Відшарування сітківки

Сітківка — тонка світлочутлива плівка на задній стінці ока, та сама, на якій будується зображення. Тримається вона на шарі, що лежить під нею, звідки й отримує кисень та живлення. Відшарування — це коли плівка від нього відходить: спершу скраю, потім усе далі. У цієї біди є особливість, через яку її пропускають частіше, ніж варто було б. Вона не болить. Око зовні біле й спокійне, гарячки немає, і людина вирішує зачекати до понеділка. А клітини, що лишилися без живлення, за цей час гинуть, і повернути їх потім не можна. Тому тут усе вирішує не тяжкість відчуттів, а швидкість.

Що бачить сама людина

Скарги майже завжди однакові, і з'являються вони раптово — за години, рідше за пару днів:

• спалахи світла: короткі зірниці чи блискавки збоку, помітніші в темряві й коли переводиш погляд;
• раптова злива мушок — не одна звична цятка, що плаває роками, а десятки нових, наче рій мошви або пластівці сажі;
• темна завіса чи тінь, що наповзає з краю поля зору і за години-дні посувається до центру; вона може виглядати і як випалий шматок картинки;
• прямі лінії стають хвилястими, літери пливуть, обличчя розпливаються — це означає, що справа дійшла до центральної зони;
• відчуття пелени або каламутної води перед оком.

Перевірити себе просто: заплющуйте по черзі то одне око, то друге і подивіться на дверний отвір чи віконну раму. Друге око зазвичай «домальовує» випалу ділянку, і поки не заплющиш здорове, втрати не помічаєш.

Окремо про мушки. Плавучі цятки й ниточки є в дуже багатьох, і самі собою вони безневинні. Тривожить не їхня наявність, а зміна: їх раптом стало багато, до них додалися спалахи, з'явилася тінь. Саме зміна — привід для термінового огляду.

Чому все вирішують дні

У центрі сітківки є невелика ділянка, якою ми читаємо, впізнаємо обличчя й розрізняємо дрібниці. Усе інше поле зору — це орієнтація у просторі. Поки відшарування йде периферією і центр ще лежить на місці, гострота зору може лишатися майже колишньою, і вчасно зроблена операція найчастіше її зберігає. Щойно відшаровується центр, зір падає різко, і навіть після бездоганної операції повертається не повністю: що довше центр був без живлення, то менше вдається повернути. Звідси й правило — не чекати.

Є й друга причина квапитися. Якщо сітківка ще не відійшла, а є лише розрив у ній, його закривають лазером амбулаторно за чверть години. Відшарування — це вже операція у стаціонарі. Між цими двома сценаріями іноді минає кілька днів.

Того самого дня до офтальмолога, не відкладаючи на запис:

• раптово з'явилися спалахи або різко побільшало мушок;
• з'явилася тінь, завіса чи випала ділянка поля зору;
• зір упав або спотворюється;
• усе перелічене після удару по оку чи голові — навіть якщо спершу здавалося, що обійшлося.

Окремо: якщо зір на одному оці зник раптово й цілком, наче вимкнули світло, — це може бути не сітківка, а закупорка артерії ока. Якщо при цьому перекосило обличчя, ослабла рука чи стало плутаним мовлення — це інсульт. В обох випадках потрібна швидка, у Європі єдиний номер 112, і час там міряють хвилинами.

Їхати на прийом краще не за кермом: зіницю розширять краплями, і кілька годин після огляду вести машину не можна.

Чому сітківка відходить

Усередині око заповнене прозорим гелем — склистим тілом. З роками воно стискається і відходить від сітківки; це називають заднім відшаруванням склистого тіла, і саме собою воно не небезпечне, хоча саме воно й дає ті самі спалахи та мушки. У більшості на цьому все й закінчується. Але іноді гель, відходячи, чіпляє сітківку й надриває її. Крізь розрив під плівку затікає рідина й підмиває її, як вода під шпалерами. Це найчастіший механізм.

Імовірність вища, якщо у вас:

• короткозорість, особливо сильна: таке око довше за звичайне, а сітківка в ньому тонша й натягнута;
• вік за п'ятдесят;
• перенесена операція на оці, найчастіше з приводу катаракти;
• травма ока, зокрема й давня;
• уже пережите відшарування на другому оці або відшарування у кровних родичів;
• знайдені під час огляду стоншені ділянки сітківки — їх називають ґратчастою дистрофією.

Є ще два шляхи, якими сітківка відходить без розриву, і про них варто знати. Перший — тракційний: при задавненій діабетичній хворобі очей усередині виростають рубцеві тяжі, і вони стягують сітківку з місця. Другий — коли рідина збирається під сітківкою сама: при запаленні всередині ока, при дуже високому тиску крові, при тяжкій прееклампсії на пізніх термінах вагітності і — рідко, але це найважливіше з усього — при пухлині всередині ока. У дорослих це частіше меланома судинної оболонки, у маленьких дітей — ретинобластома. Тому відшарування, при якому лікар не знаходить розриву, ніколи не лишають без з'ясування причини. І з тієї самої причини біле свічення зіниці на світлинах зі спалахом у дитини, раптова косоокість або помітно інший колір однієї зіниці — привід показати дитину очному лікареві цього тижня, а не колись.

Що відбувається на прийомі

Огляд нескладний, але потребує розширеної зіниці — інакше край сітківки, де зазвичай і ховається розрив, просто не побачити.

