Розрив меніска (пошкодження хряща коліна)

Меніск рветься двома зовсім різними шляхами. У молодої людини це різкий поворот на навантаженій нозі — футбол, боротьба, невдале приземлення; після сорока частіше буває навпаки: коліно починає клацати й нити без жодної травми, яку можна пригадати. Від того, який із двох випадків ваш, залежить майже все подальше — і обстеження, і те, чи потрібна операція.

Що таке меніск і чому він рветься

Між стегновою та великогомілковою кісткою лежать дві хрящові прокладки у формі півмісяця — внутрішній і зовнішній меніски. Вони розподіляють вагу по суглобу, поглиблюють пласку площадку гомілки під округлий виросток стегна й додають коліну стійкості під час обертання. Без них навантаження збиралося б в одній точці.

Свіжий розрив стається, коли стопа стоїть на місці, а тіло повертається: коліно зігнуте, меніск затиснутий між кістками й не встигає відійти вбік. Так рвуться меніски у спорті та при падіннях.

Другий сценарій — віковий. З роками хрящ втрачає воду і стає ламким, тож надрив виникає від звичайного руху: людина підвелася з глибокого присіду, вилізла з автівки, повернулася із сумкою. Часто вона взагалі не пов'язує біль із якимось моментом. Такі зміни знаходять і в людей без жодної скарги, тому сам факт надриву на знімку ще не пояснює болю.

Загоюється меніск погано і не всюди. Судини підходять лише до зовнішнього обідка, ближче до капсули суглоба; внутрішня частина живиться суглобовою рідиною, і зростатися їй просто нічим. Тому розрив біля краю має шанс загоїтися сам або після шва, а розрив у глибині — ні.

Що відчуває коліно

Біль зазвичай точковий і лежить по лінії суглоба — збоку зсередини або ззовні, рівно на рівні щілини між кістками. Його легко намацати пальцем.

• набряк, що наростає не одразу, а за кілька годин або до наступного дня;
• клацання, хрускіт, відчуття, ніби всередині щось перекочується або чіпляється;
• коліно «провалюється» — на мить підводить під час кроку або на сходах;
• важко розігнути ногу до кінця, присісти, стати на коліна;
• спуск сходами дається гірше за підйом.

При віковому надриві картина скромніша: тупий біль і невелика припухлість, які з'являються після довгої прогулянки чи роботи навпочіпки й стихають за пару днів.

Окремо варто запам'ятати блокаду: відірваний клапоть заклинює між кістками, коліно застрягає в напівзігнутому положенні й не розгинається зовсім. Це не просто сильний біль, це механічна перешкода, і вона потребує не вичікування, а огляду травматолога.

Що робити в перші дні

Перші дві-три доби навантаження зменшують, але ногу не вимикають повністю: нерухоме коліно швидко втрачає м'яз і потім гірше відновлюється. Ходіть стільки, скільки виходить без посилення болю, за потреби з палицею.

• холод крізь тканину на 15–20 хвилин кілька разів на день, не прикладаючи лід до голої шкіри;
• еластичний бинт або наколінник удень, на ніч знімати;
• нога на подушці вище за рівень серця, коли лежите;
• парацетамол при болю; коротким курсом доречні й нестероїдні протизапальні, якщо у вас немає виразкової хвороби, хвороб нирок і заборони від лікаря.

У перші дні не варто гріти коліно, паритися, розтирати зігрівальними мазями й розминати його руками — від тепла й масажу набряк посилюється. Не намагайтеся силою розігнути заклинене коліно. До навантаження повертайтеся поступово, орієнтуючись на набряк: якщо після заняття коліно знову набухає, ви взяли забагато.

Коли до лікаря, а коли одразу до невідкладної допомоги

Негайно, викликавши швидку за єдиним європейським номером 112 або дістатися до травмпункту не за кермом:

• коліно деформоване, наколінок або суглоб явно зміщені;
• у момент травми був тріск, і настати на ногу неможливо зовсім;
• суглоб туго набух у першу годину після травми — це частіше кров, а отже зв'язка або перелом;
• стопа заніміла, зблідла, стала холодною, пальці не відчуваються;
• рана, що йде вглиб суглоба;
• коліно гаряче, червоне, різко болюче, є озноб або гарячка. Гнійне запалення суглоба руйнує хрящ за лічені дні, і тут лік іде на години.

