Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ)
РСВ — один із найзвичайніших зимових вірусів, і майже кожна дитина встигає перехворіти на нього до двох років.
На цій сторінці
РСВ — один із найзвичайніших зимових вірусів, і майже кожна дитина встигає перехворіти на нього до двох років. У дорослого і в школяра він має вигляд затяжної застуди, яку ніхто й не думає називати на ім'я. Уся увага до нього пояснюється однією групою: у дітей першого року той самий вірус спускається нижче і спричиняє бронхіоліт — і ось там батькам треба точно знати, за чим стежити і за яких ознак їхати до лікарні, а не чекати до ранку. Про це й ітиметься, разом із тим, що при бронхіоліті не працює, хоча призначається часто.
Один вірус, два різні захворювання
У дорослих, підлітків і старших дітей РСВ минає як нежить із кашлем: закладений ніс, чхання, біль у горлі, невисока температура, кволість. Триває це тиждень-півтора, кашель може тягнутися довше. Окремої назви такій застуді не дають і вірус у ній зазвичай не шукають, бо це нічого не змінює.
Імунітет після хвороби короткий і неповний, тому на РСВ хворіють знову і знову все життя, щоразу легше. Дорослі найчастіше і приносять його додому — самі не підозрюючи, що їхня звичайна застуда для немовляти в тій самій квартирі зовсім не звичайна.
У дітей першого року дихальні шляхи ще дуже вузькі. Вірус спускається в найдрібніші бронхи, їхня слизова набрякає, просвіт заповнюється слизом, і повітрю стає важко і входити, і виходити. Це і є бронхіоліт. Починається він як та сама застуда, а на другий-третій день додаються кашель, свистяче або клекотливе дихання і прискорене дихання.
Як зазвичай минає бронхіоліт
Хвороба має досить передбачуваний перебіг, і знати його корисно, щоб не лякатися нормального і не пропустити ненормальне.
Перші два дні — звичайна застуда. Далі кашель і дихання стають гіршими, і найважчою виявляється третя-п'ята доба; саме на неї припадає більшість звернень до лікарні. Потім дихання поступово вирівнюється, а кашель залишається ще на два-три тижні, іноді довше — це нормально і не означає, що дитина не одужує.
Переважна більшість дітей переносять бронхіоліт удома. До лікарні потрапляє меншість, і головних причин там лише дві: дитині бракує кисню або вона перестала достатньо пити. Допомагають у стаціонарі здебільшого саме цим — киснем і рідиною, поки вірус минає сам.
Ознаки, за яких дитину везуть до лікарні
Дивитися треба на дихання і на годування, а не на температуру. Збирайтеся, якщо побачили щось із цього:
- шкіра втягується між ребрами, під ребрами або в ямці над грудниною при кожному вдиху;
- крила носа роздуваються під час дихання;
- дитина крекче на видиху — короткий стогінливий звук при кожному видиху;
- дихає дуже часто: у немовляти понад шістдесят вдихів на хвилину у спокійному стані;
- з'явилися паузи в диханні — дитина завмирає на кілька секунд і не дихає;
- шкіра навколо рота, губи чи язик стали синюшними або сірими;
- дитина з'їдає менше половини звичного за кілька годувань поспіль або не може смоктати, бо задихається;
- підгузки залишаються сухими значно довше за звичайне, у роті сухо, дитина плаче без сліз, тім'ячко запало;
- млявість, дитину важко розбудити або вона не залишається при свідомості;
- дитині менше трьох місяців і в неї піднялася температура;
- вам здається, що дитині стає гірше, — батьківському відчуттю тут варто довіряти.
Паузи в диханні, синюшність і стан, коли дитина не приходить до тями, — це негайний виклик швидкої (у Європі єдиний номер 112). Решта зі списку означає: огляд сьогодні, а не завтра. За кермом у такому разі краще бути не тому, хто тримає дитину на руках.
Кому бронхіоліт небезпечніший
Найважче хворіють ті, у кого менший запас — за віком, за легенями чи за серцем.
- Діти перших трьох місяців життя: у них найвужчі бронхи, і саме в них найчастіше бувають паузи в диханні, іноді ще до появи сильного кашлю.
- Недоношені, надто ті, хто народився значно раніше строку або переніс хворобу легень новонароджених.
- Діти з вродженою вадою серця, з хронічним захворюванням легень, з нервово-м'язовими хворобами, за яких важко відкашлятися, із синдромом Дауна.
- Діти з ослабленим імунітетом, зокрема на лікуванні, що його пригнічує.
- Діти, які дихають тютюновим димом удома.
У дорослих тяжкий перебіг — це здебільшого літні люди, надто з хронічною хворобою легень, серцевою недостатністю чи діабетом, і люди з пригніченим імунітетом у будь-якому віці. У них РСВ може завершитися пневмонією або загостренням основної хвороби; сплутаність і раптова кволість у літньої людини на тлі застуди — привід звернутися по допомогу того самого дня.
