Вікова макулярна дегенерація

У центрі сітківки є ділянка завбільшки лише кілька міліметрів — макула, або жовта пляма. Саме нею людина читає, впізнає обличчя, розрізняє дрібні деталі й колір. З роками тканина макули зношується, і середина картинки тьмяніє, розпливається або випадає зовсім, тоді як з боків зір лишається таким самим. Через це хвороба майже ніколи не доводить до цілковитої сліпоти, але забирає саме той зір, яким ми користуємося щохвилини. Починається вона зазвичай після п'ятдесяти й трапляється тим частіше, чим старша людина.

Що людина помічає найпершим

Зміни приходять тихо: друге око якийсь час підмінює уражене, і людина довго не розуміє, що бачить гірше. Насторожити мають дрібниці:

• щоб читати, потрібне дедалі яскравіше світло, за звичайного освітлення літери зливаються;
• у тексті зникають окремі літери чи склади, рядок наче рветься;
• прямі лінії — одвірок, віконна рама, шов між плитками — здаються хвилястими або надламаними;
• просто по центру погляду стоїть каламутна, сіра чи темна пляма, а навколо неї видно нормально;
• обличчя співрозмовника впізнається важко, хоча постать і одяг ви розрізняєте;
• кольори вицвітають, а око довго звикає в темряві після яскравого світла.

Болю немає, око зовні не змінюється, почервоніння не буває — через це хворобу й пропускають. Окремо про зорові образи: люди зі значно ослабленим зором іноді бачать візерунки, постаті, обличчя чи цілі сценки, яких немає. Це не божевілля, а відповідь зорової кори на брак сигналу, і людина сама розуміє, що видіння несправжні. Лікареві про це сказати варто, а лякатися нема чого.

Суха і волога форми

Розрізняти їх важливо: швидкість і можливості лікування в них зовсім різні.

Суха форма буває приблизно в дев'яти людей із десяти. Під сітківкою накопичуються друзи — щільні відкладення з жирів і білків; обмін у цьому шарі порушується, і клітини, відповідальні за центральний зір, поволі гинуть. Триває це роками, іноді десятиліттями. У пізній стадії в центрі лишається ділянка, де тканину втрачено, і там зір уже не повернути.

Волога форма рідша, але небезпечніша. Під макулою проростають нові неповноцінні судини, вони пропускають плазму й кров, сітківка набрякає і піднімається. Тут усе змінюється не за роки, а за тижні й дні, і саме цей варіант частіше призводить до тяжкої втрати центрального зору. Розвивається він майже завжди на тлі сухої форми, тож спокійний діагноз — не привід розслабитися, а привід стежити за собою.

Що підвищує ризик

Єдиної причини хвороба не має, складається кілька обставин.

• Куріння — найвагоміше з того, на що можна вплинути: у курців хвороба трапляється в кілька разів частіше й починається раніше. Відмова знижує ризик навіть після довгого стажу.
• Вік і спадковість: якщо макулярна дегенерація була в батьків, братів чи сестер, ризик вищий.
• Високий тиск, підвищений холестерин, зайва вага, малорухливість — те, що шкодить судинам серця, шкодить і судинам ока.
• Харчування, бідне на овочі, зелень і рибу.
• Світла райдужка й багаторічне перебування на яскравому сонці без захисту очей.

Вік і гени не змінити, решту — можна, і це єдина доступна сьогодні профілактика.

Коли зволікати не можна

Повільне згасання зору — привід записатися до офтальмолога планово. Але є випадки, коли відкладати не варто.

Показатися лікареві найближчого дня чи двох треба, якщо прямі лінії викривилися раптово або якщо темна пляма в центрі з'явилася за кілька днів і росте. Так заявляє про себе волога форма, а лікування тим результативніше, чим раніше почате.

