Передменструальний синдром (ПМС)
Передменструальний синдром — це набір тілесних і душевних змін, які з'являються в останній тиждень-два циклу й минають із початком менструації або в перші її…
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Передменструальний синдром (ПМС)
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ОРАЛЬНИЙ РОЗЧИН/СУСПЕНЗІЯ, 40 мг/млДіюча речовина: ИбупрофенВиробник: Laboratorios Cinfa S.A.Рецепт не потрібенЛікарська форма: ОРАЛЬНИЙ РОЗЧИН/СУСПЕНЗІЯ, 600 мгДіюча речовина: ИбупрофенВиробник: Farmalider S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 400 мгДіюча речовина: ИбупрофенВиробник: Laboratorio Stada S.L.Потрібен рецепт
Передменструальний синдром — це набір тілесних і душевних змін, які з'являються в останній тиждень-два циклу й минають із початком менструації або в перші її дні. Так живе більшість людей, які менструюють, і саме собою це не хвороба. Розмова про ПМС починається там, де ці дні перестають бути просто незручними: руйнуються плани, страждають стосунки, робота відкладається. Саме тут стан стає приводом звернутися по допомогу, а не терпіти ще кілька років.
Як це зазвичай виглядає
Проявів описано понад сотню, і в кожної людини набір свій — сталий із місяця в місяць, але не схожий на сусідчин. Найчастіше трапляються:
- перепади настрою, дратівливість, спалахи гніву, сльозливість;
- тривога, пригніченість, відчуття, що все валиться з рук;
- втома, труднощі із засинанням або, навпаки, сонливість;
- розсіяність, важко втримати увагу на одній справі;
- здуття живота, тягнучий біль унизу живота та в попереку;
- нагрубання й болючість грудей;
- головний біль, у частини людей — напад мігрені;
- потяг до солодкого чи солоного, змінений апетит;
- набряклість, відчуття збільшення ваги, що минає за кілька днів;
- висипання на шкірі, жирність волосся;
- зниження інтересу до сексу або, рідше, його посилення.
Окремо варто сказати про груди. Циклічна болючість і відчуття вузлуватості — звична річ, вони змінюються разом із фазою циклу. А от щільне утворення, яке нікуди не поділося після менструації, до ПМС стосунку не має й потребує огляду лікаря.
Головне — не перелік скарг, а їхній розклад
Жоден симптом із переліку вище не належить ПМС винятково. Вирізняє його час появи. За ПМС скарги виникають у другій половині циклу, сягають піку в останні дні перед менструацією, стихають першої її доби й повністю зникають на тиждень-півтора. Цей чистий тиждень — найважливіша частина картини. Якщо його немає й погано приблизно однаково весь місяць, ідеться про щось інше, що перед менструацією лише посилюється.
Тому єдиний надійний спосіб розібратися — вести щоденник. Не з пам'яті, а день за днем: два-три повні цикли, позначаючи три-чотири головні для вас скарги за простою шкалою та дні менструації. За півгодини сумарної праці ви отримаєте те, чого не дасть жоден аналіз крові, і прийдете до лікаря з відповіддю на його перше запитання.
Аналізи на гормони для діагнозу ПМС не потрібні й зазвичай нічого не показують: рівні в крові за нього нормальні. Їх призначають не для підтвердження ПМС, а щоб виключити інші причини.
Чому це взагалі відбувається
ПМС пов'язаний не з надлишком чи браком гормонів, а з індивідуальною чутливістю мозку до їхніх звичайних коливань. Після овуляції змінюється рівень прогестерону, а його похідні впливають на ті самі системи мозку, що відповідають за тривогу, сон і настрій, — і на серотонінову передачу теж. В одних людей ця перебудова минає непомітно, в інших спричиняє бурю.
Непряме підтвердження просте: ПМС існує лише там, де є овуляція. Його не буває до статевого дозрівання, під час вагітності, після настання менопаузи та в циклах, коли овуляції не сталося. На цьому ж ґрунтується один зі способів лікування — тимчасово прибрати овуляцію.
Що посилює й без того важкий період: недосипання, хронічний стрес, малорухливість, куріння, багато алкоголю та кофеїну. Це не причини, але саме на них найлегше вплинути.
Що схоже на ПМС, але ним не є
Розмежувати це важливо, бо лікується воно інакше. Щоденник за пару циклів зазвичай і вирішує питання.
- Депресія й тривожний розлад. Часто посилюються перед менструацією, і людина вважає це ПМС. Різниця в чистому тижні: за депресії його немає, пригніченість тримається й у першій половині циклу.
- Зниження функції щитоподібної залози. Дає втому, мерзлякуватість, збільшення ваги, сухість шкіри, пригніченість — і все це без прив'язки до циклу. Перевіряється аналізом крові.
- Залізодефіцитна анемія. Частий супутник рясних менструацій: слабкість, задишка при навантаженні, випадіння волосся. Втома за неї наростає до кінця циклу, що легко сплутати з ПМС.
- Ендометріоз та аденоміоз. Тут ключ — біль. За ПМС він стихає з початком менструації, за ендометріозу саме в ці дні стає найсильнішим, часто додається біль під час статевого акту та дефекації.
- Перименопауза. Після сорока п'яти цикли стають нерегулярними, симптоми втрачають зв'язок із їхньою фазою, додаються припливи й нічна пітливість.
- Мігрень. У частини людей напади прив'язані до падіння естрогену перед менструацією. Це окремий стан зі своїм лікуванням, і знеболювальними на вимогу воно не обмежується.
Що допомагає в повсякденному житті
З цього починають, і багатьом цього вистачає. Ефект з'являється не за один цикл, тому оцінюйте місяців через три — за тим самим щоденником.
