На цій сторінці
Сноходіння — це коли людина, яка спить, підводиться з ліжка і щось робить, а вранці нічого про це не пам'ятає. Збоку виглядає тривожно, надто вперше, але в дітей трапляється часто і майже завжди безпечно: до підліткового віку епізоди зазвичай згасають самі. Заради чого цю сторінку найчастіше відкривають — як поводитися під час епізоду (будити не обов'язково, а нерідко й гірше) і як зробити дім безпечним. Нижче розібрано і те, і те, а окремо — ті рідкісні випадки, коли нічні ходіння виявляються не сноходінням.
Як це виглядає збоку
Епізод майже завжди припадає на першу третину ночі, за годину-дві після засинання, коли сон найглибший. Людина сідає в ліжку, потім устає і починає ходити. Очі розплющені, але погляд порожній, спрямований наче крізь вас, обличчя нічого не виражає.
Що зазвичай роблять уві сні:
- ходять кімнатою чи квартирою, іноді явно до якоїсь мети;
- переставляють речі, вдягаються, роздягаються, сідають на підлогу;
- бурмочуть щось нерозбірливе, відповідають невлад або коротко й односкладово;
- рідше — їдять, мочаться не в туалеті, відмикають двері й виходять на сходи чи надвір.
Розбудити сомнамбулу важко, а якщо він таки прокинеться, то не одразу збагне, де він і чому стоїть посеред коридору. Триває все зазвичай від кількох секунд до кількох хвилин: людина повертається в ліжко сама або її вдається туди відвести, а вранці вона нічого не пам'ятає. Брак спогадів — не забудькуватість, а властивість того стану, у якому тоді перебував мозок.
Чому людина встає, не прокидаючись
Глибокий сон і неспання — не два положення вимикача, а стани, які можуть частково перекриватися. Під час сноходіння частина мозку, відповідальна за рух, уже увімкнулася, а та, що відповідає за усвідомлення й пам'ять, ще спить. Звідси й уся картина: ноги йдуть, руки щось роблять, а людини при цьому наче немає.
Схильність до таких епізодів значною мірою вроджена: якщо уві сні ходив хтось із батьків, у дитини це буває помітно частіше. Але сама схильність епізодів не дає — їх запускає щось, що поглиблює сон або рве його на частини.
- Недосипання — найчастіший провокатор. Після кількох коротких ночей глибокий сон стає щільнішим, і вийти з нього важче.
- Висока температура за будь-якої інфекції: у дітей епізоди нерідко з'являються на тлі хвороби і зникають разом із нею.
- Шум, світло, дотик — телефон, кіт, дитина в сусідньому ліжку, спроба перекласти того, хто заснув.
- Повний сечовий міхур — часта причина, яку легко усунути.
- Алкоголь увечері.
- Деякі ліки — снодійні та заспокійливі, окремі засоби від алергії та від тиску, деякі антидепресанти й препарати, які призначає психіатр. Набір у кожного свій, тому його обговорюють із лікарем, а не скасовують ліки самотужки.
- Стрес і збитий режим — іспити, переліт зі зміною часових поясів, нічні зміни, перша ніч у незнайомому місці.
- Нелікована зупинка дихання уві сні та синдром неспокійних ніг. Вони раз у раз висмикують людину з глибокого сну, і на цьому тлі сноходіння трапляється частіше.
Що робити, коли людина ходить уві сні
Поширене «в жодному разі не будіть, він помре з переляку» — неправда: від пробудження нічого страшного не станеться. Але будити справді не варто, і причина інша. Різко розбуджений сомнамбула кілька хвилин лишається дезорієнтованим, може злякатися, відштовхнути вас, почати опиратися. Тихо відвести його назад у ліжко майже завжди швидше й спокійніше.
- Говоріть неголосно й рівно, не сперечайтеся й нічого не доводьте.
- Візьміть під руку або покладіть долоню на плече і м'яко розверніть у бік спальні — зазвичай людина йде туди, куди її ведуть.
- Приберіть зі шляху те, об що можна перечепитися, і не утримуйте силою: опір лише затягує епізод.
- Розбудіть, якщо інакше не спинити: людина рветься до вхідних дверей, до вікна, до плити. Безпека важливіша за спокійне пробудження.
- Вранці не влаштовуйте розбору й не показуйте дитині відео. Вона все одно нічого не згадає, а переляку й сорому побільшає.
Як убезпечити дім
Це найкорисніше, що взагалі можна зробити. Передбачити епізод неможливо, а шкода від нього буває тільки одна — те, об що людина вдарилася, або те, звідки вона впала.
- Вікна й балкон. Ручки із замком або блокатори на стулках, ключ не на підвіконні.
- Вхідні двері. Замикати на ключ, а ключ ховати туди, куди сплячий не дійде за звичкою. Допомагає й дзвіночок на дверях — він розбудить дорослих.