Є й інші ситуації, до макулярної дегенерації не дотичні, але такі, що потребують невідкладної допомоги:

• зір на одному оці зник раптово й без болю, за секунди чи хвилини, — так виявляє себе закупорка судини сітківки, по суті інсульт ока;
• різке погіршення зору в людини після п'ятдесяти разом із головним болем у скронях, болючістю шкіри голови під час розчісування, болем у щелепі під час жування — можливе запалення скроневих артерій, і без термінового лікування за лічені дні можна втратити й друге око;
• спалахи, раптова злива «мушок», темна штора з краю поля зору — ознаки відшарування сітківки;
• сильний біль в оці, почервоніння, райдужні кола навколо ламп, нудота — напад глаукоми.

Тут викликайте швидку допомогу (у Європі — номер 112) або терміново їдьте до очного стаціонару.

Як встановлюють діагноз

Починають із перевірки гостроти зору й огляду очного дна: лікар закапує краплі, що розширюють зіницю, і роздивляється сітківку. Після них кілька годин усе розпливається і сліпить світло — за кермо цього дня не сідайте, темні окуляри візьміть із собою заздалегідь.

Головне дослідження — оптична когерентна томографія. Вона показує сітківку пошарово й знаходить рідину та набряк раніше, ніж людина помітить погіршення. За підозри на вологу форму додатково знімають судини сітківки, з уведенням контрасту або без нього. Цими самими дослідженнями потім оцінюють, чи працює лікування.

Що може лікування

Повернути загиблі клітини макули неможливо, тож завдання — сповільнити процес і зберегти той зір, який є.

За вологої форми основний метод — уведення всередину ока препаратів, що пригнічують ріст судин; їх називають анти-VEGF. Ін'єкцію роблять під знеболювальними краплями, триває вона хвилини. Спершу її повторюють щомісяця, далі проміжки добирають за томографією. У більшості зір удається стабілізувати, у частини — поліпшити, і що раніше почали, то кращий результат. Лазерні та фотодинамічні методики застосовують рідко, як доповнення.

За сухої форми ліків, які відновили б сітківку, немає. Зате є доведене: на проміжній стадії, а також якщо на другому оці процес зайшов далеко, вітамінно-мінеральні комплекси з лютеїном і зеаксантином сповільнюють перехід у тяжку стадію. Важливе застереження для курців і тих, хто нещодавно кинув: старі склади таких комплексів містили бета-каротин, а в курців він підвищує ризик раку легені. Склад треба читати й добирати з лікарем, а не купувати «вітаміни для очей» навмання. Дослідження нових засобів тривають, і офтальмолог розповість, чи доступне щось із них.

Сітка Амслера і щоденне життя

Найкорисніше, що можна робити вдома, — перевіряти себе за сіткою Амслера. Це аркуш у клітинку з крапкою посередині. Його вішають на видному місці, дивляться з відстані читання, в окулярах для близі, заплющивши одне око. Лінії мають лишатися прямими й рівними. Якщо частина клітинок попливла, потемніла або випала — ідіть до лікаря, не відкладаючи. Перевіряти треба кожне око окремо: поки працює друге, зміни непомітні.

Зі зниженим центральним зором допомагають упоратися прості речі: яскрава спрямована лампа для читання, лупи з підсвіткою та електронні збільшувачі, великий шрифт і висока контрастність на екрані, аудіокниги й озвучування з екрана, позначки на техніці, які розрізняються на дотик. Є й спеціальне навчання — дивитися трохи вбік від предмета, щоб користуватися збереженою частиною сітківки. Щодо кермування вирішує лікар: за ураження обох очей або помітного зниження на одному за кермо зазвичай не можна, а правила в різних країнах відрізняються, і їх варто уточнити.

Онлайн-консультація: чим вона допоможе

Огляд очного дна й томографію дистанційно не зробити, тут потрібен очний прийом. Але багато що навколо вирішується через відеозв'язок. Лікар розбере з вами опис томографії та висновок офтальмолога, пояснить, що означають стадія і призначена схема ін'єкцій. За скаргами він оцінить, що відбувається: звичайні вікові зміни, привід на плановий прийом чи ситуація, в якій їхати треба сьогодні. Ще дві часті теми — добір вітамінно-мінерального комплексу з огляду на куріння та інші ліки й облаштування побуту, коли центральний зір уже знизився.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.