Укуси змій

Про укус змії в народі знають багато, і майже все це хибне. Відсмоктувати отруту, різати ранку, перетягувати ногу джгутом, припікати, обкладати льодом, дати потерпілому горілки — кожна з цих порад колись звучала розумно, і кожна сьогодні входить до переліку того, що калічить. Справжня допомога виглядає нудно: відійти від змії, викликати швидку, зняти каблучки, не рухати вкушеною рукою чи ногою і якнайшвидше опинитися в лікарні. Цю сторінку побудовано навколо поділу на те, що робити, і те, чого робити не можна, — другий перелік важливіший.

Перші хвилини: що робити

• Відійдіть від змії на кілька метрів і відведіть інших. Змія кусає вдруге, якщо її й далі турбують.
• Викличте швидку — у європейських країнах за єдиним номером 112 — або попросіть відвезти вас до найближчої лікарні. За кермо самому краще не сідати.
• Зніміть каблучки, годинник, браслети, тісне взуття і все, що стискає вище укусу. Набряк наростає швидко, і потім каблучку зняти не вдасться, а вона передавить палець.
• Тримайте вкушену руку чи ногу нерухомо і за змоги на рівні серця. Згодиться косинка або саморобна шина; головне — менше рухати кінцівкою, бо рух розганяє отруту.
• Сядьте або ляжте і спробуйте заспокоїтися. Часте дихання й паніка самі собою погіршують самопочуття.
• Запам'ятайте змію: колір, малюнок, форму голови, довжину. Якщо вийде, сфотографуйте її здалеку, з безпечної відстані, і в жодному разі не наближайтеся заради знімка.
• Занотуйте час укусу і, якщо є чим, обведіть ручкою межу набряку на шкірі, поставивши поруч час. Лікареві це покаже, з якою швидкістю набряк росте.
• Промийте місце укусу водою з милом, якщо є змога, і накрийте чистою сухою серветкою. Терти й видавлювати не треба.
• Від болю — парацетамол. Знеболення не скасовує поїздки до лікарні.

Чого робити не можна

Цей перелік варто прочитати до того, як він знадобиться. Майже всю шкоду за укусів змій у Європі завдає не отрута, а допомога.

• Не відсмоктуйте отруту — ні ротом, ні спеціальним насосом з аптечки. Отрута вже в тканинах, витягнути її не вдається, а рану забруднюють і травмують.
• Не ріжте й не надрізайте ранку. Кровотеча за укусу гадюки й так посилюється: отрута заважає крові згортатися. Розріз додає до отруєння крововтрату та інфекцію.
• Не накладайте джгут і не перетягуйте кінцівку ременем, шнурком чи дротом. Джгут отрути не затримує, зате перекриває кровотік; кінцівки після такої допомоги втрачають куди частіше, ніж від самого укусу. Туга стискальна пов'язка за укусів європейських гадюк теж не рекомендована: вона згущує отруту в тканинах і посилює місцеве руйнування.
• Не припікайте ранку сірниками, вуглинами, цигаркою, кислотою чи будь-чим іншим. До отруєння додасться опік.
• Не прикладайте лід і не охолоджуйте місце укусу. Холод отрути не знешкоджує, зате звужує судини у вже потерпілих тканинах і сприяє змертвінню.
• Не давайте алкоголь ні потерпілому, ні «для хоробрості» супровідним. Він розганяє кровообіг і заважає лікареві оцінити стан.
• Не приймайте аспірин і протизапальні знеболювальні — вони посилюють кровоточивість. Для знеболення підходить парацетамол.
• Не намагайтеся спіймати, вбити чи принести змію. Так дістають другий укус — зокрема й від щойно вбитої змії, у якої рефлекс укусу зберігається ще певний час. Лікарям вистачить опису або фотографії.
• Не чекайте вдома, «поки стане ясно». Чекати — найчастіша й найдорожча помилка.

Як розгортається укус

Після укусу отруйної змії на шкірі зазвичай видно один-два проколи, навколо швидко з'являються біль, почервоніння та набряк. Набряк — головний орієнтир: він може наростати кілька годин і підніматися від кисті до передпліччя й плеча, від стопи до гомілки й стегна. Трапляються синці й пухирі, збільшуються лімфовузли під пахвою або в паху.

Загальні прояви виникають не в усіх, але саме вони роблять укус небезпечним: нудота й блювання, біль у животі, пронос, слабкість, запаморочення, падіння тиску аж до непритомності, серцебиття. Рідше буває набряк губ і язика, кропив'янка й утруднене дихання — це вже алергійна реакція на отруту, і розвивається вона швидко.

