Перелом ноги

Нога ламається по-різному: від удару бампером на переході й від невдалого приземлення на батуті, від падіння зі сходів і від довгого бігу асфальтом без відпочинку. Одні переломи видно одразу — нога зігнута там, де згинатися нічому. Інші півтора тижня мають за розтягнення. Далі — як відрізнити одне від одного, що робити в перші години і чому за перелому гомілки часом важливіша не сама кістка, а біль, що наростає під гіпсом.

Які кістки ламаються і від чого

Ногою ми звемо все від таза до пальців, і переломи в різних її відділах поводяться неоднаково.

• Стегнова кістка. Найбільша в тілі. У молодих ламається лише за великої сили — аварія, падіння з висоти, — і завжди лікується в лікарні. У літніх ламається верхній кінець, біля суглоба, і досить падіння з висоти власного зросту.
• Гомілка. Дві кістки: товста великогомілкова й тонка малогомілкова. Ламаються при скручуванні стопи, ударі по гомілці, падінні на лижах. Великогомілкова лежить просто під шкірою, тому її переломи частіше бувають відкритими.
• Кісточки. Найчастіше: підвернув ногу на бордюрі, почув хрускіт. Відрізнити перелом кісточки від сильного розтягнення на око неможливо.
• Стопа й пальці. Упустив важке, вдарився мізинцем об меблі, оступився на сходах. Дрібні кістки плесна нерідко ламаються непомітно.

Кістка ламається легше, якщо вона ослаблена: після менопаузи, за тривалого прийому гормональних препаратів групи глюкокортикоїдів, за браку вітаміну D. Окремо — перелом без виразної травми в дорослого: якщо кістка надламалася під час звичайного кроку, причину шукають у ній самій, аж до пухлинних відсівів.

Як зрозуміти, що це перелом

Певні ознаки:

• нога викривлена, вивернута або помітно коротша за другу;
• з рани видно кістку;
• під час спроби поворухнути ногою чути або відчувається хрускіт уламків, що труться;
• спертися на ногу неможливо взагалі.

Ознаки менш надійні, але часті: набряк, що швидко росте, синець, який розлився до пальців або під кісточку, різкий біль при натисканні саме на кістку, а не на м'які тканини.

Лихо в тому, що тріщина без зміщення дає ту саму картину, що й розтягнення зв'язок: болить, набрякло, ставати неприємно, але можна. Тож правило просте: якщо після травми ви не можете зробити чотири кроки, якщо біль точковий і припадає точно на кістку або якщо за два-три дні не полегшало, потрібен знімок. Терпіти й чекати в цій ситуації немає сенсу.

Стресовий перелом: біль без травми

Окрема історія, яку майже завжди пропускають. Кістка може тріснути не від одного удару, а від безлічі дрібних навантажень, якщо відновлюватися вона не встигає. Класична картина: людина різко додала кілометражу або змінила покриття, і за кілька тижнів з'явився біль у гомілці чи стопі — спершу наприкінці пробіжки, потім із самого початку, потім і при ходьбі.

На що звернути увагу:

• біль зосереджений в одній точці, яку можна показати пальцем;
• він ущухає за ніч і повертається з навантаженням;
• звичайний рентген у перші два-три тижні часто нічого не показує, і це не означає, що кістки цілі, — за виразної картини потрібна МРТ;
• у бігунок із нерегулярними чи зниклими місячними та жорсткими обмеженнями в їжі такі переломи виникають легше: організмові просто бракує ресурсу на ремонт кістки.

Частина стресових переломів безпечна й лікується спокоєм. Але в шийці стегна та по передній поверхні великогомілкової кістки вони небезпечні — можуть розійтися в повноцінний перелом. Тому біль у паху в бігуна й упертий біль по гребеню гомілки — привід не «перетерпіти тиждень», а дійти до лікаря.

