, лід і будь-яку тверду їжу «від гикавки» — це ризик вдавитися. Не можна просити затримати дихання, дихати в пакет чи лякати. Мед дітям першого року життя не дають узагалі.
Показати дитину лікареві потрібно, якщо гикавка заважає їй їсти та спати, іде разом зі зригуванням фонтаном, плачем під час годування, поганим набором ваги, кашлем або посинінням — або якщо вона тримається подовгу день у день. У дітей за впертою гикавкою найчастіше стоїть рефлюкс.
Коли гикавка перестає бути побутовою
Гикавка, яка триває довше за 48 годин, — привід звернутися до лікаря. Це умовна, але загальноприйнята межа: за нею гикавку вважають упертою, і вона вже потребує пояснення. Напад, що розтягнувся на місяць і довше, називають невгамовним. Така гикавка виснажує по-справжньому: заважає їсти, спати й говорити, призводить до втрати ваги та виснаження, — і в переважній більшості випадків за нею стоїть конкретна причина.
Знайти можуть найрізноманітніше, бо рефлекторна дуга проходить крізь півтіла:
- рефлюкс, грижа стравохідного отвору діафрагми, запалення або звуження стравоходу, виразка шлунка;
- подразнення самої діафрагми чи сусідніх органів — плеврит, запалення легень, піддіафрагмовий абсцес, панкреатит, хвороби печінки та жовчного міхура;
- усе, що тисне на діафрагмовий або блукаючий нерв на шиї та в грудній клітці: збільшена щитоподібна залоза, збільшені лімфовузли, пухлина середостіння чи легені, аневризма;
- ураження стовбура головного мозку — інсульт, розсіяний склероз, пухлина, запалення оболонок мозку. Стовбур мозку — це місце, де замикається рефлекс, тому вперта гикавка буває однією з перших його ознак;
- обмінні порушення — ниркова недостатність і уремія, тяжкий діабет, низький натрій або калій у крові;
- ліки: деякі гормональні препарати, засоби для наркозу, частина протипухлинних і заспокійливих засобів.
Ознаки, за яких не можна чекати
Викликайте швидку за єдиним європейським номером 112, якщо гикавка з'явилася разом із раптовою слабкістю чи онімінням у руці й нозі, перекосом обличчя, невиразною мовою, двоїнням, запамороченням із втратою рівноваги, порушенням ковтання або найсильнішим головним болем. Таке поєднання свідчить про ураження стовбура мозку й потребує допомоги негайно, а не назавтра.
Того самого дня покажіться лікареві, якщо гикавка йде разом із болем у грудях чи животі, задишкою, блюванням, температурою, якщо ви не можете через неї їсти й пити — або якщо вона почалася після нещодавньої операції.
Що з'ясовуватиме лікар
Перше питання — скільки це триває і що було перед початком: нові ліки, операція, травма, загострення печії. Лікар огляне живіт, послухає легені й серце, подивиться горло та шию, перевірить неврологічні рефлекси. Далі обсяг обстеження залежить від знахідок: зазвичай це аналізи крові, зокрема ниркові показники та електроліти, рентген або знімок грудної клітки, за підозри на стравохід і шлунок — гастроскопія, за неврологічних знахідок — візуалізація головного мозку.
Лікують передусім причину: дібране лікування рефлюксу, скасування або заміна препарату, лікування пневмонії зазвичай знімають і гикавку. Якщо причини знайти не вдалося, а гикавка виснажує, лікар може призначити ліки, що діють на саму рефлекторну дугу, — для цього застосовують препарати з кількох груп, зокрема нейролептики, протисудомні та засоби, що пришвидшують випорожнення шлунка. Допомагають вони не всім, добираються індивідуально й призначаються тільки лікарем: самостійно такі ліки не приймають.
Онлайн-консультація
Гикавка — та тема, де лікареві найважливіша розповідь, а не огляд: коли почалося, що було напередодні, як пов'язана з їжею та положенням тіла, що ви вже приймаєте. Усе це спокійно обговорюється в онлайн-форматі. На консультації лікар Oladoctor допоможе зрозуміти, чи вкладається ваш випадок у звичайний, підкаже, що змінити в харчуванні та режимі за підозри на рефлюкс, перевірить перелік ваших ліків на предмет побічної дії й пояснить, яке обстеження має сенс пройти і до якого фахівця йти далі. Якщо з опису картина потребуватиме термінової очної допомоги, вам скажуть про це прямо.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Гикавка
Розкажіть лікарю про свої скарги та обговоріть можливий план подальших дій в онлайн-форматі.















