Бупівакайн гідрохлорид
Препарат містить бупівакайн гідрохлорид, який належить до групи місцевих анестетиків з амідовою структурою. Він має тривалу анестезуючу та знеболюючу дію. Після введення препарату знеболюються певні частини тіла, завдяки чому пацієнт не відчуває болю.
Препарат застосовують:
Перед початком застосування Бупівакайну гідрохлориду 0,5% необхідно звернутися до лікаря або медсестри.
Дуже важливо повідомити лікаря про всі проблеми зі здоров'ям, особливо:
Введення препарату в околицю ока може спричинити тривалі порушення функції м'язів ока.
Бупівакайн гідрохлорид 0,5% вводиться анестезіологами. Під час застосування препарату вони забезпечать пацієнту належний догляд, а у разі виникнення проблем застосують кисневу терапію (введення кисню) та інші належні заходи для підтримки життєво важливих функцій.
Не встановлено безпеки застосування та ефективності Бупівакайну гідрохлориду 0,5% у дітей віком нижче 12 років для знеболювання певних частин тіла під час хірургічних процедур.
Не встановлено безпеки застосування та ефективності препарату у дітей віком нижче 1 року життя.
Необхідно повідомити лікаря про всі препарати, які зараз застосовуються, а також про препарати, які планується застосовувати.
Особливо необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт застосовує препарати для лікування порушень ритму серця, наприклад, аміодарон. Інші анестетики (наприклад, лідокаїн) можуть посилювати дію бупівакайну.
Під час вагітності та годування грудьми або якщо існує підозра, що жінка вагітна, або якщо вона планує вагітність, перед застосуванням цього препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.
Про застосування препарату під час вагітності та годування грудьми вирішить лікар.
У залежності від розміру введеної дози, місцеві анестетики можуть мати незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини. Тому не рекомендується виконувати ці дії в день, коли проводилася анестезія.
Препарат містить 3,15 мг натрію в кожному мл розчину для ін'єкцій.
Ампули 10 мл: препарат містить 31,5 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в 10 мл/ампулі.
Це відповідає 1,58% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Флакони 20 мл: препарат містить 63 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в 20 мл/флаконі. Це відповідає 3,15% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат може бути розбавлений - див. нижче «Спосіб підготовки препарату Бупівакайн гідрохлорид 0,5% для введення та спосіб введення». Зміст натрію з розбавника повинен бути врахований при розрахунку загального вмісту натрію в підготовленому розчині препарату. Для отримання точної інформації щодо вмісту натрію в розчині, використаному для розбавлення препарату, необхідно ознайомитися з вкладенням до пакування використовуваного розбавника.
Пацієнти з зниженою функцією нирок і контролюючі вміст натрію в дієті повинні повідомити про це лікаря.
Препарат вводить лікар і тому малоймовірно, щоб пацієнт отримав більше препарату, ніж повинно бути.
Якщо виникнуть симптоми передозування, лікар застосує належне лікування.
Спочатку спостерігаються такі симптоми передозування:
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти бупівакайну найчастіше виникають внаслідок передозування або ненавмисного внутрішньосудинного введення препарату.
Якщо у пацієнта виникнуть перші симптоми надчутливості (наприклад, набряк обличчя, губ, язика, горла, що викликає труднощі з диханням або ковтанням), необхідно негайно повідомити лікаря.
Симптоми такі рідко виникають. Лікар оцінить ступінь вираженості симптомів і вирішить про подальші дії.
Дуже часто (частіше ніж у 1 з 10 осіб) виникають:
Часто (рідше ніж у 1 з 10 осіб) виникають:
Не дуже часто (рідше ніж у 1 з 100 осіб) виникають:
Рідко (рідше ніж у 1 з 1000 осіб) виникають:
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі можливі побічні ефекти, не перелічені у цій вкладенні, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, вул. Щусєва, 16, м. Київ, 04050, телефон: +38 (044) 279-64-04, факс: +38 (044) 279-64-04, електронна пошта: pharmacovigilance@moz.gov.ua, веб-сайт: http://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Зберігати ампули та флакони в зовнішньому пакуванні для захисту від світла, при температурі нижче 25°C. Не заморожувати.
Препарат повинен зберігатися в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці, ампулі, флаконі.
Термін придатності вказується останнім днем вказаного місяця.
Напис на пакуванні після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot - номер серії.
Препарат не містить консервантів. Після взяття першої дози, незастосовану протягом 24 годин вміст флакона необхідно знищити.
