Внутрішньочерепна гіпертензія

Мозок міститься в жорсткій коробці черепа, де немає запасу місця: він оточений спинномозковою рідиною, яка безперервно виробляється і так само безперервно всмоктується. Якщо рідини стає більше, ніж відходить, або всередині черепа з'являється щось зайве — кров, гній, пухлина, набряк, — тиск зростає, бо розширитися цьому об'ємові нікуди. Це й називають внутрішньочерепною гіпертензією. У неї буває явна причина, а буває, що при повному обстеженні причини не знаходять; тоді говорять про ідіопатичну форму, і саме вона обговорюється на цій сторінці найдокладніше.

Як це проявляється

Скарги складаються з двох груп: головний біль і зір. Саме друге робить стан серйозним.

• Головний біль — зазвичай щоденний, розпираючий, сильніший зранку й при пробудженні, посилюється від кашлю, чхання, натужування й нахилу вперед, у вертикальному положенні часто легшає;
• короткочасні затуманення зору — на кілька секунд картинка сіріє або гасне, частіше в одному оці, нерідко при вставанні чи нахилі. Це найтривожніша з ранніх ознак, і її легко списати на втому;
• шум у вухах у такт пульсу, чутний надто в тиші й уночі;
• нудота й блювання, нерідко зранку;
• двоїння в очах, зазвичай при погляді вбік: страждає нерв, що відводить око назовні;
• звуження поля зору — спершу по краях, тому людина його не помічає, доки не випаде щось важливе;
• біль у шиї та спині, біль під час руху очей, світлобоязнь;
• сонливість, дратівливість, труднощі із зосередженням.

Сплутаність свідомості, наростаюча сонливість, слабкість у кінцівках і втрата чутливості при ідіопатичній формі трапляються рідко й завжди потребують термінового обстеження: за ними зазвичай стоїть інша, небезпечніша причина підвищеного тиску.

Коли потрібна швидка

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний номер 112) або негайно вирушайте до відділення невідкладної допомоги, якщо:

• головний біль виник раптово й одразу став дуже сильним, «як удар»;
• до головного болю додалися температура, скутість шиї або висип;
• з'явилися сплутаність свідомості, незвичайна сонливість, судоми;
• ослабли рука чи нога, перекосило обличчя, порушилася мова;
• зір різко погіршився або зник;
• сильний головний біль почався після удару по голові, навіть якщо між ними минуло кілька годин чи днів.

Швидке погіршення зору при вже відомому діагнозі — теж невідкладна ситуація: тут лічба йде не на місяці спостереження, а на дні до втручання. При поступовому наростанні головного болю й появі шуму у вухах швидка не потрібна, але записатися до лікаря варто найближчими днями.

Чому підвищується тиск

Спершу лікарі шукають явну причину — це змінює лікування цілком:

• тяжка травма голови, крововилив у мозок, розрив аневризми, інсульт із широким набряком;
• пухлина мозку, абсцес, менінгіт, енцефаліт;
• гідроцефалія — порушення відтоку спинномозкової рідини;
• тромбоз венозних синусів мозку — згусток у венах, що відводять кров від мозку. Це ключовий пункт: тромбоз дає картину, невідрізненну від ідіопатичної форми, але лікується інакше й без лікування небезпечний, тому його виключають у кожного;
• тяжке неконтрольоване підвищення артеріального тиску, хвороби серця й легень із затримкою вуглекислого газу, апное уві сні.

Про ідіопатичну форму говорять, коли все перелічене відкинуто. Вона нечаста й уражає переважно жінок від двадцяти до сорока років, частіше з надмірною вагою або тих, хто помітно набрав вагу останнім часом. З чим іще її пов'язують:

• ліки: антибіотики тетрациклінового ряду, включно з тими, що призначають від вугрів тривалими курсами; препарати вітаміну A та похідні ретиноїдів; літій; гормони росту; відміна гормональних протизапальних препаратів після тривалого приймання; у дітей — надлишок гормонів щитоподібної залози при лікуванні;
• надлишок вітаміну A з добавок;
• залізодефіцитна анемія та інші тяжкі анемії;
• гормональні порушення — недостатність надниркових залоз, зниження функції прищитоподібних залоз, синдром полікістозних яєчників;
• системний червоний вовчак та інші автоімунні хвороби;
• хронічна хвороба нирок.

Перевірте свій перелік препаратів і добавок перед прийомом і принесіть його лікареві: іноді все лікування починається з відміни одного засобу.

Як це підтверджують

Діагноз збирають із кількох частин, і жодна не працює сама собою.

