Контрактура Дюпюїтрена

Під шкірою долоні лежить щільна сполучнотканинна пластина — долонний апоневроз. Він тримає шкіру на місці, щоб вона не сковзала, коли рука бере предмет. За контрактури Дюпюїтрена волокна цієї пластини поступово товщають і коротшають, перетворюючись на щільні тяжі, які тягнуть палець до долоні. Суглоб при цьому здоровий, сухожилки цілі — палець не розгинається тому, що його не пускає натягнута тканина під шкірою. Процес іде повільно, роками, і на початку про нього часто дізнаються випадково.

З чого це починається

Першим зазвичай з'являється маленький щільний вузлик біля основи підмізинного пальця або мізинця. Він нерухомий щодо шкіри, бо зрісся з нею, і це відрізняє його від пухлин, які під шкірою перекочуються. Іноді поруч видно втягнення — шкіра в цьому місці наче підшита зсередини, ямочка глибшає, коли долоню розпрямляють.

Далі від вузлика тягнеться тяж — щільний шнур, що йде до пальця. Саме він із часом і згинає палець. Найчастіше страждають підмізинний і мізинець, рідше середній, а великий і вказівний майже не втягуються. Зазвичай уражені обидві руки, але нерівномірно: на одній зміни зайшли далі.

Болю, як правило, немає. Іноді вузлик на старті поболює при натисканні, потім це минає. Заважає інше: рука перестає лягати плазом, палець чіпляється за кишеню і рукав, стає незручно вмиватися, вдягати рукавичку, тиснути руку. Швидкість у всіх різна — в одних стан стоїть на місці десятиліттями, в інших палець згинається за пару років.

Що буває схожим

Не кожне ущільнення на долоні — це Дюпюїтрен, і плутають його з кількома речами.

• Гангліозна кіста. М'яка або пружна кулька, частіше на зап'ясті чи біля основи пальця, рухома і нерідко змінює розмір. Усередині рідина, а не рубцева тканина.
• Клацальний палець. Палець заклинює в зігнутому положенні і розпрямляється ривком із клацанням. Тут річ у сухожилку та його каналі, а не в апоневрозі, і лікування інше.
• Мозолі й натоптиші. Потовщення самої шкіри від навантаження, без тяжа під нею.
• Артрит пальцевих суглобів. Обмеження руху йде від суглоба, супроводжується болем і ранковою скутістю, а долоня лишається м'якою.

Окремо варто сказати про споріднені стани. Таке саме рубцеве ущільнення буває на підошві, ближче до склепіння стопи, і на статевому члені, де воно спричиняє викривлення під час ерекції. Ще трапляються щільні подушечки на тильному боці суглобів пальців. Усе це варіанти одного процесу, і їх поєднання — сигнал, що перебіг буде впертішим: раніший початок, частіше обидві руки, вища ймовірність повернення після операції. Лікареві варто розповісти, якщо щось із цього є.

Чому тканина ущільнюється

Точний запуск невідомий. Відомо, що клітини апоневроза починають поводитися як клітини рани, що загоюється, і відкладають надлишок колагену там, де рани ніхто не завдавав. Хто потрапляє до цієї групи:

• люди з родичами, у яких було те саме, — спадкова складова тут найвагоміша;
• чоловіки — у них стан трапляється помітно частіше і минає важче;
• люди після п'ятдесяти, хоча початок буває й раніше;
• вихідці з Північної Європи;
• люди з цукровим діабетом;
• люди з епілепсією і ті, хто приймає протисудомні препарати;
• курці й ті, хто регулярно багато п'є.

Ручна праця сама собою контрактури не спричиняє, попри поширене переконання. Обговорюють роль тривалої роботи з вібрувальним інструментом, але цей зв'язок слабший за спадковість. Травма кисті іноді ніби підштовхує процес у того, хто й так був схильний.

Запобігти контрактурі нічим — способу, який би це доведено робив, не існує. Повернення після лікування теж не можна гарантовано виключити.

Перевірка на столі й коли йти до лікаря

Є простий домашній тест. Покладіть долоню на стіл і спробуйте притиснути її всю, разом із пальцями, до поверхні. Якщо між столом і пальцем лишається просвіт і рука не лягає плазом — це той рубіж, після якого має сенс показатися лікареві.

Записатися на прийом варто, якщо:

• палець зігнувся настільки, що долоня не лягає на стіл;
• стало важко зі звичайними справами — вмитися, вдягти рукавичку, взяти великий предмет;
• палець чіпляється за одяг і ви ним травмуєтеся;
• ущільнення швидко росте або стало болючим;
• шкіра над ним почервоніла, гаряча, з'явився гній — це ознаки запалення, а не контрактури.

