Викидень
Викиднем називають самовільне переривання вагітності в її першій половині — до строку, з якого дитину вже можна виходити; де саме проходить ця межа, у різних…
На цій сторінці
Викиднем називають самовільне переривання вагітності в її першій половині — до строку, з якого дитину вже можна виходити; де саме проходить ця межа, у різних країнах визначено по-своєму, зазвичай близько двадцять другого тижня. Трапляється це набагато частіше, ніж заведено думати: втратою закінчується приблизно кожна шоста-восьма вагітність, про яку жінка встигла дізнатися. Три втрати поспіль і більше — рідкість, близько однієї жінки зі ста. І майже завжди за викиднем не стоїть нічого з того, що жінка зробила або не зробила.
Ознаки, через які треба показатися лікарю
Найчастіша ознака — кровотеча з піхви. Вона буває різною: від бурої мазанини на білизні до яскраво-червоної крові зі згустками, може припинятися і починатися знову протягом кількох днів. Друга скарга — переймоподібний біль унизу живота і в попереку, схожий на менструальний, але сильніший.
Бувають і інші ознаки: підтікання рідини, відходження щільних тканин, раптове зникнення прикмет вагітності — перестали боліти груди, минула нудота. Окремо стоїть вагітність, що завмерла: скарг немає взагалі, і про те, що сталося, дізнаються на плановому УЗД.
Важливо знати й протилежне: мізерні кров'янисті виділення в перші тижні трапляються часто, і в багатьох жінок вагітність після них триває благополучно. Кровотеча — привід не для вироку, а для огляду. За будь-якої кровотечі чи болю зв'яжіться з лікарем того самого дня, а якщо ви вже спостерігаєтеся — телефонуйте напряму, не чекайте планового прийому.
Коли лік іде на години
Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — єдиний номер 112), якщо у вагітної:
- рясна кровотеча — прокладка повністю промокає за годину і менше, кров яскраво-червона, виходять великі згустки;
- сильний біль у животі, зазвичай з одного боку, який не дає розігнутися чи займатися будь-чим;
- біль у кінчику плеча або під лопаткою — це ознака крові в черевній порожнині;
- різка слабкість, запаморочення, блідість, холодний піт, знепритомнення;
- температура вище 38 градусів, озноб, виділення з неприємним запахом — особливо якщо викидень уже почався.
За першими чотирма ознаками може стояти позаматкова вагітність, коли плодове яйце закріпилося поза маткою — частіше в матковій трубі. Виявляється вона між п'ятим і чотирнадцятим тижнями і небезпечна внутрішньою кровотечею, тому тут не чекають до ранку і не їдуть за кермом самі. Останній пункт — ознака інфекції в матці, вона теж потребує допомоги негайно. А якщо ви вже втрачали вагітність тричі, переносили позаматкову чи міхуровий занос, за нової вагітності вас обстежать за першим зверненням, без направлення.
Чому це стається — і що тут ні до чого
Три з чотирьох викиднів припадають на перші три місяці, і причина в них найчастіше одна: випадкова поломка в наборі хромосом у зародка. Клітини отримують зайву хромосому або недораховуються однієї, зародок не може розвиватися далі, і вагітність зупиняється сама. Це випадковість, вона майже ніколи не повторюється і не означає, що з батьками щось не так. Рідше винні порушення в розвитку плаценти. З віком такі поломки трапляються частіше: до тридцяти років переривається приблизно кожна десята вагітність, до сорока — майже половина. Це властивість яйцеклітин, а не способу життя.
Втрати в другій половині вагітності влаштовані інакше. За ними частіше стоїть стан матері: погано контрольований діабет, тяжка гіпертонія, нелікувані хвороби щитоподібної залози, вовчак, антифосфоліпідний синдром, хвороба нирок. Можуть відіграти роль інфекції — краснуха, цитомегаловірус, лістеріоз, токсоплазмоз, малярія, будь-яка тяжка хвороба з високою температурою. Ще одна група причин — будова матки: міоми, що деформують порожнину, вроджені перегородки, слабкість шийки, через яку вона розкривається рано і беззвучно, без перейм. Куріння, алкоголь, наркотики й виражене ожиріння ризик підвищують. Частина ліків вагітним протипоказана — метотрексат, ретиноїди, мізопростол, нестероїдні протизапальні препарати; будь-яке призначення звіряйте з лікарем.
І те, що ризику не підвищує, хоча жінки винять себе саме в цьому: стрес, переляк і погані новини; робота, зокрема стояча; спорт і секс; піднята сумка; авіапереліт; гостра їжа; чашка кави до того, як ви дізналися про вагітність.
Як підтверджують викидень
Головне дослідження — УЗД, найчастіше через піхву: маленький датчик дає на малому строку значно чіткішу картинку, ніж огляд через живіт, і для вагітності він безпечний. Лікар дивиться, чи є в матці плодове яйце, чи відповідає зародок строку, чи є серцебиття і чи не лишилося тканин, якщо переривання вже почалося.
Друге дослідження — аналіз крові на хоріонічний гонадотропін, гормон вагітності. Сенс у динаміці: кров беруть двічі з проміжком приблизно у дві доби і дивляться, показник зростає чи падає. Одне вимірювання майже нічого не каже.
Часто з першого разу сказати нічого не можна — особливо до шести-семи тижнів, коли зародок ще замалий. Тоді УЗД повторюють через тиждень-півтора. Чекати важко, але це необхідно: діагноз «вагітність не розвивається» за одним сумнівним знімком не ставлять. Заразом визначають групу крові й резус-фактор — це знадобиться далі.
Що роблять далі
Якщо матка вже спорожніла повністю, лікування не потрібне. Якщо тканини лишилися, є три рівноправні шляхи, і вибір здебільшого за вами.