• Спершу краплі, що розширюють зіницю; вони діють хвилин двадцять.
• Потім огляд очного дна крізь лінзу, часто з легким натисканням на око крізь повіку — так вдається зазирнути на саму периферію.
• Оптична когерентна томографія дає пошаровий зріз сітківки й показує головне: захоплений центр чи ще ні.
• Якщо всередину ока не зазирнути — наприклад, через кров у склистому тілі або каламутний кришталик, — роблять ультразвукове дослідження ока.
• Друге око оглядають обов'язково, навіть якщо воно ні на що не скаржиться.

Після крапель чотири-шість годин усе розпливається й ріже від світла. Візьміть із собою темні окуляри й людину, яка відвезе вас додому.

Як сітківку повертають на місце

Спосіб залежить від того, чи є вже відшарування, де воно й наскільки велике. Вирішує це лікар після огляду, але загальний устрій корисно розуміти заздалегідь.

• Лазер або холод при розриві без відшарування. Навколо розриву наносять низку точок, вони перетворюються на рубчик і приварюють сітківку до шару під нею по колу. Робиться амбулаторно, під знеболювальними краплями, триває лічені хвилини.
• Введення газової бульбашки. В око вводять бульбашку газу, вона зсередини притискає відшаровану ділянку, а розрив додатково закривають лазером або холодом. Підходить не всім: потрібне невелике відшарування у верхній частині й готовність суворо тримати голову в заданому положенні.
• Пломбування ззовні. До стінки ока ззовні підшивають силіконову пломбу, вона трохи вдавлює стінку всередину, назустріч сітківці. Саме око при цьому не розкривають. Цей спосіб часто обирають у молодих людей, у яких склисте тіло ще щільне.
• Вітректомія. Крізь три мікроскопічні проколи прибирають склисте тіло, відкачують рідину з-під сітківки, вкладають її на місце, запаюють розрив і заповнюють порожнину газом або силіконовою олією, щоб тримати сітківку притиснутою, поки рубчик не зміцніє. Газ розсмоктується сам за тижні, олію потім прибирають окремою невеликою операцією.

Знеболення частіше місцеве: укол навколо ока, людина при свідомості, але око нічого не відчуває. Загальний наркоз потрібен не завжди. Зазвичай додому відпускають того самого дня.

Окремо про газову бульбашку — це єдина заборона, яку не можна порушувати. Поки газ в оці, не можна літати літаком і підійматися високо в гори: на висоті бульбашка розширюється, тиск усередині ока підскакує, і зір можна втратити безповоротно. Не можна й наркоз із закисом азоту — попередьте про це будь-якого лікаря, включно зі стоматологом та анестезіологом, перш ніж погодитеся на процедуру. Запитайте при виписці, скільки саме тижнів тримається ваш газ, і тримайте цю дату в голові.

Перші тижні після операції

Око червоніє, сльозиться, відчувається як пісок під повікою і ниє — це очікувано й минає. Від болю годяться звичайні безрецептурні знеболювальні; який саме вам підходить, запитайте в лікаря або в аптеці, особливо якщо приймаєте щось іще. Краплі — зазвичай антибіотик і протизапальне, іноді ті, що знижують тиск, — крапають суворо за схемою і не кидають, щойно полегшало.

Зір лишається каламутним тижнями, і це не ознака невдачі. При газовій бульбашці людина спершу бачить темний «горизонт», який поступово опускається донизу, — так бульбашка розсмоктується. Якщо лікар призначив положення голови, дотримуйтесь його: це не формальність, від нього прямо залежить, ляже сітківка чи ні. Тримати його іноді доводиться до тижня, і це, чесно кажучи, найважча частина лікування.

На кілька тижнів доведеться відкласти підіймання важкого, басейн, лазню, косметику на повіках; терти око не можна взагалі. Точні терміни, строк повернення за кермо й на роботу назве хірург — вони дуже залежать від того, що саме робили.

Повернутися до лікарні негайно, не чекаючи планового прийому, якщо після операції:

• біль наростає і не знімається таблетками;
• око різко почервоніло або з'явилися гнійні виділення;
• зір став гіршим, ніж був напередодні;
• знову з'явилися злива мушок, спалахи або нова тінь;
• біль в оці супроводжується нудотою, блюванням і райдужними колами навколо джерел світла.

Про результат чесно: за одну операцію сітківку вдається вкласти приблизно у дев'яти випадках із десяти, решті потрібне повторне втручання, і це не рідкість і не помилка. Зір відновлюється помітно повільніше, ніж притискається сітківка, — підсумок оцінюють через місяці. Після вітректомії кришталик каламутніє частіше й раніше, тому багатьом за рік-два роблять операцію з приводу катаракти; це очікуваний перебіг подій, а не ускладнення. І головне на майбутнє: відшарування може повторитися й статися на другому оці, тож перелічені вище ознаки варто пам'ятати напам'ять, а друге око — регулярно показувати лікареві.

Онлайн-консультація

Скажімо прямо: очне дно крізь екран не оглянути, і діагноз відшарування дистанційно не ставлять. Але саме в цій темі онлайн-прийом вирішує питання, яке насправді важливіше за діагноз, — наскільки це терміново. Лікар розбере, що саме ви бачите: давні безневинні мушки, заднє відшарування склистого тіла з його спалахами чи картину, за якої треба їхати сьогодні. Підкаже, куди саме звертатися і що взяти з собою. Після операції онлайн зручно розібрати схему крапель, терміни обмежень, питання про польоти з газовою бульбашкою і зрозуміти, чи вкладається ваше самопочуття в норму, чи вже час показатися хірургові раніше строку. Якщо за вашою розповіддю картина схожа на відшарування, лікар відправить вас на очний огляд — і це правильний, а не образливий підсумок консультації.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.