Вальгусна деформація колін

Вальгусною деформацією колін, або Х-подібними ногами, називають положення, коли коліна сходяться разом, а кісточки при цьому розведені й між ними лишається просвіт. Найчастіше це бачать батьки три-п'ятирічної дитини й лякаються, хоча в цьому віці така форма ніг — звичайний етап росту, який минає сам. Значно рідше вальгус буває ознакою хвороби або наслідком травми, і тоді важливо вчасно це помітити. Відрізнити одне від одного допомагають не так градуси, як вік, симетричність і те, куди все рухається з часом.

Який вигляд це має і як це вимірюють

Перевірити просто. Дитина або дорослий стає прямо, ноги разом, коліна дотикаються, наколінки дивляться вперед. Якщо між внутрішніми кісточками щиколоток лишається зазор, це і є вальгус, а ширину зазору називають міжкісточковою відстанню — за нею стежать за динамікою.

У більшості людей жодних інших проявів немає. Ноги просто виглядають інакше, ніж в однолітків. Коли відхилення виражене, додається решта: хода стає розгонистою, дитина зачіпає коліном коліно й на бігу плутається, ноги швидше втомлюються, взуття зношується нерівно з внутрішнього краю. Вальгусу часто супутнє сплощення склепінь стопи — стопа завалюється всередину услід за коліном. У підлітків і дорослих з помітним вальгусом наколінок гірше тримається у своїй борозні, тому в них частіше трапляються підвивихи й вивихи колінної чашечки.

Чому в дітей це зазвичай минає само

Ноги міняють форму за розкладом, і це варто знати, щоб не лікувати норму. Немовля народжується з О-подібними ногами: гомілки трохи вигнуті назовні. До півтора-двох років вони випрямляються, і маятник іде в інший бік — приблизно до трьох-чотирьох років вальгус досягає найбільшої виразності, і зазор між кісточками в цілком здорової дитини може становити кілька сантиметрів. Потім ноги поступово вирівнюються, і до семи-восьми років лишається невеликий фізіологічний вальгус, який зберігається в людини все життя, а в жінок зазвичай трохи більший, ніж у чоловіків, через ширший таз.

Звідси просте правило: Х-подібні ноги в дошкільняти, симетричні, безболісні й поступово менші, — це не діагноз, а фаза. Жодного лікування вона не потребує, а потребує терпіння й одного-двох контрольних оглядів, щоб переконатися, що справа йде в потрібний бік.

Коли це вже не про ріст

Показати дитину лікареві варто, якщо збігається бодай щось із переліченого.

• Відхилення видно лише на одній нозі або ноги явно несиметричні.
• Ноги стали кривішими, а не прямішими, за останні пів року.
• Дитина скаржиться на біль у коліні чи гомілці, кульгає, відмовляється багато ходити.
• Вальгус зберігається або вперше з'явився після семи-восьми років.
• Дитина помітно нижча за однолітків або росте повільніше, ніж раніше.
• Ноги різної довжини.
• Зазор між кісточками великий — орієнтовно більший за вісім-десять сантиметрів.
• У родині є хвороби скелета або схожа деформація в дорослих родичів.

Окремо про невідкладне. Гаряче, набрякле, різко болюче коліно, яке дитина береже й не дає розігнути, надто з температурою, — це не про форму ніг. Так проявляються інфекція суглоба та остеомієліт, і тут потрібна допомога того самого дня, бо гній у суглобі за лічені дні руйнує хрящ і зону росту.

Причини, окрім дорослішання

Коли вальгус виходить за межі вікової норми, шукають, що саме заважає кістці рости рівно.

• Рахіт і брак вітаміну D. Розм'якшена кістка деформується під вагою тіла. Крім звичайного дефіциту вітаміну D бувають спадкові форми, за яких нирки втрачають фосфати, — вони не лікуються самим вітаміном і потребують свого підходу.
• Травма зони росту. Перелом поряд з коліном може пошкодити ростову пластинку, і далі кістка росте нерівномірно. Є й зворотна ситуація: після перелому верхньої частини гомілки в малої дитини нога іноді йде у вальгус навіть за ідеально зрощеного перелому, і це з часом частково виправляється само.
• Інфекція кістки чи суглоба, перенесена в ранньому віці. Вона здатна пошкодити зону росту й лишити слід на роки.
• Запалення суглобів. Ювенільний артрит змінює форму колін, а в дорослих так само поводиться ревматоїдний артрит.
• Спадкові хвороби скелета. Множинні кістково-хрящові розростання, різні види хондродисплазій, хвороби накопичення. На них вказують низький зріст, деформації не лише в колінах і схожі випадки в родині.
• Хронічна хвороба нирок. Порушений обмін кальцію і фосфору в дитини, яка росте, деформує кістки.
• Надмірна вага. Вона і підштовхує деформацію, і заважає їй піти самій, бо навантаження на кістку, що росте, розподіляється нерівномірно.

