На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Міозит
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: БаклофенВиробник: Laboratorios Combix S.L.U.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 25 мгДіюча речовина: БаклофенВиробник: Novartis Farmaceutica S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІНФУЗІЙ, ЩО ВВОДИТЬСЯ ІН'ЄКЦІЙНО, 10 мгДіюча речовина: БаклофенВиробник: Novartis Farmaceutica S.A.Потрібен рецепт
Словом «міозит» у побуті називають що завгодно: і шию, яку «продуло», і ниючу спину після городу. У медицині так називають групу рідкісних хвороб, за яких запалюється сама м'язова тканина, і головна скарга в них не біль, а слабкість — руки й ноги перестають слухатися в рухах, які раніше робилися не замислюючись. Розвивається все спроквола, і від перших труднощів до діагнозу нерідко минає рік. Частина форм добре відгукується на лікування, а частина змушує шукати причину зовсім в іншому місці.
Як починається слабкість
Запалення при міозиті б'є по м'язах, ближчих до тулуба: по плечах, стегнах, сідницях, м'язах шиї. Кисті та стопи при цьому довго лишаються сильними, і людина певна, що «рука працює», — бо взяти чашку вона може. Труднощі виникають там, де треба підняти вагу всього тіла або втримати руку на вазі.
Першим впадає в око щось одне: важко встати зі стільця без допомоги рук, на сходах доводиться триматися за поручень, не вибратися з ванни, не піднімаються руки, щоб помити голову чи дістати щось із верхньої полиці. Дехто помічає, що почав спотикатися й падати на рівному місці. М'язи при цьому можуть боліти, а можуть не боліти зовсім — і це збиває з пантелику: раз не болить, отже все гаразд.
Слабкість зазвичай однакова з обох боків і наростає тижнями чи місяцями. Що швидше вона наростає, то менше варто чекати.
Що буває, крім слабкості
У частини людей раніше за м'язи змінюється шкіра. Найпомітніша ознака — бузковий набряклий відтінок повік, наче людина не виспалася або плакала. Інша — щільні червонуваті бляшки на тильному боці пальців рівно над суглобами: не на всій кисті, а саме над кісточками. Буває червона пляма там, де шкіра відкрита сонцю: кутом на грудях і на плечах, немов накинута хустка, і від сонця вона спалахує дужче. Шкіра по боках пальців може грубшати й тріскатися, як у людини, що працює руками.
Окрема важлива частина — дихання і ковтання. Запалення зачіпає легеневу тканину: з'являється сухий кашель і задишка, якої раніше не було, спершу на підйомі вгору, потім і при звичайній ходьбі. М'язи горла слабшають, і людина починає давитися, голос після їжі стає булькотливим, рідина повертається через ніс. Це не та дрібниця, про яку розповідають між іншим: лікарю кажуть одразу.
Загальних проявів теж не бракує: виснажлива втома, температура без причини, пітливість уночі, втрата ваги, біль у суглобах, побіління пальців на холоді.
Які бувають форми і навіщо їх розрізняють
Форма визначає і лікування, і прогноз, тому в діагнозі намагаються йти далі за слово «міозит».
- Дерматоміозит — запалення м'язів разом з описаною шкірною картиною. Буває і в дітей, і в них частіше відкладаються підшкірні щільні вузлики кальцію.
- Поліміозит — слабкість без шкірних ознак. Діагноз ставлять обережно: під нього легко потрапляють інші м'язові хвороби.
- Некротизуюча міопатія — швидко наростаюча слабкість із дуже високими показниками розпаду м'язів у крові. Частина випадків пов'язана з препаратами, що знижують холестерин, і, на відміну від звичайного м'язового болю на статинах, після їх скасування сама не минає.
- Міозит із включеннями — хвороба другої половини життя, частіше в чоловіків. Слабкість тут несиметрична і захоплює не лише стегна, а й згиначі пальців: слабшає хват, з рук випадають речі, важко повернути ключ. Наростає роками і на препарати, що пригнічують імунітет, майже не відповідає.
- Інфекційний міозит. У дітей після грипу буває різкий біль у литках, через який дитина відмовляється ставати на п'яти; минає за кілька днів. Небезпечний різновид — гнійне запалення одного м'яза: сильний біль в одному місці, набряк, почервоніння і висока температура.
Є зв'язок, про який треба знати. У дорослих, надто після п'ятдесяти, дерматоміозит буває першим проявом пухлини, яка поки що ніяк себе не показала. Тому при вперше поставленому діагнозі лікар призначає обстеження — не тому, що підозрює найгірше, а тому, що знайти пухлину на цій стадії — рідкісна удача.
Через що виникає
В основі більшості форм — збій імунітету: захисні клітини й антитіла сприймають м'язову тканину як чужу. Що запускає цей збій, достеменно невідомо; обговорюють перенесені інфекції, ліки, сонячне опромінення при шкірних формах, куріння.
У спадок міозит не передається: якщо він є в одного з батьків, у дитини його майже напевно не буде. Успадковуються лише особливості імунної системи, які трохи підвищують імовірність аутоімунних хвороб узагалі, — а яка саме і чи розвинеться вона, передбачити не можна.
Окремо стоять системні хвороби сполучної тканини — вовчак, склеродермія, синдром Шегрена: міозит буває їхньою частиною, і тоді лікують усе разом.
