Спондилолістез (зміщення хребця)

Спондилолістез — це коли один хребець сповзає вперед відносно того, що лежить під ним. Майже завжди йдеться про поперек, найчастіше про два найнижчі хребці. Слово має лячний вигляд, і людина, яка вперше прочитала його у висновку рентгенолога, зазвичай уявляє собі хребет, що роз'їжджається на частини. Насправді картина інша: у більшості зміщення невелике, роками не змінюється і виявляється випадково — на знімку, зробленому геть з іншого приводу. Ця сторінка про те, коли за такою знахідкою нічого не стоїть, коли вона пояснює біль і в яких випадках зволікати не можна.

Що саме зміщується

Хребець тримається на місці не лише диском. Ззаду в нього є кісткова дужка з парою відростків, які зчіплюються із сусідніми хребцями, наче гачки, і не дають тілу хребця поїхати вперед. Зміщення починається тоді, коли цей задній замок перестає тримати.

Ламається він двома різними шляхами, і від того, яким саме, залежить майже все інше.

• У дужці з'являється тріщина — крихітний утомний перелом від багаторазових прогинів назад. Так буває у підлітків і молодих спортсменів, і про це нижче окремий розділ.
• Зношуються самі суглоби та зв'язки. Це стається після п'ятдесяти, частіше в жінок; дужка при цьому ціла, але суглоби стають пласкими й розхитаними, а диск осідає. Такий варіант трапляється найчастіше.

Рідше зміщення буває вродженою особливістю форми суглобів, наслідком тяжкої травми, наслідком операції на хребті або хвороби, що руйнує кістку.

Величину зміщення описують у чвертях: хребець зсунувся на чверть своєї ширини, на половину і так далі. Перші два ступені — це переважна більшість випадків. І одразу важливе: ступінь на знімку погано пов'язаний з тим, як людині живеться. Невелике зміщення може боліти роками, помітне — не давати про себе знати взагалі.

Як це відчувається

Типовий біль поперековий — тупий, розлитий, упоперек спини, іноді з відчуттям, що поперек «провалюється». У нього є впізнавана поведінка, за якою його й підозрюють:

• гірше стоячи і при тривалій ходьбі, легше сидячи;
• гірше, коли прогинаєшся назад: потягнутися на верхню полицю, пофарбувати стелю, відкинутися в кріслі;
• легше при нахилі вперед — людині помітно простіше йти крамницею, спираючись на візок, або їхати на велосипеді, ніж просто стояти в черзі;
• віддає в сідниці та задню поверхню стегон, задні м'язи стегна при цьому відчуваються короткими й тугими.

Якщо зміщення звужує простір, де проходить нервовий корінець, додається біль, що прострілює однією ногою нижче коліна, з онімінням або поколюванням. Буває й інше: ноги наливаються важкістю й німіють через кілька сотень метрів ходьби, доводиться спинитися, а варто присісти чи нахилитися вперед — і за хвилину можна йти далі.

І найчастіше: жодних симптомів. Значна частина зміщень мовчки живе з людиною все життя.

Біль у попереку в підлітка — це не «ріст»

Цей розділ варто прочитати батькам спортивних дітей. У видах спорту, де спина багаторазово прогинається назад — спортивна гімнастика, акробатика, стрибки у воду, боротьба, важка атлетика, танці, веслування, — дужка нижнього поперекового хребця дістає удар за ударом і може тріснути. Це утомний перелом, за суттю такий самий, як у бігунів на стопі.

Який він на вигляд: біль у попереку, частіше з одного боку, з'являється під час або після тренувань, різко посилюється при прогині назад і при опорі на одну ногу з прогином. Дитина починає уникати певних елементів, скаржиться на «потягнуту спину», що не минає тижнями.

Біль у попереку в підлітка, який триває довше за два тижні або заважає займатися, — привід показатися лікареві, а не чекати. Списувати його на ріст не можна: у попереку «болів росту» не буває, а в дітей біль у спині взагалі значно частіше має конкретну причину, ніж у дорослих.

Чому це важливо саме за строками: свіжа тріщина при відпочинку від травматичних навантажень нерідко зростається за кілька тижнів або місяців, іноді з підтримкою корсетом, і все закінчується нічим. Пропущена перетворюється на постійний дефект, і хребець починає повільно сповзати — уже незворотно. Різниця між цими двома наслідками вимірюється парою місяців і одним візитом.

Коли потрібна невідкладна допомога

Є кілька ознак, які означають стиснення пучка нервів у самому низу хребтового каналу. Вони рідкісні, але при них лік іде на години, а зволікання обертається стійкою інвалідністю.