Після взяття дози препарату з ампули, залишену вміст ампули необхідно негайно знищити.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як усунути препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Бупівакайн гідрохлорид 0,5% - прозора та безбарвна рідина.
Ампули з безбарвного скла 10 мл - 10 штук у паперовому пачці.
Флакони з безбарвного скла 20 мл з гумовою пробкою та алюмінієвою кришкою - 5 штук у паперовому пачці.
Заклади фармацевтичної промисловості ПОЛФАРМА С.А.
вул. Пелплінська, 19, 83-200 Старогард Гданський
телефон: +48 22 364 61 01
{флакони}
Варшавські заводи фармацевтичної промисловості ПОЛФА С.А.
вул. Каролькова, 22/24; 01-207 Варшава
{ампули}
Заклади фармацевтичної промисловості ПОЛФАРМА С.А.
вул. Пелплінська, 19, 83-200 Старогард Гданський
Дата останнього оновлення вкладення:грудень 2024 р.
Бупівакайн гідрохлорид
Перед відкриттям ампули необхідно переконатися, що весь розчин знаходиться в нижній частині ампули.
Можна легенько потрясти ампулу або постукати по ній пальцем, щоб полегшити спливання розчину.
На кожній ампулі знаходиться кольорова крапка (див. малюнок 1) як позначення місця розрізу.
Малюнок 1.
Малюнок 2.
Малюнок 3.
Необхідно проявляти особливу обережність при застосуванні препарату Бупівакайн гідрохлорид 0,5%:
Зафіксовано випадки зупинки серця та смерті під час застосування бупівакайну для позаопонової анестезії або блокади периферичних нервів.
Необхідно уникати внутрішньосудинного введення бупівакайну, оскільки це може привести до симптомів токсичності з боку центральної нервової системи та серцево-судинної системи.
Під час позаопонової анестезії може виникнути гіпотонія та брадикардія.
Ризик виникнення цих симптомів можна зменшити шляхом введення перед анестезією розчинів електролітів або колоїдів внутрішньовенно або введення препаратів, що звужують судини.
Під час регіональної анестезії необхідно забезпечити доступ до обладнання та лікарських засобів, необхідних для моніторингу та реанімації пацієнта.
Під час виконання великих нервових блокад збільшується ризик внутрішньосудинного введення препарату або всмоктування його в системний кровотік.
Під час регіональної анестезії голови та шиї може виникнути ненавмисне внутрішньосудинне введення препарату.
Препарат, введений позагалковим шляхом, може в рідких випадках проникнути в підпавутинну простір мозку, що призводить до тимчасової сліпоти, зупинки серця, бездихання та судом.
При застосуванні препарату для очного та позагалкового блокування існує ризик тривалої дисфункції м'язів ока, тому необхідно застосовувати мінімально ефективні концентрації та дози препарату.
Очне блокування може привести до брадикардії або тахікардії у плода, тому необхідно проводити щільний моніторинг частоти серцевих скорочень плода.
Анестезія повинна проводитися лікарем, який знає техніку проведення анестезії та пройшов підготовку з діагностики та лікування передозування бупівакайну.
Процедури регіональної анестезії у дітей повинні проводитися кваліфікованими клініцистами, які добре знають цю групу пацієнтів та техніку проведення анестезії.
Дозування, вказане в таблиці, слід вважати рекомендованим для застосування у дітей.
Існують індивідуальні відмінності. У дітей з великою масою тіла часто необхідно зменшувати дозу та встановлювати її на основі фактичної маси тіла.
Фактори, що впливають на певні техніки проведення блокад та на індивідуальні вимоги пацієнта, описані в посібниках з анестезіології. Необхідно застосовувати мінімальну дозу, необхідну для досягнення належного знеболювання.
Рекомендоване дозування у дітей
Концентрація (мг/мл) | Об'єм (мл/кг) | Доза (мг/кг) | Початок дії (хвилини) | Тривалість дії (години) | |
Лікування гострого болю (у період операції та після неї) | |||||
Позаопонова крижова | 2,5 | 0,6-0,8 | 1,5-2 | 20-30 | 2-6 |
Позаопонова льодові | 2,5 | 0,6-0,8 | 1,5-2 | 20-30 | 2-6 |
Позаопонова грудна б) | 2,5 | 0,6-0,8 | 1,5-2 | 20-30 | 2-6 |
Знеболювання інфільтраційне вокруг оперативного полю (наприклад, блокади малих нервів та інфільтрація) | 2,5 5,0 | 0,5-2 0,5-2 | |||
Блокада периферичних нервів (наприклад, блокада бідерова-пахвінна - бідерова-підбрюшна) | 2,5 5,0 | 0,5-2 0,5-2 | а) а) |
Початок дії та тривалість блокади периферичних нервів залежать від типу блокади та введеної дози.