Окремо про «сухий» укус. Змія не завжди впорскує отруту: частина укусів минає без неї, і тоді, крім двох цяток і легкого болю, немає нічого. Проблема в тому, що сухий укус не відрізнити від отруєння в перші години — за справжнього отруєння симптоми теж іноді з'являються із затримкою. Тому до лікарні їдуть за будь-якого укусу, навіть якщо за півгодини самопочуття чудове.

Важче укус переносять діти, літні люди, ті, хто має хвороби серця, і ті, хто приймає препарати, що розріджують кров. Небезпечніші укуси в обличчя, шию й тулуб, а також численні.

Що роблять у лікарні

Головне, заради чого туди їдуть, — спостереження. Набряк і загальні прояви можуть з'явитися із затримкою, тому потерпілого залишають під наглядом на кілька годин, а за ознак отруєння — на добу й довше. Вимірюють обхват кінцівки, стежать за тиском і беруть аналізи крові, зокрема на згортання.

Рану обробляють, за потреби оновлюють щеплення від правця. Антибіотики «про всяк випадок» не призначають: інфекція після укусу змії виникає нечасто.

Протиотрута існує, і в європейських країнах є сироватка проти укусів місцевих гадюк. Уводять її не всім і не за фактом укусу, а за ознак серйозного отруєння: швидко зростаючого набряку, порушення згортання крові, падіння тиску, тяжких загальних симптомів. Рішення ухвалює лікарня, часто після консультації з токсикологічним центром. Препарат уводять у вену й під наглядом, бо на саму сироватку бувають реакції. Жодних домашніх засобів «від отрути» не існує, і купувати щось заздалегідь не потрібно.

Змії в Європі: чого очікувати

У Європі небезпечні укуси завдають переважно гадюки — вони поширені від Піренейського півострова до Скандинавії та України. Тяжкі отруєння рідкісні, смертельні випадки поодинокі, і більшість укушених виписуються за добу-дві.

Але з цього не випливає, що укус можна перетерпіти вдома. Гадюча отрута діє насамперед на місці: набряк росте годинами й здатен стиснути тканини кінцівки, а порушення згортання крові виявляються не одразу. Саме тому спостереження потрібне всім, а не лише тим, кому явно зле.

Вужі та мідянки, яких найчастіше й зустрічають на прогулянці, для людини не небезпечні, але за свіжим слідом від зубів визначити вид нефахівець не може. Тож підхід простий: будь-який укус змії — привід показатися лікареві.

Як не опинитися в цій ситуації: у траві, серед каміння й на болоті носити закрите взуття та довгі штани, дивитися, куди ставите ногу й куди кладете руку, не перевертати каміння та колоди руками, не чіпати й не фотографувати змію зблизька. Почувши шипіння, завмріть і повільно відійдіть — майже всі укуси стаються під час спроби спіймати чи відігнати змію.

Якщо змія не місцева

Окрема історія — укуси екзотичних змій у тих, хто тримає їх удома або працює з ними. Кобри, мамби, гримучники та щитомордники дають картину, зовсім не схожу на укус гадюки: в одних отрута б'є по нервовій системі з опущенням повік, двоїнням, порушенням ковтання й дихання, в інших спричиняє масивну кровотечу. Звичайна сироватка проти гадюк у цих випадках марна.

Лікарям треба одразу назвати вид змії — точно, за латинською назвою, якщо вона відома. Від цього залежить, яку протиотруту шукати, а її іноді везуть з іншого міста чи країни. Скажіть це в першій же розмові з диспетчером швидкої, щоб пошук почали, не чекаючи вашого приїзду.

Якщо ви тримаєте отруйних змій, майте напоготові й пам'ятку: перелік видів, контакти токсикологічного центру та найближчої лікарні, де знають про вашу колекцію. Не працювати зі зміями на самоті — теж частина підготовки.

Онлайн-консультація

Сам укус змії онлайн не розбирають: це невідкладна ситуація, за якої потрібен телефон швидкої, а не застосунок. Зате дистанційна консультація корисна навколо цієї події. До поїздки: збираєтеся в похід чи на південь і хочете заздалегідь зрозуміти, які змії водяться в тих місцях, що покласти в аптечку і чого до неї класти точно не варто. Після лікарні: розібрати виписку, зрозуміти, що означали зміни в аналізах, чим обробляти рану, що загоюється, скільки триматиметься набряк і коли можна повернутися до навантажень. Онлайн доречно також обговорити стан щеплення від правця і те, як бути з вашими постійними ліками, якщо серед них є препарати, що розріджують кров. І окремо — питання людини, яку вкусив вуж і яка не знає, чи треба щось робити далі.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.