Множинна системна атрофія (MSA)
Множинна системна атрофія — рідкісна хвороба, за якої в головному мозку поступово гинуть нервові клітини одразу кількох ділянок.
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Множинна системна атрофія (MSA)
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 25 мгДіюча речовина: БаклофенВиробник: Novartis Farmaceutica S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: БаклофенВиробник: Laboratorios Combix S.L.U.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 5 мгДіюча речовина: midodrineВиробник: Cheplapharm Arzneimittel GmbhПотрібен рецепт
Множинна системна атрофія — рідкісна хвороба, за якої в головному мозку поступово гинуть нервові клітини одразу кількох ділянок. Звідси й назва: уражається не одна система, а декілька. Людина втрачає стійкість і влучність рухів, а разом з ними — керування тиском, сечовим міхуром, кишківником. Зупинити процес поки нічим, але майже кожен симптом можна пом'якшити, і від того, наскільки рано за це взялися, залежить, скільки років людина проживе без падінь, катетера й нічної задухи.
Що саме ламається
У клітинах, які оточують нейрони, накопичується білок альфа-синуклеїн. Той самий білок відкладається при хворобі Паркінсона, але там він збирається всередині самих нейронів, а тут — в опорних клітинах, і загибель іде ширше та швидше. Уражаються три зони: та, що відповідає за плавність рухів, мозочок і стовбурові центри, які тримають тиск, роботу міхура та кишківника.
Розрізняють дві форми. За паркінсонічної на перший план виходять скутість і сповільненість, за мозочкової — хиткість і нерозбірлива мова. З часом картина зазвичай змішується. Вегетативні розлади є за обох: без них діагноз не ставлять.
Хвороба починається переважно після п'ятдесяти, до тридцяти її практично не буває. Вона не передається дітям: випадків, коли MSA знайшли б у кількох членів родини, майже не описано, і родичам обстежуватися немає потреби.
З чого все найчастіше починається
Першими зазвичай здають не м'язи, а вегетативні центри, і стається це подеколи за кілька років до помітних проблем з ходьбою.
- Падіння тиску під час вставання: темніє в очах, шумить у вухах, ниє шия та надпліччя, наче на них тисне вішак. У тяжких випадках — знепритомнення. Млість посилюється зранку, після їжі, у спеку та після гарячого душу.
- Сечовий міхур: спочатку часті й раптові позиви, нічні підйоми, підтікання. Згодом навпаки: струмінь слабкий, міхур випорожнюється не до кінця, сеча залишається, а це загрожує інфекцією та повною затримкою.
- У чоловіків — еректильна дисфункція, нерідко взагалі найперша ознака.
- Уперті закрепи, сухість у роті та очах, порушене потовиділення: то долоні мокрі, то шкіра геть суха.
Кожен із цих симптомів окремо трапляється в безлічі здорових людей і пояснюється чим завгодно іншим. Насторожує саме поєднання: падіння тиску плюс проблеми з міхуром плюс змінена хода в людини після п'ятдесяти.
Що відбувається з рухами
За паркінсонічної форми м'язи стають тугими, рухи дрібними й повільними, крок коротшає, почерк стискається. Тремтіння буває, але зазвичай нерівне і з'являється під час руху, а не в спокої, як при хворобі Паркінсона. Є й промовистіша деталь: леводопа, яка при хворобі Паркінсона дає виразне поліпшення на роки, тут допомагає слабко й ненадовго або не допомагає зовсім.
За мозочкової форми хода стає широкою й хиткою, рука промахується повз чашку і починає тремтіти біля самої цілі, мова — рваною та змазаною, очі смикаються під час погляду вбік.
Окремо варто назвати поставу: голова хилиться вперед так, що підборіддя майже лягає на груди, тулуб перекошує вбік. Це характерно для MSA і рідко трапляється за інших схожих хвороб. Падіння з'являються, але, на відміну від прогресуючого над'ядерного паралічу, не в перший рік.
Сон, дихання і те, про що рідко попереджають
Частина проявів не пов'язана ні з тиском, ні з ходою, і людина зазвичай не вважає їх частиною хвороби.
- Неспокійний швидкий сон: людина говорить, кричить, відбивається, підхоплюється, наче відіграючи сновидіння, і може забитися сама або вдарити того, хто спить поруч. Нерідко це починається за багато років до всього іншого.
- Нічний стридор — високий свистячий звук на вдиху. Він виникає тому, що голосові зв'язки перестають розходитися, і це не різновид хропіння, а звуження дихальних шляхів.
- Зупинки дихання уві сні, денна сонливість, ранковий головний біль.
- Поперхування, особливо рідинами, відчуття, що їжа стоїть у горлі, слинотеча.
- Раптовий сміх або плач, які не відповідають настрою. Це збій у проведенні сигналу, а не емоційна нестійкість, і рідним про це краще знати.
- Крижані, синювато-плямисті кисті й стопи, погана переносимість спеки й холоду.
Коли потрібна термінова допомога
Викликайте швидку (у більшості європейських країн — 112), якщо з'явилися:
- гучне свистяче дихання на вдиху, відчуття нестачі повітря, синява губ;
- людина поперхнулася і не може відкашлятися, говорити, дихати;
- знепритомнення з ударом голови або людина не приходить до тями;
- судомний напад.
