Лямбліоз
Лямблія — одноклітинний паразит, який оселяється в тонкій кишці й заважає їй усмоктувати жири та цукри.
Онлайн-оцінка рецепта
Лікар проаналізує ваш запит і визначить, чи є виписування рецепта клінічно обґрунтованим.
Поспілкуйтеся з лікарем онлайн
Розкажіть про свої скарги та обговоріть можливий план дій із лікарем під час відеоконсультації.
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Лямбліоз
Матеріал подано виключно з інформаційною метою. Перед вживанням будь-яких медикаментів проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ОРАЛЬНИЙ РОЗЧИН/СУСПЕНЗІЯ, 125 мг бензоату метронідазолуДіюча речовина: МетронидазолВиробник: Laboratorios Fidia Farmaceutica S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІНФУЗІЙ, ЩО ВВОДИТЬСЯ ІН'ЄКЦІЙНО, 5 мг/млДіюча речовина: МетронидазолВиробник: Noridem Enterprises LimitedПотрібен рецептЛікарська форма: ІН'ЄКЦІЙНИЙ РОЗЧИН ДЛЯ ІНФУЗІЙ, 5 мг/млДіюча речовина: МетронидазолВиробник: Laboratorios Normon S.A.Потрібен рецепт
Лямблія — одноклітинний паразит, який оселяється в тонкій кишці й заважає їй усмоктувати жири та цукри. Хвороба виходить негучна, але вперта: рідкі випорожнення з різким запахом, розпираюче здуття, відрижка, через яку людина сама відвертається від співрозмовника, і непомітно втрачені кілограми. Курс лікування короткий, а запитань після нього лишається чимало, і головне з них — чому живіт заспокоюється зовсім не одразу. Про це нижче є окрема розмова.
Як лямблія потрапляє в кишківник
Назовні паразит виходить із випорожненнями зараженої людини чи тварини у вигляді цист — щільних капсул, які тижнями лишаються живими в холодній воді. Звичайне хлорування бере їх погано, тому вода з-під крана в країні з ненадійним водогоном і вода в басейні — цілком реальні джерела, а не теоретичні. Заразитися можна так:
- напитися з потічка, криниці чи джерела, а в подорожі — з-під крана або з льодом у склянці;
- скупатися в озері, річці чи басейні й ковтнути кілька разів води;
- з'їсти зелень, ягоди або овочі, помиті такою водою, чи страву, яку готувала людина, що не помила руки після туалету;
- жити поруч із хворим: спільний рушник, горщик, дверні ручки, ясла і дитячий садок;
- секс з оральним чи анальним контактом.
Заразна доза мізерна — вистачає десятка цист, тому в родині та дитячому колективі хвороба розходиться легко. Собака, теля чи бобер теоретично теж бувають джерелом, але людина частіше заражається все ж від людини й від води, тож шукати винного серед домашніх улюбленців зазвичай марно.
Що людина відчуває
Від зараження до перших скарг минає приблизно один-два тижні. Далі з'являється:
- часті рідкі випорожнення з різким кислим запахом, нерідко жирні, що погано змиваються;
- здуття й переливання в животі, переймоподібний біль у верхній половині;
- відрижка із запахом тухлого яйця — прикмета, яку пацієнти описують майже однаковими словами;
- нудота, огида до жирної їжі, зниклий апетит;
- втрата ваги та млявість, якщо все це триває не перший тиждень.
Важливо й те, чого при лямбліозі якраз не буває. Кров і слиз у випорожненнях, висока температура, виснажливі несправжні позиви — це не його почерк, і за таких скарг лікар шукатиме іншу причину. Ще одна особливість: заражена людина може не відчувати нічого взагалі й при цьому місяцями виділяти цисти. Саме так хвороба й тримається в родинах та садочках.
У дітей лямбліоз частіше тягнеться довго. Насторожує тут не пронос сам собою, а зупинена прибавка у вазі й зрості: кишківник, зайнятий паразитом, просто не віддає дитині того, що вона з'їдає.
Коли йти до лікаря, не відкладаючи
Показатися того самого дня варто, якщо:
- пронос не минає довше за тиждень або повернувся, щойно ви вирішили, що все позаду;
- з'явилися ознаки зневоднення: сечі мало і вона темна, у роті сухо, паморочиться голова при вставанні; у дитини — немає сліз під час плачу, запале тім'ячко, незвична сонливість;
- у випорожненнях кров, кал став чорним, піднялася температура, живіт болить сильно й безперервно;
- вага помітно падає, а дитина перестала рости;
- ви вагітні, приймаєте препарати, що пригнічують імунітет, або проходите хіміотерапію.
Швидка допомога (у Європі — єдиний номер 112) потрібна в інших випадках: людину не вдається розбудити або вона плутається в тому, що коїться; вона не втримує в собі й ковтка води через безперервне блювання; живіт став дошкоподібним і болить нестерпно. Усе інше — робота звичайного прийому, і викликати з такого приводу швидку не просто марно, а шкідливо: час іде, а лікування не починається.
Як підтверджують діагноз
Дивляться кал. Цисти виділяються нерівномірно, хвилями, тож один негативний аналіз нічого не виключає: зазвичай здають два-три зразки в різні дні. Точніше за звичайну мікроскопію працюють тести, які шукають у калі антиген паразита чи його ДНК, — якщо такий доступний, починають із нього.