Зволікати не варто з однієї причини: що сильніше зігнутий палець, то гірший підсумок втручання. Особливо це стосується середнього суглоба пальця — його контрактура випрямляється значно важче за ту, що сидить біля основи пальця, і після тривалого згинання капсула суглоба сама встигає вкоротитися. Ранні вузлики при цьому не лікують: поки рука працює, втручатися немає потреби.

Що роблять, коли рука перестає давати раду

Лікування спрямоване не на хворобу, а на її наслідок — воно усуває натяг і повертає розгинання. Зцілення, після якого тканина більше ніколи не ущільниться, не дає жоден метод. Фахівець із кисті пояснить, що підходить саме вам, і зобов'язаний назвати не тільки виграш, а й ризики.

• Голкова фасціотомія. Тяж проколюють голкою в кількох точках і розривають, палець розпрямляють. Роблять під місцевим знеболенням, додому відпускають того ж дня, повернутися до справ можна приблизно за два тижні. Платня за простоту — тяж повертається частіше, ніж після операції.
• Часткова фасціектомія. Через розріз на долоні й пальці змінену тканину видаляють. Наркоз загальний або знеболення руки; виписка зазвичай того ж дня, відновлення триває від місяця до трьох. Повернення трапляється найрідше, тому метод вважають основним.
• Дермофасціектомія. Те саме видалення, але разом із ділянкою шкіри над тяжем, а дефект закривають шкірним клаптем з іншого місця. Застосовують за впертого перебігу і повторних випадків; відновлення довше, зате повертається рідше.
• Ін'єкція ферменту. У деяких країнах тяж розчиняють уведеним у нього ферментом, а через день-другий палець розпрямляють без розрізу. Доступність цього варіанта в різних країнах різна, і спитати про нього варто окремо.

Ризики в усіх варіантів схожі, і їх треба знати заздалегідь: кровотеча, інфекція, пошкодження пальцевого нерва зі стійким онімінням, пошкодження судини, розрив шкіри, тугорухливість. Рідко розвивається затяжний больовий синдром із набряком і скутістю всієї кисті — стан важкий, але саме тому про нього попереджають.

Шини, масаж і розтягування пальця процес не зупиняють. Як спосіб виграти час вони не працюють, і покладатися на них, відкладаючи консультацію, не варто.

Після втручання

Рука відновлюється не одразу. Перші дні тримають набряк і піднесене положення кисті, далі підключається терапія кисті: вправи на розгинання і згинання, робота з рубцем, іноді нічна шина, що утримує палець у досягнутому положенні. Заняття тут важливіші за саму операцію — без них палець підтягується назад.

Чесні очікування виглядають так. Палець може не випрямитися до кінця, надто якщо був зігнутий сильно і давно. Сила хвату повертається поступово, місяцями. Рубець спершу щільний і чутливий, потім м'якшає. Шкіра на пальці якийсь час німіє. І найголовніше: за кілька років тяж може з'явитися знову — це не означає, що операція була невдалою, так влаштований сам стан.

Негайно зв'яжіться з лікарем, якщо після втручання наростає біль, піднялася температура, почервоніння розповзається за межі шва, з рани йдуть виділення, палець зблід чи похолов або оніміння замість того, щоб меншати, росте.

Що у ваших руках

Вплинути на спадковість не можна, але дещо зробити вдасться.

• Відмовитися від куріння і скоротити алкоголь. Обидва чинники пов'язані з важчим перебігом, і обидва дадуть користь далеко за межами кисті.
• Тримати під контролем цукровий діабет, якщо він є.
• Працюючи з вібрувальним інструментом, користуватися рукавицями і робити перерви.
• Пристосувати хват: товсті ручки на інструменти й прилади, петлі замість дрібних застібок — це знімає частину незручностей без жодного лікування.
• Не чекати, доки палець притиснеться до долоні. Перевіряти долоню на столі раз на кілька місяців простіше, ніж потім домагатися розгинання.

Онлайн-консультація

Дистанційно зручно розібрати, що саме у вас на долоні: за описом і фотографією лікар відрізнить вузлик Дюпюїтрена від кісти, мозоля чи клацального пальця і скаже, чи потрібен очний огляд. Розберемо, на якій ви стадії і чи пора до фахівця з кисті; порівняємо варіанти втручання та їх строки відновлення; обговоримо, як стан пов'язаний із вашим діабетом або протисудомною терапією; складемо план занять після операції і пояснимо, що вважати нормальним загоєнням, а що ні. Ознаки інфекції чи погіршення після операції дистанційно не оцінюють — з ними звертаються до лікаря очно і без зволікань.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.