Перше й найважливіше — огляд очного дна з розширеною зіницею. При підвищеному тиску диск зорового нерва набрякає, і цей набряк видно. Нерідко його першим помічає оптометрист під час звичайної перевірки зору — якщо вам сказали, що «диски мають незвичний вигляд», це не дрібниця і до невролога треба йти без зволікання. Доповнюють огляд вимірювання полів зору й оптична когерентна томографія, яка дозволяє виміряти набряк у числах і потім стежити за ним.

Далі роблять знімки голови — магнітно-резонансну томографію з обов'язковим дослідженням венозних синусів (венографією) або комп'ютерну томографію з контрастом. Сенс цього етапу не в тому, щоб «побачити тиск», а в тому, щоб виключити пухлину, гідроцефалію й тромбоз вен.

Якщо знімки чисті, виконують люмбальну пункцію: голкою між хребцями поперекового відділу вимірюють тиск спинномозкової рідини й беруть її на аналіз. Це єдиний спосіб підтвердити, що тиск справді підвищений, і заразом виключити інфекцію та запалення. Діагноз ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії ставлять лише тоді, коли тиск високий, склад рідини нормальний, а причини не знайшли.

Чим це небезпечно

Для життя ідіопатична форма загрози майже не становить, а от для зору становить цілком реальну, і в цьому головний сенс лікування та спостереження. Набряк зорового нерва, якщо він тримається довго, призводить до загибелі волокон, і втрачене поле зору не повертається. Найнебезпечніше те, що процес іде непомітно: гострота зору за таблицею довго лишається доброю, а поле по краях уже звужується. Тому регулярні огляди в офтальмолога призначають навіть тим, кого нічого не турбує, і пропускати їх не можна.

Другий бік — головний біль. Він може лишитися й після того, як тиск нормалізувався, і тоді його лікують окремо, як хронічний головний біль. Тут є пастка: постійне приймання знеболювальних саме підтримує біль. Про це варто поговорити з лікарем.

Захворювання нерідко тягнеться роками, у частини людей повертається після ремісії. Негайно повідомляйте лікареві про будь-які нові зміни зору — це те, заради чого вся схема спостереження й побудована.

Як лікують

Лікування вторинних форм — це лікування їхньої причини: усунення тромба, пухлини, інфекції, відміна винного препарату. При ідіопатичній формі підхід інший.

Зниження ваги. Це єдиний захід із доведеним впливом на перебіг хвороби, а не лише на симптоми. Втрата навіть частини надмірної ваги в багатьох зменшує набряк диска й головний біль, а іноді призводить до стійкої ремісії. Розумно робити це під наглядом, із дієтологом; при вираженому ожирінні обговорюють і медикаментозні, і хірургічні способи зниження ваги.

Ліки. Основне — препарати, що зменшують вироблення спинномозкової рідини; вони належать до інгібіторів карбоангідрази. Побічні дії — поколювання в пальцях і навколо рота, зміна смаку газованих напоїв, стомлюваність — часті, але зазвичай стерпні, а дозу добирають поступово. Можуть додаватися інші сечогінні. Гормональні протизапальні препарати застосовують лише коротко, як тимчасовий захід при загрозі зору перед операцією: при тривалому прийманні вони додають ваги й спричиняють повернення симптомів при відміні, тобто працюють проти основного лікування.

Пункції. Виведення частини рідини під час люмбальної пункції швидко знімає головний біль, але ефект тримається недовго, тому її використовують як тимчасову допомогу, а не як метод лікування.

Операції. Їх обговорюють, коли зір погіршується або ліки не дають ради. Шунтування — тонка трубка, що відводить надлишок рідини зі шлуночків мозку або з поперекового відділу в черевну порожнину; допомагає і від болю, і від тиску, але шунти закупорюються та зміщуються, і повторні операції нерідкі. Фенестрація оболонки зорового нерва — надрізи в оболонці навколо нерва, щоб зняти тиск саме з нього; вона спрямована на збереження зору й на головний біль впливає мало. В окремих випадках, коли знаходять звуження венозного синуса, обговорюють встановлення стента в цю вену. У кожного способу свої ризики, і вибір роблять разом із нейрохірургом та офтальмологом, виходячи з того, що важливіше рятувати у вашому випадку.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом доречний на двох етапах. До встановлення діагнозу лікар розбере характер головного болю: коли він сильніший, чи залежить від положення тіла й натужування, чи є пульсуючий шум у вухах, чи були епізоди потемніння в очах і двоїння. Перегляне разом із вами ліки й добавки, оцінить інші можливі причини і пояснить, які обстеження потрібні насамперед і чому огляд очного дна не можна відкладати. Якщо діагноз уже встановлено, на прийомі зручно обговорити переносимість препаратів, план зниження ваги, що робити при посиленні болю і які зміни зору означають, що чекати планового візиту не можна. Цілком замінити очний огляд очей онлайн-консультація не може — але вона допомагає не втратити час до нього.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.