Хвороба рук, ніг і рота

Це одна з найзвичайніших дитячих інфекцій: виразки в роті, плями й пухирці на долонях і ступнях, невисока температура й дитина, яка відмовляється їсти. Спричиняють її кишкові віруси, найчастіше з групи Коксакі, і ліків, що їх убивали б, не існує — організм дає собі раду сам за тиждень із гаком. Дорослі хворіють теж, просто рідше й зазвичай легше. До ящуру, який буває у худоби, ця хвороба стосунку не має, попри схожу назву. Головне, чого вона потребує від батьків, — не лікування, а уваги: стежити, щоб дитина пила, і знати кілька ознак, за яких потрібен лікар.

Як це починається і скільки триває

Від контакту з вірусом до перших скарг минає близько трьох-шести днів. Початок зазвичай змазаний: дитина млява, відмовляється від їжі, скаржиться на горло, температура невисока. Батьки цієї миті думають про застуду.

За день-два з'являється те, за чим хворобу й упізнають:

• у роті — червоні цятки, що швидко перетворюються на дрібні болючі виразки на язиці, яснах, внутрішньому боці щік і на піднебінні; саме вони мучать дитину найдужче;
• на долонях і підошвах — пласкі червоні чи рожеві плями, частина з яких стає пухирцями; на смаглявій шкірі вони виглядають темнішими за навколишню шкіру або сіруватими;
• нерідко такі самі висипання на сідницях, у паху, навколо рота, іноді на колінах і ліктях;
• висип найчастіше не свербить, але буває болючим, надто на підошвах під час ходьби.

Усе це тримається сім-десять днів і минає само, не лишаючи рубців. Температура, якщо вона була, зазвичай спадає за перші дві-три доби, а виразки в роті гояться довше за решту. У частини дітей висипу майже немає й хворіють вони самим лише горлом, а в декого з дорослих зараження минає геть непомітно — що не заважає їм передавати вірус далі.

Чим зарадити вдома

Антибіотики тут марні: вони діють на бактерії, а хворобу спричиняє вірус. Завдання домашнього лікування — зняти біль у роті, щоб дитина й далі пила та їла.

• Прохолодне пиття маленькими порціями й часто: вода, розведене молоко. Кислі соки й газовану воду краще відкласти — вони щиплють виразки.
• Холодне вгамовує біль краще за будь-які полоскання: підійдуть молочні коктейлі, охолоджене пюре, заморожений сік у формочці для старшої дитини.
• Їжа м'яка й прохолодна — йогурт, каша, сир, картопляне пюре. Гаряче, солоне, гостре й хрумке тимчасово прибирають зі столу.
• Парацетамол або ібупрофен знімають біль і температуру; дозу відміряють за вагою та віком дитини, а не «на око», і не перевищують зазначену в інструкції. Аспірин дітям і підліткам не дають.
• В аптеці є гелі та спреї для знеболення слизової рота — запитайте у фармацевта, які з них дозволені у віці вашої дитини: не всі.
• Пухирці не розкривають і не змащують нічим припікальним — вони гояться самі.

Умовляти доїсти порцію не треба: апетит повернеться сам, а от пропущене пиття надолужити складніше. Кілька днів на молоці та м'якій їжі дитині не зашкодять.

Зневоднення — головне, за чим стежать

Ускладнення за цієї хвороби рідкісні, і майже всі вони пов'язані з одним: у роті так боляче, що дитина перестає пити. Зовсім маленькі діти втрачають рідину швидко, і помітити це треба раніше, ніж стан стане тяжким.

Тривожні ознаки:

• сечі помітно менше, ніж звично, підгузок лишається сухим багато годин поспіль, у старшої дитини не було сечовипускання пів дня;
• плаче без сліз, у роті й на губах сухо;
• очі здаються запалими, у немовляти западає тім'ячко;
• незвична млявість, сонливість, дитина не цікавиться тим, що коїться;
• руки та ноги холодні, шкіра стала плямистою.

Якщо дитина відмовляється від пиття взагалі або ознаки вже з'явилися, звертатися треба того самого дня, не чекаючи ранку. Часто справа розв'язується тим, що біль у роті знімають знеболювальним і за пів години пропонують пити — але перевіряти це самотужки варто лише на початку, а не тоді, коли дитина вже млява.