Позаопонова грудна блокада вимагає введення збільшених доз для досягнення бажаного рівня знеболювання.
У дітей з великою масою тіла часто необхідно зменшувати дозу та встановлювати її на основі фактичної маси тіла.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла.
Необхідно повторювати аспірацію перед та під час введення дози препарату для уникнення внутрішньосудинного введення. Дозу необхідно вводити повільно, з швидкістю 25 мг до 50 мг/хв, або вводити препарат у подільних дозах, особливо під час позаопонового введення в лумбарний та грудний відділи. Постійно та уважно слід контролювати життєві функції пацієнта.
Знеболювання інфільтраційне навколо мигдалин проводилось у дітей віком понад 2 роки з використанням бупівакайну концентрацією 2,5 мг/мл у дозі від 7,5 до 12,5 мг на мигдалину.
Блокада бідерова-пахвінна - бідерова-підбрюшна проводилась у дітей віком 1 рік або старших з використанням бупівакайну концентрацією 2,5 мг/мл у дозі 0,1-0,5 мл/кг маси тіла, що відповідає 0,25-1,25 мг/кг маси тіла. Діти віком від 5 років або старші отримували бупівакайн концентрацією 5 мг/мл у дозі 1,25-2 мг/кг маси тіла.
Для виконання блокади променя застосовувався бупівакайн концентрацією 5 мг/мл у загальній дозі 0,2-0,5 мл/кг маси тіла, що відповідає 1-2,5 мг/кг маси тіла.
Не встановлено безпеки застосування та ефективності Бупівакайну гідрохлориду 0,5% у дітей віком нижче 1 року життя. Доступні дані обмежені.
Не встановлено безпеки застосування та ефективності перервних ін'єкцій (болусів), введених позаопоново або тривалої інфузії. Доступні дані обмежені.
У нижченаведеній таблиці містяться рекомендації щодо дозування препарату при найчастіше застосовуваних техніках анестезії. Індивідуальну дозу слід обчислювати залежно від досвіду лікаря та загального стану пацієнта.
При застосуванні тривалої анестезії шляхом використання техніки тривалої інфузії або повторних доз слід враховувати можливість досягнення токсичного рівня у крові або виникнення місцевого ушкодження нервів.
При позаопоновій анестезії рекомендується застосовувати пробну дозу 3-5 мл розчину бупівакайну з адреналіном. Ненавмисне внутрішньосудинне введення препарату можна визначити за допомогою тимчасового прискорення серцевих скорочень, а ненавмисне введення в підпавутинну простір - за допомогою симптомів блокади. У разі виникнення гострих симптомів токсичності необхідно негайно припинити введення препарату.
Дані спостережень свідчать про те, що добова доза 400 мг добре переноситься середнім дорослим пацієнтом.
У разі виникнення симптомів гострої токсичності необхідно негайно припинити введення препарату.
У разі виникнення гіпотонії та брадикардії необхідно введення від 5 до 10 мг ефедрину внутрішньовенно. Дозу можна повторити через 2-3 хвилини, якщо це необхідно. Доза ефедрину, застосовувана у дітей, залежить від віку та маси тіла. У разі зупинки серця може бути необхідне проведення тривалої реанімації.
У разі зупинки серця необхідно негайно розпочати реанімацію.
Лікування пацієнтів, у яких виникли судоми, спрямоване в першу чергу на забезпечення вентиляції та забезпечення належного насичення крові киснем, припинення судом та підтримку кровообігу. Необхідно введення кисню, якщо це необхідно, застосовувати допоміжну вентиляцію (маска для кисню, саморозпірний мішок типу Ambu або інтубація трахеї). Якщо судома не припиняється самостійно протягом 15-20 секунд, необхідно введення внутрішньовенно лікарського засобу проти судом. Тіопентал, введений внутрішньовенно у дозі 1-3 мг/кг маси тіла, призводить до швидкого припинення судом. Також можна застосувати діазепам у дозі 0,1 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, однак судома припиняється значно повільніше. Тривалі судоми можуть призвести до порушення дихання та насичення пацієнта киснем. У такому випадку можна застосувати м'язовий розслаблювач, наприклад суksamетоній у дозі 1 мг/кг маси тіла, пацієнта інтубувати та проводити вентиляцію.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.