Синдром постуральної тахікардії (СПТ)
Синдром постуральної тахікардії — це стан, за якого пульс різко розганяється у вертикальному положенні, а разом із ним приходять запаморочення, слабкість…
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Синдром постуральної тахікардії (СПТ)
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 5 мгДіюча речовина: midodrineВиробник: Cheplapharm Arzneimittel GmbhПотрібен рецептЛікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 1 мг тартрату метопрололу/млДіюча речовина: metoprololПотрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 100 мгДіюча речовина: metoprololВиробник: Casen Recordati S.L.Потрібен рецепт
Синдром постуральної тахікардії — це стан, за якого пульс різко розганяється у вертикальному положенні, а разом із ним приходять запаморочення, слабкість, серцебиття й туман у голові. Варто лягти — і за кілька хвилин стає легше. Хворобою серця це не є: серце тут здорове й працює щосили, компенсуючи збій у системі, яка має підтримувати тиск стоячи. Діагноз ставлять частіше молодим, надто жінкам, і до постановки нерідко минають роки: скарги виглядають розрізнено й легко списуються на тривожність.
Що відбувається, коли ви встаєте
Щойно ви підіймаєтеся на ноги, приблизно пів літра крові під дією сили тяжіння відходить донизу, у судини живота й ніг. У здорової людини це майже непомітно: нервова система за секунди звужує судини, кров повертається до серця, тиск лишається попереднім, пульс підростає на десяток ударів.
При постуральній тахікардії звуження судин спрацьовує слабко. Крові, яка повертається до серця, бракує, і єдиний спосіб утримати кровообіг у мозку — гнати частіше. Пульс підскакує на тридцять, сорок, іноді шістдесят ударів. Тиск при цьому зазвичай не падає — у цьому ключова відмінність від ортостатичної гіпотензії, за якої він, навпаки, провалюється.
Слабка реакція судин буває різного походження, і від цього залежить добір лікування. У частини людей порушена робота дрібних вегетативних нервів у ногах. В інших велика реакція гормонів стресу: тоді додаються тремтіння, пітливість, тривога й підйом тиску. У третіх просто мало циркулюючої крові. Нерідко все це накладається на детренованість після довгої хвороби, а лежання в ліжку швидко замикає коло.
Як це відчувається
Частина скарг з'являється саме у вертикальному положенні й минає, щойно сісти чи лягти:
- запаморочення, потемніння або звуження поля зору, відчуття, що голова відпливає;
- відчутне, гупаюче серцебиття;
- біль або стиснення в грудях, нестача повітря;
- тремтіння в руках, пітливість, хвиля жару;
- непритомність або стан, близький до неї.
Решта тримається довше й мучить не менше: виснажлива втома, поганий сон, головний біль, нудота, здуття живота, закрепи або послаблення випорожнень, посиніння й набряклість кистей і стоп при тривалому стоянні — на смаглявій і темній шкірі це помітно гірше, тож дивитися варто на нігті та долоні. Окрема й дуже часта скарга — туман у голові: розсіяність, труднощі з добором слів, неможливість утримати в пам'яті щойно прочитане.
Найгірше зазвичай зранку, у спеку, після їди, у перші дні менструації та після хвороби. День на день не випадає, і ця непередбачуваність виснажує не менше за самі симптоми.
Через що це починається
Єдиної причини немає — є обставини, після яких стан проявляється. Найчастіше це:
- перенесена інфекція; після COVID-19 постуральну тахікардію стали виявляти помітно частіше;
- тривалий постільний режим, важка операція, травма;
- синдром гіпермобільності суглобів та інші порушення сполучної тканини — судинна стінка при них піддатливіша й гірше звужується;
- вагітність і період після пологів;
- міалгічний енцефаломієліт і синдром хронічної втоми;
- автоімунні захворювання;
- підлітковий стрибок росту — у цьому віці стан нерідко починається і з роками сам згладжується.
Окремо варто перелічити те, що не спричиняє хворобу, але надійно погіршує самопочуття: спека й гарячий душ, тривале нерухоме стояння, рясна їжа зі швидкими вуглеводами, брак пиття, алкоголь, зневоднення при блюванні чи проносі, а також кілька днів без руху.
Що ще дає такі самі скарги
Прискорений пульс стоячи — не рідкість, і далеко не завжди за ним стоїть постуральна тахікардія. Перш ніж зупинитися на цьому діагнозі, виключають:
- анемію та дефіцит заліза — найчастіша знахідка й найпростіша у виправленні;
- підвищену функцію щитоподібної залози;
- зневоднення та приховану крововтрату, зокрема зі шлунка чи кишківника;
- порушення ритму серця, за яких напад серцебиття починається й обривається раптово, поза зв'язком із положенням тіла;
- побічну дію ліків: сечогінних, судинорозширювальних, деяких антидепресантів;
- надниркову недостатність — до слабкості й низького тиску додаються потемніння шкіри, потяг до солоного, втрата ваги;
- діабет і його вплив на вегетативні нерви;
- панічні атаки й тривожний розлад — вони дають схожу картину, але й живуть поруч із постуральною тахікардією, тож одне не скасовує іншого;
- розлади харчової поведінки та різке обмеження харчування.
Є й рідкісна, але важлива причина — гормонально активна пухлина наднирника. Запідозрити її змушують напади високого тиску з проливним потом, сильним головним болем і блідістю, ніяк не пов'язані зі вставанням. Заради таких знахідок обстеження й варто доводити до кінця.
Як це підтверджують
Основна перевірка проста й робиться в кабінеті лікаря. Людина спокійно лежить кілька хвилин, їй вимірюють пульс і тиск, потім вона встає, і вимірювання повторюють через одну, три, п'ять і десять хвилин. Діагноз обговорюють, якщо за перші десять хвилин пульс стійко зріс не менш ніж на тридцять ударів за хвилину в дорослого й на сорок у підлітка, при цьому тиск не обвалився, а скарги тримаються вже кілька місяців.