• Оніміння в промежині, у паху, на внутрішній поверхні стегон — ділянка, якою людина торкається сидіння. Може відчуватися як «шкіра стала чужою», наче там прокладка або папір.
• Порушення сечовипускання: не вдається почати, не відчувається наповнення міхура чи позив, не відчувається струмінь, сеча підтікає.
• Втрата контролю над кишківником або зникнення чутливості під час випорожнення.
• Наростаюча слабкість у ногах: стопа перестає підніматися і ляскає при ходьбі, важко встати зі стільця, підійматися сходами.
• Оніміння одразу в обох ногах.
• Раптова втрата чутливості в ділянці статевих органів.

За будь-якої з цих ознак треба негайно їхати у відділення невідкладної допомоги — тієї самої години, а не того самого дня. Якщо дістатися самотужки не виходить, викликайте швидку: у Європі діє єдиний номер 112.

Окремо, того самого дня, але не екстрено, до лікаря варто звернутися, якщо біль у спині почався після падіння чи аварії, якщо він супроводжується температурою, якщо він будить уночі й іде разом із втратою ваги.

Як це знаходять

Основне дослідження — звичайний рентген попереку збоку, і робити його треба стоячи. Лежачи зміщення частково вправляється, і на знімку все може виглядати майже нормально. Іноді додають пару знімків із нахилом вперед і прогином назад, щоб побачити, чи їздить хребець туди-сюди, — це змінює тактику.

Якщо є біль, оніміння або слабкість у нозі, призначають МРТ: вона показує не кістку, а нерви й те, наскільки їм тісно. Комп'ютерна томографія найкраще бачить саму тріщину в дужці. Підліткові з описаною вище картиною обстеження не відкладають, бо свіжий перелом на звичайному рентгені часто ще не видно.

На огляді лікар попросить нахилитися і прогнутися, перевірить силу та чутливість ніг і рефлекси, іноді промацає поперек — при вираженому зміщенні між остистими відростками відчувається сходинка.

Що допомагає насправді

Основа — не спокій, а м'язи. Спину, що втратила кістковий замок, утримує м'язовий корсет, і це єдине, що людина може поліпшити власними силами.

• Лікувальна фізкультура під керівництвом фахівця: м'язи живота і попереку, сідничні, розтяжка задньої поверхні стегна. Заняття мають бути регулярними й тривалими — це не курс із десяти процедур, а звичка.
• Що прибрати з навантажень: глибокі прогини назад, присідання і жими з великою вагою над головою, різкі скручування, підіймання важкого на прямих ногах. Ходьба, плавання, велосипед, робота на тренажерах у комфортній амплітуді — можна й потрібно.
• Зниження ваги помітно зменшує біль, якщо вага надмірна.
• Знеболення. Починають із парацетамолу, при недостатньому ефекті додають протизапальні засоби коротким курсом. Добирати їх варто з лікарем або фармацевтом: у цієї групи є обмеження при хворобах шлунка, нирок і серця.
• Ін'єкції стероїдів у ділянку корінця обговорюють, коли біль віддає в ногу і заважає займатися. Вони знімають запалення й дають вікно на кілька тижнів або місяців, щоб людина змогла повернутися до вправ.

Чого робити не варто: лежати довше за два-три дні поспіль, чекати, що «саме заросте», і носити жорсткий корсет постійно — у дорослих від цього м'язи слабшають, і стає гірше.

Коли обговорюють операцію

Операція потрібна меншості. Розмова про неї заходить у трьох ситуаціях: біль у спині чи нозі не відступає після кількох місяців чесних занять і заважає працювати й спати; слабкість або оніміння в нозі наростають; у підлітка зміщення продовжує збільшуватися від знімка до знімка. Ознаки стиснення кінського хвоста — окремий випадок, там оперують терміново.

Суть втручання зводиться до двох речей: звільнити місце стисненим нервам і з'єднати зміщений хребець із сусіднім так, щоб він більше не рухався, — за допомогою гвинтів, стрижнів і кісткового трансплантата. Робиться це під загальним наркозом.

Відновлення триває тижні й місяці, біль у нозі зазвичай минає краще і швидше, ніж біль у самій спині. Як і в кожної операції на хребті, тут є ризики, і їх варто докладно обговорити з хірургом. Важливо знати, що в усіх випадках, крім невідкладних, час на роздуми є: поспіх тут нічого не поліпшує.

Онлайн-консультація

Дистанційно з цією темою зручно розв'язувати три речі. Перша — розібрати вже готовий висновок рентгенолога: лікар пояснить, що означають ступінь і цифри в описі, чи потребує знахідка чогось, крім спостереження, і як часто її треба переглядати. Друга — побудувати план навантажень: що прибрати, що залишити, до якого фахівця з лікувальної фізкультури йти і чого чекати через три місяці. Третя — підліткова: якщо дитина займається спортом і скаржиться на поперек довше за два тижні, лікар підкаже, яке обстеження потрібне і як швидко. А от ознаки з розділу про невідкладну допомогу онлайн не обговорюють — з ними їдуть до лікарні негайно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.