- Сходи. Ворота безпеки згори й знизу, якщо в домі є сходинки.
- Ліжко. Дитину, яка ходить уві сні, не кладуть на другий ярус.
- Підлога і проходи. Прибрати дроти, килимки, що ковзають, і скляні столики, залишити нічник у коридорі.
- Небезпечні речі. Ножі, інструменти, ліки, сірники й запальнички — під замок. Якщо уві сні ходить дорослий, ховають і ключі від авта.
Що допомагає, щоб епізодів меншало
Окремого лікування сноходіння зазвичай не потребує. Працює не ліки, а розбір того, що епізоди провокує.
- Висипатися — найдієвіше. Той самий час відбою і підйому, зокрема у вихідні та на канікулах.
- Спокійна година перед сном: без екрана, без галасливих ігор, без роботи в ліжку.
- Сходити в туалет безпосередньо перед сном і не пити багато ввечері.
- Увечері — без алкоголю й кофеїну, включно з енергетиками та колою в підлітків.
- Вести короткий щоденник: о котрій ліг, як спав, що було напередодні, чи стався епізод. За два-три тижні провокатор зазвичай стає видно.
Коли епізоди повторюються майже щоночі приблизно в один і той самий час, лікар іноді пропонує будити людину хвилин за п'ятнадцять до звичної години — коротке пробудження збиває цикл. Прийом нескладний, але застосовувати його варто під наглядом лікаря і недовго. Ліки призначають рідко: лише коли епізоди часті, небезпечні й не піддаються нічому іншому.
Коли це привід показатися лікареві
Сноходіння в дитини саме собою не хвороба й обстеження не потребує. Але є ситуації, де за нічними ходіннями стоїть щось інше.
- Епізоди вперше почалися в дорослого. У дітей це звична річ, у дорослого вперше — привід розібратися: так себе виявляють зупинка дихання уві сні, побічна дія ліків, рідше неврологічні хвороби.
- Денна сонливість, хропіння з паузами в диханні, дитина вночі дихає ротом. Часта і добре лікована причина — апное уві сні; коли його лікують, епізоди нерідко припиняються самі.
- Епізоди з криком, жахом на обличчі й серцем, що калатає, коли людину неможливо заспокоїти.
- Рухи короткі й однакові з разу в раз — завмирання, прицмокування, жування, поворот голови, напруження руки на пів хвилини-хвилину, надто якщо це повторюється кілька разів за ніч. Так виглядають нічні епілептичні напади, і лікуються вони зовсім інакше.
- Були травми — синці, порізи, падіння зі сходів, вихід із дому.
- Епізоди часті, тягнуться роками або позбавляють сну всю родину.
Лікареві варто принести щоденник сну і, якщо вдалося зняти, коротке відео епізоду: за ним фахівець відрізняє сноходіння від нападу надійніше, ніж за будь-яким переказом. За підозри на апное чи на напади призначають дослідження сну.
Нічний неспокій у літніх — це інше
Якщо людина в літах починає ночами кричати, відбиватися, розмахувати руками, наче з кимось б'ється, а розбуджена одразу приходить до тями й переказує сон, що точно збігається з тим, що вона щойно робила, — це, найпевніше, не сноходіння. Такий стан називають розладом поведінки у фазі швидкого сну: під час сновидінь м'язи тіла в нормі знерухомлені, а тут це гальмування не спрацьовує, і людина буквально розігрує сон.
Відмінностей від сноходіння три: вік (частіше після шістдесяти й частіше в чоловіків), час (друга половина ночі, а не перша) і збережена пам'ять про сновидіння. Травми при цьому дістає і сама людина, і той, хто спить поруч.
Пропускати цей стан не варто: у частини людей він за роки передує хворобі Паркінсона та спорідненим із нею захворюванням, тому таких пацієнтів спостерігає невролог. Саме собою це не вирок і не означає, що хвороба обов'язково розвинеться, — але лікаря знайти треба, а спальню убезпечити й поготів.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно розв'язати головне питання батьків: це звичайне сноходіння, яке переростають, чи щось таке, що треба дивитися очно. Лікар розпитає, о котрій порі ночі трапляються епізоди, скільки тривають, чи пам'ятає про них людина вранці, — саме ці деталі відрізняють сноходіння від нічних нападів і від розладу поведінки уві сні. Онлайн зручно також розібрати провокатори за вашим щоденником сну, показати зняте відео, обговорити ліки, які ви приймаєте, і скласти перелік того, що варто замкнути й заблокувати вдома. Якщо з розмови з'являться підстави запідозрити апное уві сні або напади, лікар пояснить, яке дослідження сну потрібне і до кого йти.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Сноходіння (сомнамбулізм)
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Сноходіння (сомнамбулізм) з лікарем у дистанційному форматі.












