Пудендальна невралгія
Соромітний, або пудендальний, нерв відповідає за чутливість промежини, зовнішніх статевих органів і ділянки заднього проходу, а заразом керує м'язами, які…
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Пудендальна невралгія
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: амитриптилинВиробник: Neuraxpharm Spain S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: амитриптилинВиробник: Tarbis Farma S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 75 мг / таблеткиДіюча речовина: амитриптилинВиробник: Pan Quimica Farmaceutica S.A.Потрібен рецепт
Соромітний, або пудендальний, нерв відповідає за чутливість промежини, зовнішніх статевих органів і ділянки заднього проходу, а заразом керує м'язами, які тримають сечу й кал. Коли цей нерв пошкоджений або затиснутий, він починає посилати біль без жодної причини — і виходить пудендальна невралгія. Хвороба рідкісна, але впізнавана, і головна її біда не в рідкості, а в тому, що про такий біль ніяково говорити. Люди роками лікуються від простатиту, циститу й гемороїду, змінюють лікарів і чують, що «аналізи добрі». Далі — прямо й без манівців: як цей біль влаштований, за якими ознаками його впізнають, чому його не видно на МРТ і що з ним роблять.
Що це за біль
Біль відчувається в промежині — у смузі між зовнішніми статевими органами й заднім проходом, — а також у самих статевих органах, у ділянці ануса, іноді віддає в сідницю та внутрішню поверхню стегна. У жінок це вульва, клітор і вхід до піхви, у чоловіків — статевий член і калитка, найчастіше ділянка біля кореня.
Характер болю типовий для нервового: печіння, наче ошпарили; прострілі, схожі на удар струмом; різь, поколювання, відчуття стягнутості. Шкіра промежини може заніміти, а може стати настільки чутливою, що заважає шов білизни. Часто описують відчуття стороннього предмета всередині: наче сидиш на м'ячику для гольфу або в прямій кишці чи в піхві щось застрягло.
Зазвичай болить з одного боку, але буває і з обох. Біль рідко приходить раптово — частіше наростає тижнями й місяцями. І він майже ніколи не будить уночі: заснути вдається, а от ранок з кожною годиною стає важчим.
Чому сидячи боляче, а стоячи й лежачи легше
Це найвпізнаваніша риса, і саме її варто перевірити в себе. За пудендальної невралгії біль посилюється в положенні сидячи й ущухає, коли людина встає або лягає. Надвечір, після дня за кермом чи за столом, він гірший, ніж зранку.
Є й тонша прикмета: на унітазі сидіти зазвичай не боляче. Пояснення просте — на звичайному стільці вага припадає на сідничні горби, між якими проходить нерв, а на сидінні з вирізом ця зона вільна. Якщо ви впіймали себе на тому, що вдома сідаєте лише на край стільця, підкладаєте подушку, кермуєте сидячи впівоберта або волієте стояти в транспорті, — розкажіть про це лікарю, це важлива частина картини.
Через це хвороба ламає побут сильніше, ніж звучить: неможливо висидіти робочий день, дорогу, обід із друзями, поїздку до рідних. Звідси втома, дратівливість і пригніченість, які теж варто назвати на прийомі.
Що ще змінюється
Соромітний нерв обслуговує не лише шкіру, тому скарги рідко обмежуються болем:
- часті позиви до сечовипускання, відчуття, що сечовий міхур не спорожнився до кінця, різь під час сечовипускання;
- біль під час випорожнення й після нього, закрепи — почасти через те, що людина починає відкладати похід до туалету через біль;
- відчуття розпирання або наповненості в прямій кишці чи в піхві;
- біль під час статевого акту й після нього;
- у чоловіків — труднощі з ерекцією, у жінок і чоловіків — труднощі з досягненням оргазму й болісний оргазм;
- іноді навпаки, нав'язливе відчуття збудження без бажання, яке не минає й виснажує.
Усе це неприємно вимовляти вголос, але перелічити лікарю треба повністю: без цих деталей діагноз зібрати майже неможливо, а половина з них прямо вказує саме на нерв.
Чому діагноз ставлять пізно і як його все-таки ставлять
Діагноз запізнюється з двох причин. Перша — скарги збігаються з набагато частішими хворобами, і лікар спершу думає про них: у чоловіків це хронічний простатит і синдром хронічного тазового болю, у жінок — цистит, вульводинія, ендометріоз, в усіх — геморой і тріщина. Друга причина важливіша: у пудендальної невралгії немає аналізу й немає знімка, який би її показував.
Скажімо прямо: на МРТ цієї хвороби не видно. Магнітно-резонансна томографія, КТ і УЗД потрібні тут не для того, щоб знайти невралгію, а для того, щоб виключити те, що може тиснути на нерв або маскуватися під нього: пухлину малого таза, зміни в крижах, грижу диска, запалення. Чистий знімок діагноз не скасовує й не означає, що біль вигаданий. Електроміографія теж підтверджує діагноз далеко не завжди.
Діагноз ставлять за клінічними критеріями — тобто за сукупністю ознак. Лікар шукає:
- біль у зоні, за яку відповідає соромітний нерв;
- посилення болю сидячи й полегшення стоячи або лежачи;
- відсутність нічних пробуджень від цього болю;
- відсутність грубої втрати чутливості під час огляду — за випадіння чутливості шукають іншу причину;
- болючість під час натискання на певну точку всередині під час піхвового або ректального огляду;
- зменшення болю після діагностичної блокади нерва знеболювальним.