Найближчими днями, не відкладаючи на місяць, потрібен огляд травматолога, якщо коліно заклинило й не розгинається, якщо воно регулярно підводить під час ходьби або якщо набряк повертається після кожного навантаження.

Плановий візит виправданий, коли біль тримається понад два-три тижні попри спокій, заважає спати чи звичайним справам, а також якщо зранку коліно скуте довше за півгодини.

Як встановлюють діагноз

Починається все з розмови про механізм: що робила нога в момент болю, чи було відчуття клацання, як швидко з'явився набряк. Далі лікар обмацує лінію суглоба й виконує проби з обертанням і згинанням гомілки — при пошкодженому меніску вони викликають знайомий біль або клацання. Проби дають напрям думки, але самі собою діагнозу не доводять.

Рентген меніска не показує: хрящ на ньому просто не видно. Знімок роблять заради іншого — виключити перелом і оцінити, наскільки звужена суглобова щілина, тобто чи немає артрозу, який пояснює біль краще за надрив.

Розрив підтверджують магнітно-резонансною томографією. Вона бачить сам меніск, форму й розташування розриву, а заразом зв'язки та кістку — те, що часто пошкоджується разом. Ультразвук на цю роль не годиться: він покаже рідину й кісту, але надрив у глибині пропускає.

Артроскопія — огляд суглоба камерою зсередини — водночас і діагностика, і лікування, але першим кроком її не роблять. І важливе застереження: після сорока зміни менісків на томограмі знаходять у великої частки людей, яких нічого не турбує. Лікують людину та її скарги, а не картинку.

Як лікують

Більшості операція не потрібна. Свіжий розрив без блокади й майже будь-який віковий надрив лікують навантаженням: дібраною програмою вправ на чотириголовий м'яз, сідничні м'язи та рівновагу, яку веде фізичний терапевт. Займаються шість-дванадцять тижнів, і це не «поки не мине», а послідовна робота з поступовим збільшенням ваги.

Саме на вікових надривах це перевіряли в дослідженнях особливо ретельно: артроскопічне видалення частини меніска в людей середнього та старшого віку не дало переваги перед грамотною лікувальною фізкультурою. Якщо коліно не заклинює, поспішати до операційної немає сенсу.

Хірургія потрібна, коли є механічна проблема: коліно заблоковане, розрив великий і клапоть зміщується в суглоб, нога регулярно підводить, або чесно проведена реабілітація не допомогла. Варіантів два. Шов меніска зберігає тканину й переважніший, якщо розрив свіжий і лежить у зоні з кровопостачанням, але вимагає довгого щадного режиму. Часткове видалення пошкодженої ділянки знімає симптоми швидше, зате тканини стає менше.

Ані таблетки, ані уколи в суглоб не змушують розірваний хрящ зростися. Хондропротектори на розрив не діють; введення гормонів у суглоб іноді знімає запалення, але механічної проблеми не розв'язує.

Відновлення і що буде далі

При лікуванні без операції коліно зазвичай заспокоюється за термін від кількох тижнів до трьох місяців. Після часткового видалення меніска ходять майже одразу, до спорту повертаються приблизно через місяць-півтора. Після шва режим суворіший: обмеження згинання й опори, милиці, ортез, а повноцінні навантаження — за кілька місяців. Ця різниця у строках і є ціна за збережену тканину.

У віддаленій перспективі головне — кількість меніска, що залишився: чим менше його прибрали, тим нижчий ризик артрозу коліна через роки. На цей ризик впливає й те, що залежить від вас: вага тіла та сила м'язів стегна.

Після операції привід терміново зв'язатися з лікарем — гарячка, наростаюча гаряча припухлість суглоба, біль і набряк литки, а також раптова задишка або біль у грудях.

Онлайн-консультація лікаря

Онлайн зручно розібрати перше й головне питання: із чим ви маєте справу і куди йти. За описом механізму травми, швидкості появи набряку, наявністю блокади й клацань лікар оцінить, чи схоже це на меніск, чи потрібен знімок і в якому порядку. Зніміть на відео, як ви згинаєте й розгинаєте коліно, і виміряйте обхват обох ніг в одному й тому самому місці — різниця в сантиметрах говорить і про набряк, і про втрату м'яза.

Розмова корисна й пізніше: зрозуміти висновок томографії, зважити запропоновану операцію, розібратися, що дасть шов, а що видалення, і скласти план вправ на найближчі тижні. Межі очевидні: обмацати суглоб і виконати проби крізь екран неможливо, і рішення про операцію ухвалюють після огляду.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.