Коли потрібен лікар, а коли швидка

Звернутися до лікаря того самого дня варто, якщо:

• захворіла дитина перших місяців життя або людина з ослабленим імунітетом;
• температура тримається довше за три дні або знову піднялася після того, як спала;
• з'явилися ознаки зневоднення або дитина не п'є;
• виразки в роті такі болючі, що дитина не може навіть ковтати слину;
• за десять днів нічого не минає, пухирці загноїлися, довкола них розлилося почервоніння, шкіра стала гарячою;
• ви вагітні й захворіли чи контактували з хворим.

Швидку (у Європі єдиний номер 112) викликають, не розмірковуючи, якщо з'явилося бодай щось із цього:

• дитину важко розбудити, вона не реагує як звичайно, стала незвично дратівливою або, навпаки, байдужою;
• потилиця й шия скуті, сильний головний біль, світло ріже очі, блювання фонтаном;
• судоми, здригання всім тілом, надто під час засинання і повторювані, тремтіння, хитка хода, слабкість у руці чи нозі;
• дихання часте, утруднене, дитина дихає з зусиллям, губи посиніли;
• висип не блідне, якщо натиснути на нього чимось прозорим, — це ознака зовсім іншої, украй небезпечної інфекції, і чекати тут не можна.

Як не рознести інфекцію і коли повертатися в садок

Вірус передається зі слиною та краплинками під час кашлю і чхання, з рідиною з пухирців і з випорожненнями. Найзаразніша людина в перший тиждень хвороби, але вірус виділяється і до появи симптомів, і ще кілька тижнів з випорожненнями після одужання. Тому цілком перекрити поширення неможливо, а от скоротити — цілком.

• Мити руки з милом частіше, ніж зазвичай: собі — після зміни підгузка й допомоги дитині в туалеті, дитині — перед їжею та після туалету.
• Кашляти й чхати в серветку, одразу її викидати, потім мити руки.
• Не давати спільних чашок, ложок, пляшечок, рушників і пустушок.
• Прати білизну й рушники хворого окремо, за високої температури води.
• Протирати іграшки та поверхні, яких торкаються всі, — вірус на них живе довго.

Тримати дитину вдома, доки загоїться останній пухирець, сенсу немає: вірус вона виділяє ще довго після цього, і на поширення хвороби в групі така ізоляція майже не впливає. Орієнтир простий — дитина повертається в садок чи школу тоді, коли почувається достатньо добре, щоб там бути: немає температури, вона їсть, п'є і грається як завжди. Правила конкретного закладу при цьому краще з'ясувати заздалегідь. Дорослим, які працюють з їжею, дітьми чи пацієнтами, розумно лишитися вдома, поки тримається температура й не підсохли висипання.

Перехворіти можна не один раз: хворобу спричиняють кілька різних вірусів, і імунітет до одного не захищає від решти.

Якщо ви вагітні

Зазвичай ця інфекція не небезпечна ні для вагітності, ні для дитини, і більшість жінок переносить її так само легко, як усі інші. Утім, близького контакту з хворими краще уникати, надто в останні тижні. Причина в тому, що хвороба незадовго до пологів може передатися новонародженому: найчастіше він переносить її в легкій формі, але в щойно народжених дітей перебіг буває й тяжким.

Якщо ви захворіли чи спілкувалися з хворим, скажіть про це лікареві або акушерці — просто щоб це було відомо й враховане, коли підійде строк. Окремого лікування тут не призначають.

Що лишається після

Через тиждень-другий після одужання шкіра на долонях і підошвах іноді починає лущитися й сходити пластами. Виглядає це лячно, але не болить, нічим не лікується і минає само; допомагає звичайний зволожувальний крем.

Ще пізніше, за місяць-два, у частини дітей відшаровуються й сходять нігті на руках, рідше на ногах. Це теж відомий наслідок хвороби, а не грибок і не травма: ріст нігтя припинився на час інфекції. Нігті відростають наново й зазвичай нормальними, підганяти цей процес нічим не треба. Показати нігті лікареві варто лише тоді, коли навколо них з'явилися почервоніння, біль чи гній.

Онлайн-консультація

Дистанційно зручно розв'язати те, заради чого найчастіше й записуються: зрозуміти, чи це справді хвороба рук, ніг і рота, а не інший висип, і наскільки все спокійно. Лікар подивиться світлини висипань і рота, оцінить, скільки дитина п'є та сечиться, підкаже, чим знеболити слизову і в якій дозі давати жарознижувальне, пояснить, за якими ознаками стежити вдома й коли повертатися в садок. Це ж спосіб розібратися з нігтями та лущенням, що з'явилися за місяць і налякали. Ознаки зі списку про швидку через екран не розбирають — там одразу виклик допомоги.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.