Як підтверджують діагноз
Починають з огляду: лікар перевіряє силу за групами м'язів і дивиться, чи може людина встати зі стільця без рук і втримати підняту ногу. Далі йдуть дослідження.
- Креатинфосфокіназа (КФК) крові — фермент, що виходить із пошкоджених м'язових волокон. При активному запаленні він підвищений, часто в десятки разів.
- Антитіла, характерні для міозиту. Конкретне антитіло нерідко передбачає, чого чекати: наприклад, ураження легень або зв'язку з пухлиною.
- Електроміографія — запис електричної активності м'яза. Показує, що біда саме в м'язі, а не в нерві.
- МРТ м'язів — бачить набряк запаленої тканини і підказує, звідки брати біопсію.
- Біопсія м'яза — шматочок тканини під мікроскопом. Єдине дослідження, яке розрізняє форми напевно, і від нього залежить вибір лікування.
Чим міозит не діагностують. Звичайний рентген і УЗД спини чи шиї про стан м'язової тканини майже нічого не кажуть, а висновок «ознаки міозиту» після такого знімка найчастіше означає лише те, що м'яз напружений. Нормальна КФК теж не закриває питання: при деяких шкірних формах вона лишається в нормі, а слабкість і запалення є. Тому за одним аналізом діагноз не знімають. Додатково майже завжди дивляться легені й роботу ковтання.
Як лікують
Лікування спрямоване на те, щоб згасити запалення і повернути силу. Починають, як правило, з глюкокортикоїдів у високій дозі — вони діють швидко. Далі дозу знижують, а щоб не тримати людину на гормонах роками, додають препарати, що пригнічують імунітет м'якше: їх добирають за формою хвороби і за тим, чи зачеплені легені.
Якщо цього мало або хвороба перебігає тяжко, вводять готові імуноглобуліни, отримані з донорської крові, і препарати, що діють на окремі ланки імунітету. Усі вони призначаються фахівцем і потребують регулярного контролю аналізів.
Лікувальна фізкультура — не доповнення, а частина лікування. Раніше при міозиті радили спокій, зараз відомо, що дозоване навантаження під наглядом фахівця покращує силу і не підстьобує запалення. При труднощах із ковтанням залучають фахівця з ковтання та мовлення: він добирає консистенцію їжі та прийоми, що знижують ризик вдавитися.
При міозиті з включеннями ліки, що пригнічують імунітет, сили не повертають. Тут основне — регулярні заняття, пристосування, які полегшують побут, робота над безпекою ковтання і захист від падінь. Це не відмова від допомоги, а інший її вид.
Що допомагає у звичайному житті
Рухайтеся настільки, наскільки дозволяє стан, і робіть це регулярно: м'яз, який не працює, слабшає і без жодного запалення. Перегляньте дім з погляду падінь: килимки, дроти, освітлення дорогою до туалету, поручень у ванній, опора біля унітаза.
При шкірних формах захист від сонця обов'язковий: сонячне світло загострює і висип, і м'язове запалення. Крем із високим захистом, одяг, тінь посеред дня.
Тривалий прийом гормонів послаблює кістки і підвищує цукор, тому лікар заздалегідь обговорює кальцій, вітамін D, за потреби препарати для кісток і контроль тиску та цукру. Звичайні щеплення на тлі лікування, що пригнічує імунітет, обговорюють наперед, а живі вакцини, як правило, не роблять. Скасовувати чи зменшувати дозу гормонів самостійно не можна: різке припинення небезпечне саме по собі.
Коли потрібна невідкладна допомога
Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — єдиний номер 112), якщо:
- не вистачає повітря у спокої, дихання часте й поверхневе;
- людина вдавилася і не може відкашлятися, або після їжі з'явилися кашель, температура і задишка;
- сеча стала темною, кольору міцного чаю чи коли, надто разом із сильним болем у м'язах — так проявляється масивний розпад м'язової тканини, що б'є по нирках;
- слабкість наростає за години або дні настільки, що людина не може встати чи втримати голову.
Зверніться до лікаря того самого дня, якщо піднялася температура і різко заболів один м'яз, а над ним почервоніла й набрякла шкіра; якщо з'явилися сухий кашель і задишка при навантаженні, яких раніше не було; якщо почали давитися рідкою їжею. І запишіться на прийом без поспіху, але обов'язково, коли слабкість у плечах і стегнах тримається кілька тижнів, а на шкірі повік чи над суглобами пальців з'явився висип.
Онлайн-консультація лікаря
Дистанційний прийом добре підходить, щоб зрозуміти, про що взагалі йдеться. Лікар розпитає, які рухи перестали виходити, чи є біль, як швидко все почалося, що змінювалося в ліках, — і вже за цим відрізнить м'язову слабкість від утоми і від болю в спині. Він же підкаже, які аналізи здати до очного візиту і чи варто домагатися скерування до невролога або ревматолога.
Якщо діагноз уже поставлено, онлайн зручно розбирати поточні питання: як іде зниження дози гормонів, що робити з побічними ефектами, чи можна щеплюватися, яке навантаження припустиме, що означають свіжі аналізи. Межі варто розуміти одразу: силу м'язів і ковтання оцінюють руками, біопсію через екран не зробити, а при утрудненому диханні, темній сечі чи швидко наростаючій слабкості потрібна не розмова, а швидка.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Міозит
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Міозит з лікарем у дистанційному форматі.