Додатково зазвичай призначають:
- аналізи крові: загальний аналіз, феритин, гормони щитоподібної залози, електроліти, глюкозу;
- електрокардіограму, а при нападах серцебиття — добове моніторування ритму;
- ехокардіографію, щоб виключити ваду чи іншу хворобу серця;
- добове моніторування тиску;
- тилт-тест на поворотному столі, якщо звичайна проба стоячи не дала ясної відповіді;
- аналізи на гормони наднирників за підозри на них.
Важливо розуміти: одиничне вимірювання пульсу нічого не вирішує — потрібен саме ряд вимірювань у динаміці. І те, що кардіограма й ехокардіографія в нормі, діагнозу не скасовує: при постуральній тахікардії вони й мають бути нормальними.
Що допомагає без ліків
Із цього починають завжди, і багатьом цього вистачає.
Пиття. Орієнтир — два-три літри на день, розподілені рівномірно; склянка води залпом перед підйомом із ліжка допомагає пережити першу півгодину. Сіль теж збільшують, але не самовільно: при підвищеному тиску, хворобах нирок і серця це шкідливо, тож рішення ухвалює лікар.
Компресійна білизна. Звичайні гольфи майже не працюють: кров скупчується здебільшого в судинах живота й таза. Потрібні панчохи чи колготи високої довжини або абдомінальний бандаж.
Прийоми на випадок млості. Якщо відчуваєте, що відпливаєте, найкраще лягти й підняти ноги. Якщо лягти немає де, напружте м'язи: схрестіть ноги й стисніть стегна, стійте навшпиньки й опустіться, стисніть кулаки, напружте сідниці та живіт. Ці рухи видавлюють кров назад до серця за лічені секунди.
Побут. Вставати у два прийоми — спершу сісти, посидіти, потім устати. Підняти узголів'я ліжка. Їсти частіше й меншими порціями, скоротивши швидкі вуглеводи. Уникати тривалого стояння й гарячого душу.
Рух. Тут криється суперечність, яка всіх збиває: навантаження погіршує самопочуття, а його відсутність погіршує хворобу. Вихід — починати в положенні, де сила тяжіння не заважає: плавання, гребний тренажер, велотренажер з опорною спинкою, вправи лежачи. Окремо варто працювати над м'язами ніг і живота — вони допомагають гнати кров угору. До вертикальних навантажень переходять поступово, місяцями, і це найнадійніша частина лікування.
Коли потрібні ліки
Якщо переліченого не вистачає, лікар додає препарати. Універсальної схеми немає: добір іде методом спроб, іноді змінюється кілька засобів або їхніх поєднань, і це нормально. Застосовують здебільшого такі групи:
- засоби, що зменшують частоту пульсу, — бета-блокатори в невеликих дозах і препарат, який уповільнює власний водій ритму серця, не знижуючи при цьому тиск;
- мінералокортикоїд, що затримує сіль і воду й тим збільшує об'єм крові; саме його іноді називають просто «стероїдом», хоча з протизапальними гормонами він робить зовсім різні речі;
- судинозвужувальні засоби, що підвищують тонус судин у вертикальному положенні;
- препарати, які впливають на передачу сигналу у вегетативних нервах;
- антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну — їх призначають і при супутній тривозі, і заради впливу на регуляцію судинного тонусу.
Жоден із них не схвалений спеціально для цього діагнозу в усіх країнах, тому призначають їх із застереженнями й під наглядом, а дозу добирають поступово. Самостійно міняти препарати й дози не варто: частина з них при різкій відміні дає відкат.
Коли звертатися терміново
Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це 112), якщо:
- непритомність сталася під час фізичного навантаження або в положенні лежачи;
- непритомність настала раптово, без передвісників, і людина забилася;
- біль у грудях тисне, віддає в руку, щелепу чи спину;
- різко наростає задишка у спокої;
- серцебиття супроводжується сплутаністю свідомості.
Непритомність при навантаженні або лежачи для постуральної тахікардії нехарактерна й частіше вказує на порушення ритму чи хворобу серця, тому її ніколи не списують на СПТ без обстеження. Те саме стосується випадків, коли в родині були раптові смерті в молодому віці, — про це обов'язково скажіть лікареві.
Звернутися до лікаря того самого дня варто при чорному дьогтеподібному випорожненні чи блюванні з кров'ю на тлі частого пульсу, при вираженій слабкості після кількаденного блювання або проносу, а також якщо після початку нового препарату стало помітно гірше.
Онлайн-консультація
Постуральна тахікардія — з тих станів, де тямущий розбір скарг дає більше, ніж огляд. На онлайн-прийомі лікар розкладе картину по порядку: що з'являється саме стоячи, що тримається постійно, з чого все почалося, які ліки ви приймаєте і що вже пробували.
Підготуйте щоденник за один-два тижні: пульс і тиск лежачи та через кілька хвилин стоячи, виміряні в один час дня, скільки ви п'єте, коли стає гірше. Домашній тонометр із вимірюванням пульсу для цього цілком годиться. Візьміть також результати аналізів і кардіограми, якщо вони є.
Лікар допоможе відрізнити постуральну тахікардію від анемії, хвороби щитоподібної залози та порушень ритму, підкаже, з яких обстежень почати, розбере схему пиття й компресії, складе план повернення до навантажень і пояснить, коли варто йти до кардіолога чи невролога очно.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Синдром постуральної тахікардії (СПТ)
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Синдром постуральної тахікардії (СПТ) з лікарем у дистанційному форматі.