Догляд удома
Лікування, яке вбивало б цей вірус, немає, і воно не потрібне: організм дає раду сам. Завдання домашнього догляду — щоб дитині було чим дихати і що пити.
- Годуйте частіше й меншими порціями. Дитині із закладеним носом і частим диханням важко смоктати довго, а маленькі порції вона бере охоче. Рахуйте мокрі підгузки — це найпростіший спосіб зрозуміти, чи вистачає рідини.
- Промивайте ніс сольовим розчином і відсмоктуйте слиз аспіратором перед годуванням і перед сном. Немовля дихає носом, і вільний ніс змінює дуже багато.
- Тримайте дитину вище на руках, коли вона не спить. Але спати вона має за звичайними правилами — на спині та на рівній поверхні; нахиляти ліжечко не треба.
- За температури, від якої дитині явно погано, дають дитячий парацетамол або дитячий ібупрофен у дозі за вагою і віком; читайте інструкцію до конкретного препарату і запитайте фармацевта, якщо сумніваєтеся. Дітям і підліткам аспірин не дають.
- Не куріть у домі й не пускайте туди тих, хто курить, — навіть запах на одязі погіршує перебіг хвороби.
- Не намагайтеся збити температуру обтиранням холодною водою і не роздягайте дитину догола.
- Ліків від кашлю дітям перших років не дають: користі від них немає, а побічні ефекти бувають.
- Мед немовлятам до року не можна в жодному вигляді.
Що при бронхіоліті не працює
Це варто знати заздалегідь, щоб не шукати «справжнього лікування» і не погоджуватися на зайве.
Антибіотики не діють на віруси і при бронхіоліті не допомагають. Вони не скорочують хворобу, не запобігають потраплянню до лікарні й не захищають від ускладнень, зате дають пронос, висип і вирощують стійкість бактерій. Антибіотик потрібен лише тоді, коли лікар знаходить ознаки приєднаної бактерійної інфекції, — і це окреме рішення, а не підстраховка.
Інгаляції з препаратами, що розширюють бронхи, при типовому бронхіоліті в немовляти теж зазвичай не допомагають: механізм хвороби тут інший, ніж при астмі, — бронхи забиті слизом, а не стиснуті спазмом. Не показали користі й гормональні препарати всередину, і дренажний масаж грудної клітки, і протикашльові засоби.
Працюють прості речі: рідина, вільний ніс, спостереження і, якщо знадобиться, кисень у лікарні. Відчуття, що «нічого не призначили», у цій хворобі означає, що вам не призначили зайвого.
Як знизити ризик
Повністю вберегтися від РСВ неможливо — він є скрізь, де є люди. Але найвразливіші тижні дитини можна провести обережніше.
- У сезон підйому захворюваності тримайте новонародженого подалі від людей із застудою і від натовпу, надто якщо він народився раніше строку або має хворобу серця чи легень.
- Мийте руки, перш ніж узяти дитину, і просіть про це всіх інших. Вірус легко живе на руках і предметах: регулярно протирайте іграшки й поверхні, користуйтеся одноразовими серветками і одразу їх викидайте.
- Грудне вигодовування трохи знижує ризик тяжкого перебігу.
- Дім без тютюнового диму — один із небагатьох заходів, який справді змінює результат.
Є і захист препаратами. Існують готові моноклональні антитіла, які вводять немовляті перед сезоном або одразу після народження і які помітно знижують ризик тяжкого бронхіоліту та госпіталізації; вони не є вакциною і захищають лише на один сезон. Існує й вакцинація — для вагітних, щоб антитіла перейшли дитині й захистили її в перші місяці, і для людей старшого віку. Які саме препарати доступні, кому вони належні та в які строки вводяться, визначає національний календар вашої країни, і відмінності між країнами тут суттєві. Це питання до вашого лікаря, а не до тексту в інтернеті.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно розв'язати два питання. Перше: звичайна це застуда чи вже бронхіоліт і на якому він етапі. Лікар розпитає, який день хвороби триває, як дитина дихає і їсть, скільки було мокрих підгузків, попросить показати, як рухається грудна клітка на вдиху, і пояснить, за чим стежити найближчу добу і які ознаки означають, що час їхати. Друге: що робити з дорослими й літніми членами родини, у кого є хронічні хвороби, і чи варто обговорювати з лікарем щеплення. Це ж зручне місце розібрати вже виписане лікування — наприклад, навіщо дитині антибіотик і чи є для нього підстави. Ознаки зі списку вище дистанційно не розбирають: утруднене дихання, паузи, синюшність і відмова пити потребують огляду, а частина з них — швидкої.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ)
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) з лікарем у дистанційному форматі.