- Зачекати. У більшості випадків усе виходить саме за один-два тижні. Підходить тим, хто хоче обійтися без втручання і готовий до невизначеності.
- Ліки. Препарати, що розкривають шийку і змушують матку скорочуватися; частину з них вводять у піхву. Діють за кілька годин, відчуття схожі на дуже рясні й болісні місячні.
- Аспірація. Коротка процедура, під час якої вміст матки видаляють вакуумом, під місцевим знеболенням або наркозом. Її пропонують одразу за сильної кровотечі, за ознак інфекції і коли два перші способи не спрацювали.
Ускладнення за будь-якого варіанта рідкісні. Негайно зверніться по допомогу, якщо кровотеча стала дуже сильною, піднялася температура або з'явився різкий біль. Виділення можуть триматися до трьох тижнів; поки вони йдуть, не користуйтеся тампонами і не купайтеся у водоймах і басейні — це знижує ризик інфекції. Через три тижні зробіть домашній тест на вагітність: якщо він і далі позитивний, покажіться лікарю. І запитайте про свій резус-фактор: жінкам із негативним резусом у низці випадків вводять антирезусний імуноглобулін, щоб захистити майбутні вагітності.
Відновлення і наступна вагітність
Тіло приходить до тями швидше, ніж здається. Менструація зазвичай повертається через чотири-вісім тижнів, хоча на відновлення регулярного циклу йде кілька місяців. Овуляція при цьому можлива вже тижнів через два, ще до перших місячних, — тому, якщо вагітність зараз не потрібна, контрацепцію починають одразу. До близькості повертаються, коли припинилися виділення і ви цього хочете; жорстких строків немає. Слабкість і розсіяність тримаються тижнями — це нормально.
Медичних причин вичікувати півроку перед новою спробою немає: зазвичай радять дочекатися хоча б однієї менструації, щоб легше було рахувати строк, а далі орієнтуватися на власну готовність — фізичну й душевну. Варто заздалегідь почати приймати фолієву кислоту і разом із лікарем переглянути хронічні хвороби та постійні ліки. І головне: після одного викидня шанси на благополучну вагітність лишаються високими, більшість жінок доношують наступну без ускладнень.
Що відчувають після втрати
Це справжнє горе, навіть якщо вагітність була зовсім короткою і про неї ніхто не знав. Оглушеність, сльози, злість — зокрема на подруг із візочками, — почуття провини, безсоння, неможливість зібратися на роботі. Накрити може не одразу, а за кілька тижнів, коли схлине метушня; окремо буває боляче в передбачувану дату пологів і в річницю.
Партнер переживає втрату теж, просто часто мовчки: чоловік нерідко вважає, що його роль — триматися і підтримувати, і своє горе відкладає. Про це варто говорити вголос, інакше двоє замикаються кожен у своєму мовчанні. Різні швидкості проживання — норма, а не ознака байдужості. Якщо хочеться якось позначити пам'ять — назвати, відзначити дату, провести невеликий обряд, — це нормально і нікому не треба пояснювати; можливості попрощатися залежать від строку і від порядків клініки, запитайте у своїх лікарів.
Зверніться по допомогу, якщо через кілька тижнів не легшає, якщо не вдається спати і їсти, якщо тривога не дає жити, якщо повертається думка, що жити нема для чого. Це не слабкість: із тяжким горем працюють психологи і психотерапевти, а групи підтримки для тих, хто пережив втрату, є майже всюди.
Коли шукають причину: повторні викидні
Після однієї втрати причину зазвичай не шукають: надто велика ймовірність, що це була випадковість. Обстеження пропонують після кількох втрат поспіль — у більшості країн після трьох, а за пізніх строків і відомих чинників ризику раніше.
Що зазвичай перевіряють: кров на антифосфоліпідні антитіла і вовчаковий антикоагулянт — двічі, з інтервалом у кілька тижнів і поза вагітністю; роботу щитоподібної залози; будову матки на УЗД, щоб знайти перегородку чи міому, яка деформує порожнину. Хромосоми батьків і, якщо можливо, тканини перерваної вагітності досліджують окремо — це каріотипування; за знахідок парі пропонують консультацію генетика.
Приблизно в половині випадків причину так і не знаходять, і це не вирок: навіть без пояснення більшість таких пар зрештою дочікуються здорової дитини. Коли причина ясна, є що робити: антифосфоліпідний синдром лікують низькими дозами аспірину разом із препаратами, що розріджують кров, порушення щитоподібної залози коригують, слабку шийку матки підтримують швом або прогестероном, перегородку в матці прибирають хірургічно. Наступну вагітність у таких випадках ведуть із раннім УЗД і частим наглядом.
Онлайн-консультація лікаря
Онлайн-розмова виручає у двох ситуаціях. Перша — просто зараз щось відбувається і незрозуміло, наскільки це терміново: лікар за описом виділень, болю і строку скаже, чи їхати негайно, чи записуватися на УЗД сьогодні, чи спостерігати. Друга — після: розібрати висновок УЗД і аналізи, зрозуміти різницю між трьома способами завершення і що означає «неповний викидень», чи потрібен вам антирезусний імуноглобулін і чому тест і далі показує дві смужки.
Пізніше приходять з іншими питаннями: коли можна планувати знову, які аналізи здати до зачаття, що робити з постійними ліками, чи варто обстежуватися після другої втрати. Межі формату очевидні: оглянути, зробити УЗД і взяти кров через екран не можна, а за рясної кровотечі, сильного однобічного болю, болю в плечі чи знепритомнення потрібен не дзвінок лікареві, а швидка.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Викидень
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Викидень з лікарем у дистанційному форматі.