Що саме з'ясовуватимуть, залежить від знахідок під час огляду. Зазвичай це рентгенівський знімок ніг у положенні стоячи, на якому видно вісь кінцівки цілком і можна виміряти кут, плюс аналізи крові на кальцій, фосфор, лужну фосфатазу, вітамін D і роботу нирок.

Що роблять лікарі

Переважній більшості дітей не потрібно нічого, крім спостереження. Лікар вимірює зазор між кісточками, записує, а через пів року-рік порівнює — якщо він меншає, питання закрите.

Якщо причину знайдено, лікують її: поповнюють вітамін D і кальцій при рахіті, добирають терапію за ниркової чи спадкової форми, знімають запалення при артриті. Часто самого цього досить, щоб кістка почала рости рівніше.

Коли деформація виражена, не меншає й заважає жити, у дитини з ще відкритими зонами росту є витончене рішення — керований ріст. На внутрішній бік кістки біля коліна ставлять маленьку пластинку з двома гвинтами, яка пригальмовує ріст із цього боку, поки зовнішній далі росте. Нога випрямляється поступово, за кілька місяців або рік, після чого пластинку прибирають. Операція невелика, гіпс не потрібен, ходити дозволяють майже одразу. Головна її умова — устигнути, поки дитина росте.

Якщо ріст уже скінчився, а деформація значна й болюча, вісь виправляють остеотомією: кістку перетинають, розвертають у потрібне положення і фіксують. Це серйозніше втручання з тривалим відновленням, і до нього вдаються, коли є біль і зрозуміла перспектива його посилення, а не заради зовнішнього вигляду.

Що допомагає вдома, а що ні

Варто знати, на що не має сенсу витрачати гроші й час. Ортопедичне взуття, устілки, супінатори, розпірки, нічні шини та масаж не випрямляють кістку — форму ноги задає ростова пластинка, а не те, у що нога взута. Устілки можуть бути доречні, якщо стопа завалюється і це саме собою завдає незручності, але їхнє завдання — самопочуття, а не вісь кінцівки. Обіцянки «виправити Х-подібні ноги» вправами чи апаратами належать до тієї самої категорії.

А працює ось що. Тримати вагу в розумних межах: це єдиний домашній захід, що доведено впливає на навантаження на колінний суглоб і на швидкість його зношування. Забезпечити достатньо вітаміну D і кальцію — не як ліки від вальгусу, а щоб кістка будувалася нормально; за підтвердженого дефіциту дозу призначає лікар. Не забороняти дитині бігати і гратися: рух потрібен кістці, що росте. Дорослим і підліткам з помітним вальгусом корисні вправи на сідничні м'язи та м'язи, що відводять стегно, — вони не змінюють форми кісток, але поліпшують контроль над коліном, зменшують біль і знижують ризик вивиху наколінка.

Коли вальгус з'являється в дорослого

Це завжди привід розібратися: у дорослого ноги не викривляються просто так. Найчастіша причина — артроз, за якого зношується зовнішня частина суглоба, а нога поступово йде в Х-подібне положення; виходить хибне коло, бо перекіс пришвидшує зношування. Крім того, вальгус лишається після переломів, що зрослися зі зміщенням, після видалення меніска і за ревматоїдного артриту.

Що можна зробити: знизити вагу, зміцнити м'язи стегна, за болю дібрати знеболення з лікарем, за вираженого артрозу обговорити остеотомію або ендопротезування. Сенс у тому, щоб не тягнути до моменту, коли вибору вже не лишиться.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере за описом і фотографією, чи вкладається форма ніг вашої дитини у вікову норму, чи є ознаки, що потребують очного огляду та знімка. Він пояснить, як правильно виміряти відстань між кісточками вдома і як відстежувати динаміку, які аналізи варто здати, якщо виникла підозра на рахіт чи іншу причину, і допоможе прочитати вже готові висновки. Дорослому зі зміненою формою ніг і болем у колінах на прийомі підкажуть, яке обстеження покаже стан суглоба і що можна зробити до того, як мова зайде про операцію.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.