Рух. Регулярне аеробне навантаження — найдоказовіше з немедикаментозного. Працює не разовий ривок, а звичка: півгодинна прогулянка швидким кроком, плавання, велосипед кілька разів на тиждень. Найпомітніше воно позначається на дратівливості та пригніченості.
Сон. Недосипання посилює все одразу. Допомагає не так загальна тривалість, як стала година підйому — разом із вихідними й саме тими днями, коли встати найважче.
Їжа. Різкі перепади цукру в крові поглиблюють дратівливість і потяг до солодкого, тому краще їсти частіше й потроху, не пропускаючи прийомів їжі. Сіль варто обмежити в ті дні, коли сильна набряклість.
Кофеїн, алкоголь, нікотин. Кава посилює тривогу й безсоння, алкоголь погіршує сон і назавтра тягне настрій донизу. Куріння пов'язане з важчим ПМС, і це ще один аргумент кинути.
Робота зі стресом. Дихальні вправи, йога та практики усвідомленості допомагають частині людей. І прикладна порада: плануйте на ці дні менше складних розмов і рішень — це не капітуляція, а розумний розподіл сил.
Знеболювальні та добавки
За спазмів унизу живота, болю в попереку та головного болю допомагають нестероїдні протизапальні засоби — ібупрофен та його аналоги. Вони діють краще, якщо прийняти їх від самого початку болю, а не коли терпіти вже несила. Застереження звичайні: вони подразнюють слизову шлунка, затримують рідину, не підходять за виразкової хвороби, важких хвороб нирок і за астми, якщо та колись загострювалася від знеболювальних. Тривалими курсами їх не приймають. Якщо НПЗЗ не підходять, лишається парацетамол, хоч за спазмів він слабший.
З добавками ситуація скромніша, ніж обіцяє реклама. Осмислених даних найбільше в кальцію — він трохи пом'якшує і тілесні, і емоційні прояви, надто якщо молочних продуктів у раціоні мало. У магнію, олії примули вечірньої та екстракту прутняка звичайного дані слабші й суперечливіші. Вітамін B6 іноді допомагає, але саме з ним потрібна обережність: у великих дозах і за тривалого приймання він ушкоджує периферичні нерви й спричиняє стійке оніміння в кистях і стопах. Перевищувати дозу, вказану на упаковці, не можна, і про приймання варто сказати лікареві — добавки взаємодіють із ліками.
Коли йти до лікаря і що він запропонує
Привід для візиту простий: скарги впливають на ваше життя або домашні заходи не допомогли за кілька циклів. Терпіти роками не потрібно, лікування існує.
Що зазвичай пропонують. Комбіновані гормональні контрацептиви прибирають овуляцію, а з нею й коливання, що спричиняють симптоми; частіше вони працюють у безперервному режимі, без звичної перерви, бо саме в перерву скарги повертаються. Антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну за ПМС діють інакше, ніж за депресії: помітний ефект настає за кілька днів, тому їх іноді призначають лише на другу половину циклу. Допомагають вони насамперед за емоційних проявів. Когнітивно-поведінкова терапія зіставна з ліками за результатом і не дає побічних ефектів, але потребує часу й регулярності.
Якщо нічого з цього не спрацювало, лікар скерує до фахівця — гінеколога або психіатра. У важких випадках застосовують препарати, що тимчасово вимикають роботу яєчників, обов'язково разом із підтримувальною терапією, яка повертає гормони, бо інакше потерпають кістки. Це вже рішення для вузького кола ситуацій і завжди після того, як випробувано решту.
Коли це вже не ПМС, а передменструальний дисфоричний розлад
У невеликої частини людей передменструальні дні минають незрівнянно важче. Це виділяють в окремий стан — передменструальний дисфоричний розлад. Слово «дисфоричний» тут ключове: ідеться не про поганий настрій, а про виражене душевне страждання.
Його вирізняють глибока пригніченість і відчуття безнадії, сильна тривога й внутрішня напруга, некерована дратівливість, через яку руйнуються стосунки, повна втрата інтересу до звичних справ, відчуття втрати контролю над собою. Усе це, як і за ПМС, прив'язане до другої половини циклу й відпускає після початку менструації — але в ці дні людина не дає ради ні роботі, ні родині. Лікується він тими самими засобами, що й важкий ПМС, тільки до лікаря з ним треба йти не відкладаючи.
Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — 112) або звертайтеся до відділення невідкладної допомоги, якщо з'явилися думки про самогубство чи про те, щоб завдати собі шкоди. Не сідайте за кермо самі — попросіть відвезти вас або викличте допомогу. Візьміть із собою ліки, які приймаєте. Це не те, що треба перетерпіти до кінця тижня.
Онлайн-консультація
ПМС — стан, який майже цілком розбирається в розмові, і огляд для першого кроку зазвичай не потрібен. Тому онлайн-прийом тут пасує добре: лікар разом із вами прочитає щоденник симптомів, побачить, чи вкладаються вони в цикл, і відділить ПМС від депресії, хвороби щитоподібної залози, анемії чи ендометріозу.
Приготуйте до розмови щоденник хоча б за два цикли, дати останніх менструацій, перелік ліків і добавок (разом із контрацептивами) та свіжі аналізи, якщо вони є. Скажіть і про те, що вже пробували й з яким результатом, — це позбавить повторення марного.
За підсумками лікар підкаже, що варто перевірити, запропонує лікування та пояснить, коли оцінювати його ефект. Якщо знадобиться огляд, УЗД чи очний прийом гінеколога, він скаже й про це.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Передменструальний синдром (ПМС)
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Передменструальний синдром (ПМС) з лікарем у дистанційному форматі.