Блокада тут працює як перевірка: якщо після уколу біль на час відступив, це вагомий доказ на користь діагнозу, а заразом і спосіб полегшити стан. Огляд через піхву або пряму кишку не приниження й не формальність — саме пальцем лікар намацує ту болючу точку, якої не покаже жоден апарат.
Коли треба до лікаря негайно
Сама по собі невралгія не небезпечна для життя, але схожі відчуття дають стани, які чекати не можуть. Викликайте швидку (в Україні, Іспанії, Італії, Португалії та Польщі — єдиний номер 112), якщо з'явилося:
- оніміння в промежині та на внутрішньому боці стегон — там, де тіло торкається сідла, — разом із неможливістю помочитися або, навпаки, з нетриманням сечі чи калу;
- до цього слабкість у ногах, хиткість, відчуття ватних ніг;
- біль у промежині зі швидко наростаючим набряком, почервонінням або потемнінням шкіри й високою температурою, надто за діабету, — гнійне запалення в цій ділянці розвивається стрімко.
Того самого дня, а не за тиждень, треба до лікаря, якщо біль з'явився різко і вперше, якщо він супроводжується втратою ваги, кров'ю в сечі чи калі, промацуваним ущільненням, або якщо нещодавно був перелом крижів чи куприка. Це не найчастіші причини, але саме заради них не варто відкладати візит.
Чим лікують
Швидкого розв'язання тут немає, і про це краще знати заздалегідь. Нерву, який навчився боліти, потрібен час, а лікування майже завжди складається з кількох частин одразу.
- Фізіотерапія тазового дна. Перша лінія й найбільш недооцінена частина. Фахівець працює з перенапруженими м'язами промежини, вчить їх розслабляти, знімає спазм, добирає пози й режим навантаження. Важливо: звичайні вправи на зміцнення тазового дна тут часто шкодять — потрібен фахівець, який уміє працювати саме з болем, а не з нетриманням.
- Ліки від нервового болю. Звичайні знеболювальні за цього болю майже не працюють. Допомагають препарати інших груп — трициклічні антидепресанти, антидепресанти подвійної дії, протисудомні засоби габапентиноїди. Дозу добирають поступово, ефект оцінюють за кілька тижнів. Опіоїди довгострокового розв'язання не дають і за тривалого приймання самі посилюють больову чутливість.
- Блокади нерва. Уведення місцевого анестетика, іноді з гормоном, у ділянку проходження нерва під контролем УЗД або КТ. Дають перепочинок і допомагають зрозуміти, чи туди дивляться.
- Радіочастотний вплив і нейромодуляція. Застосовують, коли блокади допомагають, але ненадовго.
- Операція. Звільнення нерва зі здавлення. Розглядають, коли доведено, що нерв справді затиснутий, і коли консервативне лікування чесно випробувано. Поліпшення приходить не одразу, а протягом місяців.
- Робота з психологом. Не тому, що біль «у голові». Хронічний біль перебудовує нервову систему, і когнітивно-поведінкова терапія — доведений спосіб знизити його інтенсивність і повернути собі життя, а не визнання, що ви все вигадали.
Що можна зробити самому
- Скоротіть час сидіння: вставайте кожні двадцять-тридцять хвилин, працюйте частину дня стоячи, у дорозі робіть зупинки.
- Доберіть подушку з вирізом під промежиною — прямокутну з прорізом або у формі літери U. Кільце-бублик зазвичай не допомагає і подеколи посилює біль.
- Велосипед на час болю краще відкласти. Якщо відмовитися неможливо, потрібне сідло з поздовжнім вирізом і посадка з прямою спиною, щоб вага йшла на сідничні горби.
- Уникайте навантажень, від яких стає гірше: глибоких присідань, нахилів з вагою, підіймання важкого, довгої їзди за кермом.
- Не допускайте закрепу: клітковина, вода, за потреби м'яке проносне. Натужування безпосередньо травмує нерв.
- Носіть вільну білизну й одяг, відмовтеся від вузьких штанів і тугих поясів.
- Тепла ванна й тепло на промежину багатьом приносять полегшення на годину-другу — це не лікування, але перепочинок.
- Ведіть короткий щоденник: що посилило біль, що послабило. За місяць це буде найкорисніший папір на прийомі.
Онлайн-консультація
Про цей біль важко говорити, і розмова з дому нерідко виявляється першою, де людина називає речі своїми іменами. Онлайн можна спокійно описати все як є і зрозуміти, чи вкладається картина в пудендальну невралгію, чи більше схожа на інше; скласти перелік обстежень, які справді потрібні, щоб не ходити по колу; розібрати вже зроблені знімки й висновки; обговорити, який препарат від нервового болю обговорювати з лікарем і як оцінювати ефект; знайти фізіотерапевта, що працює з тазовим дном, і зрозуміти, до якого фахівця просити направлення. Очний огляд усе ж знадобиться — без пальцевого дослідження діагноз не підтвердити, — а за оніміння промежини із затримкою сечі чи нетриманням потрібна швидка, а не консультація.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Пудендальна невралгія
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Пудендальна невралгія з лікарем у дистанційному форматі.