Окремо скажемо про те, чого робити не варто. Аналіз крові на антитіла до лямблій, який охоче пропонують приватні лабораторії, для встановлення діагнозу не годиться: антитіла лишаються надовго після давно вилікуваної інфекції і з'являються не в кожного, хто хворіє зараз. Курси, призначені за одним таким результатом, — найчастіше марне лікування при цій хворобі.
Якщо скарги стійкі, а аналізи калу вперто негативні, лікар може запропонувати ендоскопію із забором вмісту дванадцятипалої кишки або пробний курс — але це рішення ухвалюють на прийомі, а не самотужки.
Чим лікують
Лямблія — не бактерія, і звичні антибіотики проти неї не працюють. Призначають рецептурні протипротозойні препарати, найчастіше з групи нітроімідазолів; є й альтернативи для випадків, коли перший курс не допоміг або погано переносився. Курс короткий, зазвичай кілька днів.
Що варто знати заздалегідь:
- металевий присмак у роті, нудота й головний біль на тлі прийому — часті й очікувані супутники, вони минають разом із курсом;
- алкоголь із нітроімідазолами не поєднують: реакція буває тяжкою, і утриматися треба ще кілька днів після останньої таблетки;
- під час вагітності вибір препарату й термін початку вирішує лікар — інколи м'які прояви розумніше перечекати;
- домашніх обстежують і лікують, якщо в них є скарги; коли інфекція в родині повертається по колу, лікують і тих, хто нічого не відчуває.
Частина людей після першого курсу не одужує — тоді призначають повторний, інший препарат або їх поєднання. Це звичний хід подій, а не ознака чогось страшного.
Чому живіт не заспокоюється одразу
Пронос може триматися й після того, як паразита вже немає, і зазвичай цьому є пояснення.
- Непереносність молока. Лямблія ушкоджує ворсинки тонкої кишки, і фермент, що розщеплює молочний цукор, відновлюється тижнями, іноді місяцями. Молоко в цей час саме собою спричиняє здуття й пронос. Досить тимчасово прибрати його й повертати поступово; тверді сири та кисломолочне переносяться зазвичай нормально.
- Подразнений кишківник після інфекції. Випорожнення нестабільні, живіт крутить, хоча аналізи чисті. З часом минає.
- Повторне зараження. Якщо джерело — вода в домі або нелікований член родини, усе повертається за кілька тижнів.
- Стійкість паразита до першого препарату. Розв'язується зміною схеми.
І одна причина, про яку варто сказати прямо, хоч трапляється вона нечасто. Лямбліоз, що повертається знову і знову або не піддається двом курсам поспіль, буває першою видимою ознакою нестачі антитіл — вибіркового дефіциту IgA або загальної варіабельної імунної недостатності. У дитини, яка до того ж кепсько набирає вагу, шукають й інші причини порушеного всмоктування, зокрема целіакію та муковісцидоз. Тому впертий лямбліоз — привід не шукати сильнішу пігулку, а обстежитися ширше.
Що робити вдома і як не заразити решту
Головне домашнє лікування — пиття. Пийте потроху, але часто; в аптеці продають порошки для приготування регідратаційного розчину, при частих рідких випорожненнях вони корисніші за звичайну воду. Орієнтир простий: сеча має бути світлою. Їжа — звичайна, за апетитом, без жирного і без поспіху. Дитину годують груддю чи сумішшю, як і раніше.
Щоб хвороба не пішла по колу:
- мийте руки з милом після туалету й перед їжею — спиртовий антисептик цисти не вбиває, і покладатися на нього тут не можна;
- заведіть окремий рушник, періть білизну в гарячій воді;
- протирайте кнопку зливу, крани, дверні ручки та сидіння унітаза;
- поки є рідкі випорожнення, не готуйте їжу для інших;
- лишайтеся вдома й не водіть дитину до садка, поки не мине дві доби після останніх рідких випорожнень;
- не ходіть у басейн два тижні після одужання — цисти виділяються й тоді, коли самопочуття вже нормальне;
- у подорожах пийте бутильовану або перекип'ячену воду, відмовляйтеся від льоду й чистіть фрукти самі.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно розв'язати два питання. Перше — чи взагалі варто шукати лямблію: лікар розбере, який вигляд мають випорожнення, що ви їли й пили останні два тижні, де відпочивали і хто хворіє поруч, і скаже, які аналізи калу має сенс здати, а на які ви витратите гроші дарма. Друге — що робити з животом, який не заспокоївся після курсу: саме тут найчастіше призначають зайве замість того, щоб розібратися в причині. Лікар допоможе розібратися й із результатами вже зданих аналізів, якщо ви принесете їх на прийом. Ознаки зневоднення в дитини та сильний безперервний біль у животі через екран не оцінюють — із ними потрібен очний огляд.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Проконсультуйтеся з лікарем щодо Лямбліоз
Розкажіть про свої скарги та визначте подальший план дій разом із лікарем онлайн.
Лікарі онлайн щодо Лямбліоз
Обговоріть свої скарги та варіанти подальших дій стосовно Лямбліоз з лікарем у дистанційному форматі.
