Холестеатома

Холестеатома — це скупчення шкіри там, де шкіри бути не повинно: за барабанною перетинкою, у середньому вусі та соскоподібному відростку. Назва збиває з пантелику, бо до холестерину й до пухлин це утворення стосунку не має. Усередині — звичайний зроговілий епітелій, який злущується сам у себе й рік за роком росте, наче щільна кулька з лусочок шкіри. Пухлиною її не вважають, але поводиться вона наполегливо: розширюючись, руйнує кістку навколо, а кістка в цьому місці відділяє вухо від лицевого нерва, органа рівноваги й оболон мозку. Тому холестеатому лікують не краплями й не курсами таблеток, а операцією, і що раніше її знаходять, то менше доводиться відновлювати.

Звідки в середньому вусі береться шкіра

Найчастіше винна слухова труба — вузький канал між вухом і носоглоткою, який вирівнює тиск. Якщо він роками працює погано, за перетинкою тримається розрідження, і вона втягується всередину кишенею. З цієї кишені злущеним лусочкам нікуди подітися, вони накопичуються, кишеня роздувається — так з'являється набута холестеатома. Звідси й зв'язок із хронічною нежиттю, алергією, викривленою перегородкою, збільшеними аденоїдами в дітей.

Другий шлях — стійкий отвір у перетинці після тривалого гнійного отиту або травми: шкіра із зовнішньої поверхні проростає крізь край отвору всередину. Так само буває після операцій на вусі та після переломів скроневої кістки.

Окремо стоїть уроджена форма: у дитини за цілою, неушкодженою перетинкою знаходять білу кульку, хоча вухо ніколи не боліло. Трапляється рідко, виявляють здебільшого випадково під час огляду або перевірки слуху перед школою.

За якими ознаками її помічають

Холестеатома майже завжди однобічна й росте повільно, тому наростання ознак розтягується на місяці та роки. Насторожити має ось що:

• виділення з вуха з неприємним, гнилісним запахом — нерясні, але вперті, вони то стихають, то повертаються;
• краплі й антибіотики допомагають лише ненадовго, а за пару тижнів усе повторюється;
• слух на цьому вусі повільно знижується, з'являється відчуття закладеності;
• шум чи дзвін у вусі, іноді тупий біль або відчуття розпирання;
• отит на тому самому вусі повторюється по кілька разів на рік.

Біль для холестеатоми нехарактерний, і це пастка: вухо не болить, отже, «нічого страшного», а утворення тим часом далі росте. Куди надійніший сигнал — саме запах і однобічність.

Чим небезпечне зволікання

Розростаючись, холестеатома тисне на слухові кісточки й розчиняє їх. Утрачений так слух сам не повертається: навіть вдала операція не завжди відновлює його повністю, бо відновлювати буває вже нічого. Далі кістка стоншується в бік внутрішнього вуха — з'являються напади запаморочення, — і в бік каналу лицевого нерва, через що слабшає міміка на тій самій половині обличчя.

Найнебезпечніше стається, коли запалення йде вглиб черепа. Це рідкість, але саме заради неї варто не відкладати візит: холестеатома здатна призвести до менінгіту, абсцесу мозку, тромбозу венозного синуса й гнійного ураження внутрішнього вуха з незворотною глухотою.

Викликайте швидку допомогу, якщо на тлі хворого вуха з'явилися сильний головний біль із високою температурою, скутість шиї, блювання, світлобоязнь, сплутана свідомість або судоми. Зверніться до лікаря найближчими днями, якщо раптово впав слух, запаморочилося так, що важко стояти, перекосило обличчя або вухо почало гноїтися після травми чи перенесеної операції.

Як її знаходять і чому не обійтися без операції

Починається все з огляду вуха під збільшенням: лікар бачить втягнуту кишеню, кірочки або білясту масу за перетинкою. Далі перевіряють слух і рухливість перетинки, а щоб зрозуміти, наскільки далеко зайшла справа, призначають комп'ютерну томографію скроневих кісток — вона показує, чи зруйновані слухові кісточки й стінка каналу лицевого нерва. Магнітно-резонансна томографія в спеціальному режимі допомагає відрізнити залишки холестеатоми від рубців і рідини, надто ж коли операція вже була раніше.

Краплі й антибіотики потрібні, але вони лише гасять запалення й підсушують вухо перед втручанням. Сама холестеатома від ліків не розсмоктується й не меншає — її треба прибрати цілком. Обсяг операції залежить від знахідки: іноді досить втручання через слуховий прохід, частіше потрібна робота на соскоподібному відростку. Слухові кісточки за потреби замінюють протезом, але це роблять або одразу, або другим етапом, коли вухо заспокоїться. Через рік-півтора нерідко призначають повторний огляд чи знімок: у частини людей утворення повертається, і краще спіймати це на самому початку.

Відновлення та догляд за вухом

Після операції вухо на кілька тижнів закривають тампонами, слух у цей час приглушений, і оцінювати його зарано. На повне відновлення йде зазвичай від шести до восьми тижнів, повернутися до роботи можна раніше — багато що залежить від обсягу втручання. У цей період варто триматися кількох простих правил.

• Не пускайте воду у вухо: у душі закривайте його ватою з вазеліном, від басейну та моря утримайтеся приблизно шість тижнів.
• Не сякайтеся із зусиллям — повітря крізь слухову трубу б'є по перетинці, що загоюється; ніс краще промокати, а строки уточніть у хірурга.
• Чхайте з відкритим ротом.
• Про переліт і про пірнання спитайте окремо: строки індивідуальні й залежать від того, що саме робили.
• Поверніться до лікаря, якщо піднялася температура, посилився біль, з'явилися рясні виділення, запаморочення чи слабкість міміки.

Спостереження після холестеатоми тривале, іноді кілька років. Це не перестрахування: рецидиви бувають, а помічені рано вони потребують куди меншого втручання.

Онлайн-консультація

На консультації лікар розбереться, чи вкладаються ваші скарги в картину холестеатоми, чи йдеться про зовнішній отит або сірку, пояснить, чим відрізняється звичайний повторюваний отит від того, який потребує томографії, і допоможе не втратити час на нескінченні курси крапель. Якщо знімки й аудіограма вже зроблені, їх розберуть разом із вами й скажуть, що з цього справді потребує хірурга.

Формат зручний і після операції: із запитаннями про те, коли можна мити голову, летіти чи плавати, що означає виписка й чому слух поки не повернувся, зазвичай простіше звернутися до лікаря на зв'язку, ніж чекати чергового очного прийому. Але огляд вуха під мікроскопом і видалення утворення виконують лише очно — завдання онлайн-прийому в тому, щоб зрозуміти, чи потрібні вони вам і наскільки терміново.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.