Швидка потрібна просто зараз, якщо

• нога деформована, вивернута або вкорочена;
• кістку видно в рані або рана глибока й брудна;
• кровотеча не спиняється притисканням;
• стопа зблідла, похолола, оніміла, пальці не ворушаться;
• з'явилися холодний піт, слабкість, частий пульс, поверхневе дихання, шкіра чи губи посіріли — за перелому стегна або гомілки внутрішня втрата крові буває великою.

Поки чекаєте на допомогу: ногу не рухайте й не випрямляйте, навантажувати її не давайте. Обкладіть її згорнутим одягом чи ковдрою з боків, щоб не завалювалася. Відкриту рану накрийте чистою тканиною й притисніть, якщо кровить. Не годуйте й не напувайте потерпілого — для операції це важливо. Знеболювальне з домашньої аптечки припустиме, якщо людина при свідомості й точно не поїде в операційну найближчої години, але краще дочекатися лікаря.

Є ще одна ситуація, задля якої варто повернутися до лікарні вже після накладання гіпсу. Якщо біль не вщухає, а година за годиною наростає, якщо він не відповідає травмі, посилюється при спробі розігнути пальці, гомілку розпирає зсередини, шкіра натягнута, з'явилося оніміння — це може бути стиснення м'язів у замкненому футлярі гомілки. Лік іде на години: гіпс треба розсікти, а подеколи й оперувати. Це рідкісне ускладнення, але саме те, про яке мовчать і через яке втрачають ногу.

Як лікують

Завдання одне: поставити уламки на місце й утримати, поки вони зростаються. Спосіб залежить від кістки та від зміщення.

• Гіпс або жорсткий ортез — коли уламки стоять правильно. Кісточки, стопа, кістки гомілки без зміщення зазвичай так і лікуються.
• Операція. Усередину кістки вводять стрижень або зовні фіксують пластиною з гвинтами. Стегно та зміщені переломи гомілки майже завжди оперують: так людина раніше стає на ноги.
• Зовнішня рама. Стрижні, що проходять крізь шкіру в кістку, і зовнішня конструкція. Ставлять за тяжких відкритих переломів і сильного набряку, часто тимчасово.
• Відкритий перелом — завжди терміново: рану промивають в операційній у перші години й одразу починають антибіотики, інакше інфекція йде в кістку й лишається там роками.

Витягнення вантажами, яким лікували десятиліттями, сьогодні застосовують рідко й здебільшого як тимчасовий захід. Окремо обумовлюють, коли можна ставати на ногу: це вирішує хірург, який оперував, і самодіяльність тут дорого коштує.

Відновлення

Кістка гомілки зростається зазвичай за півтора-три місяці, стегно довше, дрібні кістки стопи швидше; повернути силу й упевнену ходу — це ще кілька місяців. Контрольні знімки покажуть, чи йде зрощення.

Що допомагає, а що заважає:

• рухайте пальцями й працюйте здоровими суглобами з перших днів — це жене набряк;
• гіпс тримайте сухим, нічого не пхайте під нього, щоб почухатися: здерта шкіра під пов'язкою нагноюється;
• після зняття гіпсу нога буде тонкою і скутою — це нормально, і лікується це вправами, а не спокоєм;
• куріння помітно сповільнює зрощення кістки, це одна з небагатьох речей, що цілком у ваших руках;
• до контактного спорту й бігу повертайтеся тоді, коли дозволить лікар, а не коли перестане боліти.

Поки нога знерухомлена, кров у венах застоюється. Якщо литка здорової ноги стала щільною, гарячою та болючою або з'явилися раптова задишка й біль у грудях при вдиху — це тромбоз і його ускладнення, і тут потрібна невідкладна допомога, а не спостереження.

Онлайн-консультація

Свіжий перелом визначають за знімком і лікують руками, тому за підозри на нього треба до травмпункту. Але далі починається все те, задля чого зручно зв'язатися з лікарем з дому: розібрати висновок рентгенолога, зрозуміти, чи нормально йде зрощення, обговорити, чому за місяць після гіпсу нога досі набрякає надвечір і коли можна за кермо чи в зал. Окремий привід — повторюваний біль без травми в бігуна: лікар підкаже, яке обстеження має сенс і до якого фахівця йти.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.