Звернутися до лікаря того самого дня, не чекаючи планового прийому, треба, якщо:
- кілька годин не вдається помочитися при відчутті переповненого міхура — це затримка сечі, її знімають катетером;
- після епізодів поперхування піднялася температура і з'явився кашель: так починається пневмонія від потрапляння їжі в дихальні шляхи;
- сеча стала каламутною, із запахом, з'явилися біль і озноб;
- знепритомнення почастішали або людина почала падати без попередження.
Як ставлять діагноз
Єдиного аналізу, який підтвердив би MSA, не існує. Діагноз збирає невролог із сукупності ознак, а обстеження потрібні, щоб підтвердити одне й відсіяти інше.
- Вимірювання тиску лежачи, а потім стоячи, через хвилину і через три. Найпростіша проба, яку найчастіше й пропускають, а саме вона показує те падіння тиску, без якого діагноз не ставлять.
- МРТ головного мозку: зменшення шкаралупи, середніх ніжок мозочка та мосту, іноді характерний хрестоподібний рисунок на зрізі мосту. Ці знахідки з'являються не одразу, і нормальна МРТ на ранньому етапі діагноз не знімає.
- УЗД сечового міхура після сечовипускання — скільки сечі лишилося.
- Пробний курс леводопи: оцінюють, чи є відповідь і наскільки вона стійка.
Що діагнозу не ставить: звичайні аналізи крові та комп'ютерна томографія голови за MSA нормальні, і нормальний результат нічого не виключає. Сцинтиграфія з міченим переносником дофаміну показує втрату тих самих нейронів, що й при хворобі Паркінсона, і розрізнити ці дві хвороби вона не може, хоча її часто призначають саме з такою надією.
Повна достовірність досягається лише дослідженням тканини мозку і тому вже після смерті. Поки людина жива, діагноз вважають імовірним і переглядають: на першому-другому році MSA нерідко приймають за хворобу Паркінсона, і розуміння приходить, коли леводопа не спрацювала, а вегетативні розлади виявилися тяжчими, ніж буває за паркінсонізму.
Чим можна допомогти
Ліків, що зупиняють загибель клітин, немає. Усе, що роблять, спрямоване на симптоми, і роблять чимало.
- Тиск: спати з піднятим узголів'ям, пити більше води, не обмежувати сіль без окремої вказівки лікаря, носити компресійний трикотаж і стягувальний пояс на живіт, вставати у два прийоми — спершу сісти. З ліків застосовують засоби, що підвищують тонус судин, і гормон, який затримує сіль; добирають їх обережно, бо в положенні лежачи тиск у таких пацієнтів, навпаки, часто високий.
- Сечовий міхур: навчання періодичної самокатетеризації, ліки, що знижують збудливість міхура або полегшують відтік.
- Скутість: леводопу пробують і залишають, якщо вона дає бодай якесь поліпшення.
- Мова та ковтання: логопед оцінює, чим саме людина поперхується, і добирає консистенцію їжі та прийоми, що знижують ризик. Коли ковтання стає небезпечним, обговорюють живлення через гастростому.
- Рух: лікувальна фізкультура для рівноваги й сили, ерготерапія — щоб довше самому вдягатися, готувати й митися, вчасно дібрані палиця, ходунки, поручні у ванній.
- Стридор і зупинки дихання уві сні: апарат, що подає повітря під тиском через маску; за тяжкого звуження гортані обговорюють операцію на трахеї.
- Окремо лікують закрепи, біль у тугих м'язах, порушений сон і пригніченість — вони дуже псують життя і добре відгукуються на лікування.
Що варто вирішити заздалегідь
MSA йде швидше за хворобу Паркінсона, і потреба в допомозі наростає впродовж кількох років, а не десятиліть. Це прикрий, але вагомий доказ обговорити важливе, поки людина говорить виразно й вирішує сама.
Ідеться про прості речі: як переробити помешкання, щоб не було порогів і була опора в душі; хто з рідних що бере на себе і чи не лишається все на одній людині; які документи варто оформити, включно з довіреністю та письмово висловленою волею щодо апаратного дихання й живлення через зонд. Варто заздалегідь з'ясувати, де у вашому місті є служба паліативної допомоги: вона підключається не в останні дні, а тоді, коли симптомів стає більше, ніж встигає розібрати невролог на плановому прийомі.
Тому, хто доглядає, потрібні власний перепочинок і власний лікар. Вигорання доглядальника — не слабкість і не рідкість, а передбачуваний наслідок цілодобового навантаження.
Онлайн-консультація
Онлайн-прийом зручний, коли треба зрозуміти, що робити з уже поставленим діагнозом або з набором незрозумілих симптомів. Лікар розбере, чи вкладаються ваші скарги в картину MSA, чи йдеться про інше, пояснить, які обстеження має сенс пройти і в якому порядку, допоможе дати раду тиску, міхуру та сну між візитами до невролога, підкаже, що робити при знепритомненнях і поперхуванні.
До розмови корисно підготувати: перелік ліків, які ви приймаєте, з дозами, записи тиску лежачи і стоячи за кілька днів, виписки та знімки, якщо обстеження вже було, і короткий список того, що змінилося за останні пів року. Онлайн-консультація не замінює очного неврологічного огляду і не годиться для невідкладної ситуації: при утрудненому диханні, знепритомненні з травмою чи затримці сечі потрібна очна допомога.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Множинна системна атрофія (MSA)
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Множинна системна атрофія (MSA) з лікарем у дистанційному форматі.















