Абсцес мозку

Абсцес мозку — це відмежований гнійник усередині мозкової тканини. Мікроби потрапляють туди із сусіднього вогнища в черепі, приносяться кров'ю або заносяться крізь рану. Імунітет не може їх знищити й натомість обносить стінкою, відгороджуючи від решти мозку. Утворюється порожнина з гноєм, яка тисне зсередини й росте. Трапляється таке рідко, але час працює проти людини: навколо гнійника набрякає тканина, здавлює судини, і частина ушкоджень стає незворотною.

Звідки в мозку береться гній

Мозок захищений краще за інші органи, тож просто так інфекція в нього не потрапляє. Обійти захист вдається трьома шляхами.

• Із сусіднього вогнища. Затяжне гнійне запалення середнього вуха, нагноєння в кістці за вухом, синусит, гнійне вогнище біля кореня зуба. Звідси мікроби йдуть навпростець — крізь стоншену кістку або венами, що з'єднують обличчя й порожнину черепа.
• З кров'ю. Джерело може бути будь-де: запалення внутрішньої оболонки серця, розширені бронхи з постійним нагноєнням, гнійник у легені, гнійний процес у животі чи в малому тазі.
• Крізь рану. Відкритий перелом черепа, проникне поранення, рідше — ускладнення після операції на мозку.

У частини людей джерело так і не знаходять — це не означає, що шукали погано.

Є окрема причина, про яку знають найменше, а вартує вона найбільше. У нормі вся венозна кров проходить крізь легені, і легені працюють фільтром: дрібні згустки й поодинокі бактерії застрягають там і до мозку не доходять. Якщо між венозною та артеріальною кров'ю є пряме сполучення, фільтр залишається осторонь. Так буває при ціанотичних вроджених вадах серця та при артеріовенозних сполученнях у легенях — а останні часто виявляються частиною спадкової хвороби Рандю — Ослера, за якої в людини та її рідних бувають часті носові кровотечі й червоні судинні цятки на губах, язиці та кінчиках пальців. Тому гнійник у мозку в людини без хворих зубів, без отиту й без травми — привід шукати таке сполучення, а не вважати все випадковістю.

Окремо ризикують ті, у кого ослаблений захист: при ВІЛ, під час хіміотерапії, на ліках після пересадки органа, при погано контрольованому діабеті. У них збудником нерідко виявляється не звичайна бактерія, а грибок чи паразит, і лікування буде іншим.

Що відчуває людина

Головна пастка в тому, що очікуваного поєднання «висока температура плюс головний біль плюс кволість у руці» здебільшого немає: повний набір буває менш ніж у третини хворих, а температура залишається нормальною приблизно в половини. Відсутність жару нічого не виключає.

• головний біль — найпостійніша ознака: наростає днями, зазвичай тримається в одній половині голови, не минає від звичних знеболювальних, посилюється зранку та в положенні лежачи;
• нудота й блювання, не пов'язані з їжею;
• сонливість, загальмованість, сплутаність, незвична дратівливість або зміни в поведінці;
• кволість чи оніміння руки й ноги з одного боку, перекіс обличчя, невиразна мова, труднощі з добором слів;
• двоїння, туман перед очима, випадіння частини поля зору;
• судомний напад;
• скутість шиї, світлобоязнь.

У малої дитини картина бідніша: млявість, відмова від їжі, незвичний плач, вибухання тім'ячка, блювання без проносу.

Коли не можна чекати до ранку

Викликайте швидку допомогу (у Європі — номер 112), якщо з'явилося бодай одне:

• кволість у половині тіла, перекіс обличчя або невиразна мова;
• перший у житті судомний напад;
• людину важко розбудити, вона плутається в тому, де перебуває;
• головний біль різко посилився й супроводжується блюванням;
• висока температура разом зі скутістю шиї та світлобоязню.

Тим, кого вже лікували від абсцесу, варто знати окремий сигнал: якщо після кількох спокійних тижнів головний біль повертається й наростає, це може бути повторний гнійник. Ще небезпечніший прорив гною в шлуночки мозку — стан розвивається за години й потребує реанімації, тож різке погіршення в людини, яка одужує, вдома не спостерігають.

Як знаходять вогнище

Основний метод — МРТ із контрастом. Особливо важливий режим дифузії: гній густий, вода в ньому майже не рухається, і вогнище світиться зовсім інакше, ніж пухлина з розпадом. Це часто вирішує питання ще до операції. Комп'ютерна томографія швидша й доступніша, тому в приймальному відділенні починають із неї: гнійник видно як округле утворення з яскравим кільцем по краю.

Посіви крові беруть до першої дози антибіотика — після неї вони нерідко порожні. Найцінніший матеріал отримують із самого гнійника під час пункції: його сіють зокрема в умовах без доступу кисню, бо значна частина збудників інакше просто не виростає.

Паралельно шукають первинне вогнище: знімки пазух і скроневих кісток, огляд зубів, ехокардіографія за підозри на ураження клапанів серця.

Люмбальну пункцію за підозри на абсцес зазвичай не роблять. Поки в черепі об'ємне утворення, забір рідини зі спинномозкового каналу може зсунути мозок донизу й спричинити вклинення. Корисної інформації при цьому майже немає.

Чим лікують

Антибіотики вводять у вену, і курс триває тижнями, а не днями: ліками треба пройти крізь щільну капсулу. Починають, не чекаючи посіву, поєднанням, яке перекриває і звичайні бактерії, і ті, що живуть без кисню, — переважно це цефалоспорини разом із метронідазолом, а за підозри на стійкий стафілокок додають препарат проти нього. Якщо знайдено грибок, схема зовсім інша. Точний склад і тривалість добирає лікар за результатом посіву та контрольними знімками.

Хірург потрібен не завжди. Невеликий глибокий гнійник іноді лікують самими ліками. Великий дренують: під навігацією свердлять у черепі маленький отвір і відсмоктують гній голкою — це водночас дає матеріал для посіву. Якщо порожнина багатокамерна, погано відповідає на лікування або містить уламок, роблять трепанацію й прибирають її разом із капсулою.

Додатково знімають набряк, коли він загрожує здавленням, і призначають протисудомні тим, у кого вже був напад. Окрема й обов'язкова частина — усунути первинне вогнище: видалити хворий зуб, прооперувати пазуху чи вухо. Без цього історія повториться.

Що буває потім

Лікарняний етап триває тижні, домашнє відновлення — місяці. Наскільки повно повернуться мова, рухи та увага, залежить передусім від того, як рано почали лікувати.

Найчастіший віддалений наслідок — напади: рубець на місці гнійника може стати вогнищем епілепсії, іноді через рік і пізніше. Тому потрібні спостереження в невролога й контрольні знімки, а питання про повернення за кермо вирішується окремо — правила різняться від країни до країни, і обговорювати їх треба з лікарем. Контактного спорту після трепанації уникають.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом не замінює швидкої допомоги: за кволості в половині тіла, судом чи сплутаності свідомості треба телефонувати 112, а не писати повідомлення. Лікар на зв'язку корисний в іншому — розібрати затяжний головний біль, який поводиться незвично, оцінити, чи потрібна термінова томографія, пояснити виписку та призначення після стаціонару, підказати, які питання поставити нейрохірургові й коли робити контрольний знімок.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.